Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Продам недорого часник. ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,ковалят097214882...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 31.03.2013 МИКОЛА РУЦЬКИЙ. ПОХІД НА СХІД. СЛАВУТА

(уривок з книги «Котел. З Гурбів до Славути 1944 р. » )
У першій половині травня сорок четвертого року відділи з'єднань «Енея» і «Ясена» залишили Полісся і повернулися на свої терени. Курені Михайла Кондрася - «Великана», Семена Котика - «Докса» та Євгена Басюка – «Чорноморця » у складі з'єднання «Холодний Яр» під командуванням Миколи Свистуна - «Ясена» готувалися вирушити на Черкащину.
Сотенний «Гутич» (родом із Закарпаття, що перейшов до повстанців із угорських частин) отримав наказ на Поліссі передати свою сотню іншому командиру, а самому долучитися до куреня «Великана». «Гутич» вирушив із п'ятьма стрільцями наздоганяти курінь, щоб вчасно прибути на визначене місце постою. Коли вони вночі пере-ходили автостраду Рівне-Новоград-Волинський, наткнулися на колону більшовицьких автомашин. Спостерігаючи за легковиками, які наближалися, «Гутич» подумав, що в них їдуть високі чини, і не втримався від спокуси.
Повстанці залягли над насипом автостради і, пропустивши перші автомобілі з охороною, які вже далеко вирвалися вперед, відкрили вогонь по легковиках.
Перший автомобіль кулі зрешетили повністю разом із чотирма офіцерами, що сиділи в ньому. Другий також завмер на трасі. Третій легковик розвернувся на місці, підібрав пораненого офіцера, котрий вивалився із другого автомобіля, і блискавично покотив назад. Ще двоє більшовиків, які вціліли, побігли за ним.
Повстанці швидко підібрали залишену зброю, портфель із документами й до вечора того ж дня на Острожчині наздогнали курінь «Великана». До куреня мали приєднатися новосформовані сотні з Острожчини.
На початку травня референт організаційно-мобілізаційного відділу на Острожчині Микола Синогін - «Жмайло» провів другу мобілізацію у Почапках, Мощаниці, Бадівці, Завизові, Черняхові, Волосківцях і по інших селах.
Змобілізувавши три сотні місцевих чоловіків, серед яких були й необстріляні юнаки, частину їх привели в Мощаницю одну з сотень очолив «Гутич», а інші дві, що залишилися в Куражі, - курінний «Чорноморець» - Євген Басюк.
Господарчі звезли в село чимало запасів харчів, привели корів, щоб потім використовувати їх на м'ясо. Але частина новобранців була погано озброєна.
11 травня увечері відділи залишили Мощаницю і вирушили на Славутчину.
Сотня «Гутича» замикала колону повстанських відділів. Попереду рухалися добре вишколені й обстріляні курені Котика- «Докса» і Кондрася - «Великана», що повернулися з Полісся. А «Чорноморець» повів свій загін із Куража в напрямку Ганнополя. Він мав обійти Славуту з північного сходу і за визначеним маршрутом у дорозі наздогнати головні сили.
Відділи, що вирушили з Мощаниці, ще того ж вечора розгромили невелику більшовицьку заставу в селі Дідова Гора. Подібні застави на колишньому кордоні стояли й по інших селах та хуторах.
Світало. Відділи «Великана» входили в Ріпище (нині частина Стриганів), яке розкинулося над Горинню.

(продовження у наступному номері газети)


Розміщено:
Редакція «Вісті громади».  
+380384272241   visti_sl@ukr.net


  коментарі: 126

патріот : Класний матеріал! Слава Україні! Героям Слава!  (написано 31.03.2013 в 15:17 з адреси:  46.247.198.144)
Остап : Вражений дурістю і авантюризмом УПівських провідників  (написано 31.03.2013 в 15:56 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
Остап : Цитата: "Змобілізувавши три сотні місцевих чоловіків, серед яких були й необстріляні юнаки". Раз була мобілізація, то виходить що про всенародне повстання не можна вести мову.
     
     Мій батько і п'ятеро його братів гнали німців на захід, а "місцеві вояки" стріляли їм в спину.
     
     Всеж таки Сталін був досить поміркованою і гуманною людиною. 
(написано 31.03.2013 в 16:11 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
вік остапу : А чому коли одні проливали кров на фронтах, борячись з фашизмом інші сиділи по лісах, прикриваючи свое дезертирство, боротьбою за незалежність.Або служачи в єсесівскій дивізіїї нахтігаль яку було розгромлено під тернопілем і бродами.За яку незалежність ці хлопці воювали в формі єсесовців.Слава Україні.Це стосуется і партизан.Героям Слава.  (написано 31.03.2013 в 16:49 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
вік провокаторам : А чому Руцький такі класні матеріали не публікував при срср.В крайньому випадку передавши їх в Канаду.Хай би світ взнав, як виборювали свободу. і оцінив ту боротьбу.Щось не в захваті поляки від наших УПівців.А чому.Спілкуючись в Польщі з старими поляками я їм задав це питання і був вражений їхніми відповідями.Якщо не вірите, знайдіть в інтернеті данні скільки наші вояки спалили польських сіл і вояки Армії Крайової Українінських сіл.Так що краще не піднімайте цю болючу тему.  (написано 31.03.2013 в 16:59 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
вік : Читаю цей опус і дивуюся.Яка мобілізація.Зібрав три сотні юнаків необстріляних яких потім нкведисти загнали в болота на голубих озерах.Так за їх треба було втопити.В регулярному війську не обстріляних ніхто не кидав на передову а тут така мобілізація.  (написано 31.03.2013 в 17:06 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Р.В. : А я вражений дурістю Остапа та Віка. Читайте далі, шановні. УПівськи командири проявили неаби яку мудрість і турботу про новобранців, вони залишили їх позаду: Сотня «Гутича» замикала колону повстанських відділів. Попереду рухалися добре вишколені й обстріляні курені Котика- «Докса» і Кондрася - «Великана», що повернулися з Полісся. А «Чорноморець» повів свій загін із Куража в напрямку Ганнополя. Він мав обійти Славуту з північного сходу і за визначеним маршрутом у дорозі наздогнати головні сили. Якби не ці хлопці, що віддали своє молоде життя за Україну, звались ви б сьогодні не Остап і Вік, а Астапушка і Викуся.  (написано 31.03.2013 в 17:35 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
Р.В. : І в регулярному війську, Викуся, заградзагони стреляли в спину всім - і обстріляним і не обстріляним.  (написано 31.03.2013 в 17:37 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
вік р.в.сергію : Не правий ти.Якби ці хлопці в дивізії нахтігаль перемогли. то ми б всі звалися гансами і були рабами арійців  (написано 31.03.2013 в 17:39 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
вік р.в. : Бачиш як почав реагувати.Сильна людина з правдивими аргументами не вдаетя до єлементарного поливаня брудом.Ось і все що ви вміете.Ти в моїх очах впав як дописувач і опонент.  (написано 31.03.2013 в 17:45 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Р.В. : Викуся, мила моя, прочитай спочатку хоч одну правдиву книжку про цю дивізію і одну про УПА, а тоді вже відкривай свого дзьоба.  (написано 31.03.2013 в 17:47 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
тверезий : Пам"ятаю цьго писаку .В 1991-92 рр,бігав аж заслинився з Рухівцями.Потім десь пропав,і знову появився.Оце то точно клоун.  (написано 31.03.2013 в 18:00 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
Р.В. : Вік, я нікого не ображаю, це ти ображаєш память цих хлопців. У мене дядько воював в УПА, тож не плямуй його память.  (написано 31.03.2013 в 18:05 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
вік р.в. : О це дива.Так ти шо голубий.Тягне тебе до мужиків. Дается взнаки те, що сидиш в криївці без жінок.Вилазь вже на світ божий.Тут твоя однопартійка маргоша тобі по партійному допоможе, вирішити твою проблему.А книжка мені твоя до дупи.Мій батько якраз під Тернополем і громив цю дивізію.Ці вояки тільки і вміли воювати з мирним населеням. а проти регулярних військ повсиралися.  (написано 31.03.2013 в 18:11 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Р.В. : Вік,ти пяний чи як завжди недоумкуватий? Бо якщо тверезий то повинен знати, що ця дивізія не відноситься до УПА. Це вже навіть школярі знають, тільки бачу не ти.  (написано 31.03.2013 в 18:35 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
тверезий : Цікаво знати,куди ішли ці вояки ,і чому вони ішли?А засранець Рудський "забув "написати що с Стриганах був госпіталь,і що ці вояки ішли туди ,щоб розправитись з пораненими.Ото ж коли хочете правду,то буде вам правда!І не робіть із бандитів героів!  (написано 31.03.2013 в 18:42 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
Р.В. : Не Вік, ти напевно пяний, сам ставиш питання і сам на нього відповідаєш. Ти напевно сам в цьому госпіталі був,або серед повстанців, раз усе так гарно знаєш.  (написано 31.03.2013 в 18:51 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
Р.В. : А я б із задоволенням купив би цю книгу. Хто підкаже, де її можна купити?  (написано 31.03.2013 в 19:09 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
 : Микола Руцький залюбки її продасть.  (написано 31.03.2013 в 19:11 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
Р.В. : А як на нього вийти?  (написано 31.03.2013 в 19:18 з адреси:  84-165-54-37.pool.ukrtel.net)
 : Думаю через Адміна, або І. Піголя.  (написано 31.03.2013 в 19:25 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
Остап : Ми або не будемо нав'язувати одне одному своїх героїв і провідників, або нахрен ви мені потрібні такі родичі. Жив без вас і далі житиму, а у вас як не було нічого так і не буде. Бо на добро ви, бандерівці, не здатні. Обділив вас Господь розумом.
     Незалежна Україна впала вам на голови, а ви ї не знали і не знаєте що з нею робити. Революцію вам подавай.  
(написано 31.03.2013 в 19:26 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
 : Остап, а як же талановитий Вік? Вік також до революції закликає.  (написано 31.03.2013 в 19:30 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
.ЮЕМ : Р.В + 100 ! а тверезому - 100 ! А ше добавлю , що М. Руцький є членом спілки письменників УкраЇни . Так що засранець ти "тверезий " який підтримує НКВДистів . Почитай К. Шептицького " Сповідь моєЇ матері " , До - речі мати його , ще жива . Яка може розповісти , як на підпитку А.Одуха , з Лагутенком розстрілювали підкреслюю без суду, полоненних вояків УПА. Я не здивувався би твоєму коментару, коли б він був написаний на російській мові . В тобі тверезий , не має нічого украЇнського , і це факт безперечний !  (написано 31.03.2013 в 19:32 з адреси:  94-153-30-40-slvt.broadband.kyivstar.net)
Остап : Нічого. У нас з ВІКом ще все попереду. Я думаю ми з ним дійдемо згоди.  (написано 31.03.2013 в 19:32 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
Остап : ЮМУ - 100000. Який може бути суд тим хто попався зі зброє в руках. Вояку на гілляку і всі діла. Йшла війна, була воюча Чевона армія і були бандити. От і вся розмова.
      
(написано 31.03.2013 в 19:37 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
Остап : А правда в тому що якийсь дурень і підлий провокатор почав публікувати цього писаку Руцького. Мабуть для того щоб ми вчепилися один в одного, а паскуда та буде посміхатись і потирати руки   (написано 31.03.2013 в 19:47 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
 : Мабуть для того щоб ми вчепилися один в одного, а паскуда та буде посміхатись і потирати руки. Це газета шановного нашого ... Так що не ображайтеся. Ви всі до цього прагнули.  (написано 31.03.2013 в 19:57 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
ЮЕМ : Остапу : Ми з тобою шановний в різні сторони барикад. Мислимо також по різному , я по украЇські - ти по москальські . А ще обмовлюсь , що термін ; бандити ; також з відтеля прийшов . В очах російського загарбника , всі хто боровся та відстоював незалежність , будь то українець , чи чіченець є бандити ! А за кого ж рахували вони себе ? Прикро , що такі украЇнці як ти , в повному сенсі втратили моральну та патріотичну рівновагу . Не важко й догадатися за кого ти голосував ... СЛАВА УКРАїНІ !!! СЛАВА воякам УПА !!!  (написано 31.03.2013 в 20:16 з адреси:  94-153-30-40-slvt.broadband.kyivstar.net)
Остап : ЮУМу. Не тобі судити як мені мислити. ЯК на мене то ти мислиш не по українськи, а по дурному. Ти мислиш чужими мізками, і граєш під чужу дуду. До барикад діло ще, дякувати Богу, не дійшло. Але твої поплічники дуже цього хочуть. Та задай собі питання: де і коли ви виграли? Я відповіим, ніде і ніколи. У твоїх симпатиків вистачало розуму тільки на те шоб сидіти по лісах, гризти надурняк сало і хліб і стріляти в спини своїм братам, які лили свою кров щоб звільнити Україну від ворогів.
     Якщо ти свою дурь видаєш за моральні і патріотичну рівновагу, то мені тебе дійсно шкода.
     Хочь і не обов'язково але скажу, що на цих виборах не було за кого голосувати, тому не голосував. А на наступних обов'язково буду голосувати за ВФЯ. Бо з такими як ваше кодло мені не по дорозі 
(написано 31.03.2013 в 20:41 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
Славянин : Остапу, ВИКу +100. ЮЕМ уже даже баррикаду где то сделал и сидит по сторону))). Видели таких сидаков, молодежи головы задурят и свалят, к созидателям своим. Ищи их потом с цианистым калием по подъездам города Мюнхена.  (написано 31.03.2013 в 20:49 з адреси:  91-201-243-250.sht0rm.net)
Остап младший : Остапу, ВИКу +100. ЮЕМ уже даже баррикаду где то сделал и сидит по сторону))). Видели таких сидаков, молодежи головы задурят и свалят, к созидателям своим. Ищи их потом с цианистым калием по подъездам города Мюнхена.  (написано 31.03.2013 в 20:53 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
Братчик : Вітаю Миколу Руцького з недавнім днем народження! Вдячний долі, що особисто знайомий з цим видатним письменником, що маю в домашній бібліотеці всі його книги з побажанням автора "на добро". Всього найкращого, друже!
     Остапам та іншим сатрапам - тремтіть, онуки комісарів, бо книги Руцького багато кого розбудили.
     Слава Україні! 
(написано 31.03.2013 в 22:29 з адреси:  235-73-124-91.pool.ukrtel.net)
Volya : Остапу-- не займайтесь МАРАЗМОМ - якщо ти на наступних виборах будеш голосувати за ВФЯ . Хочу сказати; - " Влада - тепер - не зможе штампувати закони без обговорення та підготовки за сценарієм кнопкодавів. Такого не буде. У нас-(Свобода) є серйозні напрацювання , особливо у законотворчому плані. Близько 80 проектів законів і постанов ми вже зараз зареєстрували у парламенті . До речі , навіть незалежні експерти визнали цю активність.І тому кроки , які ми зараз робимо , необхідні задля створення передумов ухвалення цих законів.   (написано 31.03.2013 в 22:43 з адреси:  84-162-54-37.pool.ukrtel.net)
 : Те що зараз я пишу, написано не із злого умислу. Я про це мовчав і ніколи ніде тут нікому не казав. Носив при собі. Але допекли.
     Оця дурня, яка опублікована на цій сторінці, довела мені, що про це не можна мовчати. Все ж таки, підкреслюю, що Сталін був великим гуманістом і мудрим державотворцем і керівником. Чому? Тому що я не чув щоб на Славутчині і прилеглих територіях проводились депортації.
      Як би я, особисто, був на місці Головнокомандуючого Збройними силами СРСР, які на той час вели бойові дії по визволенню території Держави від ворога, і якби мені доповіли що в моєму тилу зроблено збройний напад на моїх вояків, негайно була би проведена акція по виселенню всього місцевого населення в радіусі, як мінімум 10-20 км.
     На наступний раз збільшив би радіус виселення вдвічі. І так до тої межі поки не припинилися напади на мої війська. Звичайно з певною ідеологічною підтримкою.
     А після припинення бойових дій і досягнення перемоги над ворогом розбиралися що до чого. Так що Сталін, що не кажи, є гуманістом. Цього можна не визнавати, але факти наводжу не я.
     І я розумію чого Сталін тут не робив депортацій.
     
     Для Братчиків і різних Воль. Мушу подякувати Руцькому. Оця статейка на деякі речі мені також відкрила очі. Вояком УПА, десь в глибіні душі я співчував. Але бачу що РОЗУМ річ обмежена, а людська ДУРЬ обмежень не має. Тому до таких речей треба ставитись дуже серьйозно. 
(написано 31.03.2013 в 23:47 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
вік : А чи знаете ви чим видрізняетця розумний політик від недолугого.Розумний зі всіх програм і напрацювань різних партій візьме все найкраще, а дурість відкине.І в ПР і в КПУ а також в опозиції е гарні Законопроекти, а е і відкрита дурня.Ви візьміть політику більшовиків.Дійсно були розумні. Які вислів, кнута и пряника,використали повністю.Візьміть і почитайте конституцію срср.Там всі вислови взяті із слова Божого з незначними змінами.Ось вам приклад розумної політики А то ви знову на ті самі грабки.Чим ви видрізняетеся від революційної матросні 17р яка пропонувала знищити все що створила Держава. тому що воно було буржуйське.Единий їх прорахунок- знищення релігії.А що стосуеця памяті героїв УПА. то тут також потрібно підходити до ціеї проблеми з обережністю.Були негідники як одної сторони, так із другої.І зрадники були також.Дуже було б показово показати архівні документи, тих героїв яких засудили.Як вони вели себе в увязнені. а то чомусь така погана влада, потім надавала їм керівні посади.Багато е справжніх героїв. а багато і повилазило всілякої нечисті, які попримазувались до національно-патріотичного руху.Бувши на той час звичайними бандитами.І дуже хочу порадити провокаторам перестати піднімати цю тему.Для цього е історики.А нам на данний час проблем хватае.Видно їх не мае в Р.В.його все задовольняе.  (написано 01.04.2013 в 06:18 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
тверезий : Остапи ніколи не тримтітимуть, бо за ними правда!А з Руцького письменник -як з гівна куля.Не прижився він ні при якій владі,звичайна !  (написано 01.04.2013 в 08:03 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас  : Как стаи птиц летят слова:
     “ОУН УПА, ОУН УПА”
     И шепчет красная трава:
     “ОУН УПА, ОУН УПА”
     
     Идут колоннами вояки,
     Как будто злобные собаки
     На пир, уже в который раз
     Собрались в стаю напоказ.
     
     Медали рейха нацепили
     Те, кто постарше. Заслужили
     Их за расстрелянных людей
     Убийцы женщин и детей.
     
     Настали времена такие,
     Когда награды боевые,
     Несет предатель и подлец,
     Который обнаглел вконец.
     
     Идут юнцы не зная страха
     Как будто поднялись из праха
     Солдаты тех далеких дней
     Из батальона “Соловей”.
     
     “Героям слава”. Лица – маски.
     Твой капюшон скрывает глазки.
     Ладонь прямая. К солнцу. Heil!
     Взметнулась к горизонту в даль.
     
     Идут по нашим городам
     Из года в год, то тут то там
     Забудем? Разрешим? Простим?
     ИДУТ,
     ПОКУДА
     МЫ
     МОЛЧИМ!!!
     
     Яков Федорович Головацкий 
(написано 01.04.2013 в 08:31 з адреси:  150-18-124-91.pool.ukrtel.net)
тверезий : Cпасибо автору и Тарасу!  (написано 01.04.2013 в 08:34 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
Бандерівець : «Кривим москалям з району», «прищавим кускам» і «сексотам» - остапам, тверезим, вікам і тарасам присвячується.
     
     Богдан Стельмах. Бандерівці
     
     Ніде при хаті не знайшовши схрону,
     Не тямлячи кого й за що клене,
     Лихий, мов гадь, кривий москаль «з району»
     Уперш назвав бандерівцем мене.
     
     Впросився якось я, мале-зелене,
     За мамою до Львова на півдня.
     «Бандерівець!» — штовхнувшись попри мене,
     Ошкірилось кудлате жиденя.
     
     Як я тужив за домом сиротливо,
     Бо попервах до львівських шкіл не звик,
     «Бандерівець…» — дивився співчутливо
     На мене наш директор-фронтовик.
     
     На сірих сходах університету
     За чесно приобіцяних сто грам
     Сумний сексот признався по секрету,
     Що я як «бандерівець» — знаний т а м…
     
     В тайзі, в краях, що їх нема й на мапі,
     Як я московську муштру відбував,
     «Кусок» прищавий, Вася Цапін
     Мене при всіх бандерівцем назвав…
     
     Бандерівець, бандера, бандерівець…-
     Мене так звали понад сорок літ.
     І ось нарешті — день, як чорнобривець,
     Квітчає сірий український світ.
     
     Хто ж, як не ми! Коли, якщо не нині!
     Кого ж провчати, як не вражу чадь!
     В могилі братській — у глинянській глині
     Про це мені брати мої кричать.
     
     А ще в тій глині, у кривавім глеї,
     Устами героїчної доби
     Кричать брати, що нам в ім'я ідеї
     Єднатись треба ділом боротьби.
     
     Вставаймо, вічні революцьонери,
     Хай буде єдність нам за знамено!
     Бо хоч не хоч, а іменем Бандери
     Всіх українців хрещено давно.
     
     Тому я вірші ці в прийдешню еру
     Вихрипую зі зболених грудей:
     О Господи! Ще раз нам дай Бандеру! -
     Він так потрібен – нині!.. молодий!
     
      
(написано 01.04.2013 в 08:56 з адреси: 46.63.78.45 unnamed.x-city.com.ua)
вік читачу : Бандерівець такий самий розумний як і твій вірш.Ти що не розуміеш що такими закликами ти тільки паскудиш патріотичну ідею,і викликаеш ненависть.Ти підтверджуеш що цей режим кривавий був.От дебіл. Та тебе С.Бандера за таку провокацію тебе б повісив на гіляці.Ти почитай краще що він писав.  (написано 01.04.2013 в 10:19 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Остап бандерівцю : Ну що сказати? Цілковита правда в твоїму опусі. Вас, бандерівське охвістя, завжди били, бьють зараз, поки що не дуже, і надалі будуть бити.
     Чому? Тому що ви нікому, окрім себе, не потрібні. Ваш поїзд давно пішов. На дворі ХХ1 сторічча, а ви пхаєтесь зі своєю хутірською ідейкою.
     Вічні революцьонери - сучасні політичні жебраки і невдахи. 
(написано 01.04.2013 в 10:38 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
тверезий : Ну Остап, відбрив як мае бути.  (написано 01.04.2013 в 10:45 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
Бандерівець : Кругом комуністи (Ігор Калиниченко)
     
     Кругом комуністи, а я не боюсь,
     І правда нам стукає в двері.
     Вкраїну збезчестив Радянський союз
     І п'яний козел - чортів Ленін.
     
     Її згвалтували Росія й Москва
     І партія гадів червоних,
     Наклали печать на стражденні вуста,
     Споїли людей самогоном.
     
     Везли на Сибір мілліони сердець,
     Палили вогнем наші хати.
     Концтабір чи розтріл- такий ось кінець,
     Для тих, хто не прагнув мовчати.
     
     Культуру топтав москалів шовінізм,
     Глумився за різних обставин.
     Знівечив країну гидкий більшовизм
     Й жорстокий тиран - клятий Сталін.
     
     Що гарного нам принесли москалі?
     Матюк та іржаву бляшанку,
     Зневагу до мови й святої землі,
     Горілку і шапку-ушанку.
     
     Так викинем все це сміття за поріг,
     Загоїмо рану криваву,
     Й збудуймо для себе й нащадків своїх
     Вкраїнську за духом державу!
     
      
(написано 01.04.2013 в 11:09 з адреси: 46.63.78.45 unnamed.x-city.com.ua)
тарас  : Стихотворение Дмитра Павлычко из его сборника "Бистрина", Киев, 1959 г. с. 138, в котором есть такие строки:
     Будеш, Україно,
     Довго пам'ятати...
     Виколені очі,
     Очі-зоряниці.
     Будеш пам'ятати
     Дерманські криниці!
     
     Что же это за "Дерманські криниці"? Пишет об этом Юрій Мельничук в книге "Вирване серце", Киев, 1966, с. 147-157.
     "Бандеровская банда "Держача" в районе Острога зверски расправилась с семьей Ивана Раевского. Ему самому связали руки, на шею надели петлю из телефонного кабеля, ударили прикладом по голове, повесили, а для верности решили ножом пронзить сердце...
     Бандеровцы в декабре 1943 г. в селе Данидовцы Острожского района расстреляли семью Гончаровых, трупы выбросили в колодец...
     В селе Бокиймы Демидовского района в одну из сентябрьских ночей 1944 г. замучили и кинули в колодец 12 местных жителей. Среди них была и Лариса Рутковская, 1940 года рождения... Во время массовой расправы над жителями села Вербы Вербовского района бандеровцы замучили и кинули в колодец 12 человек...
     В селе Рокитное Рокитнянского района бандеровцы повесили Татьяну Корж, а мужа и детей задушили... Чтоб замести следы своего преступления, они бросили трупы в реку Горынь..."
     "В селе Малому Мидску Степанского района... убили старую мать и сына... в семье Алексея Романцева замучили жену и четырех детей. Отрубили им руки и ноги, распороли животы. Эти ужась описывает Ольга Романцева, которую бандиты также жестоко мучили, вырвали ей язык и она теперь немая. Борис Харчук в книге "Слово про Дермань'", Киев, 1959, с.7-11 пишет: "Кровопийцы бросили Марию живьем в темный колодец, куда раньше бросили ее мужа. Не одна Мария, которая когда-то брала живую воду из этой криницы... И маленьких детей, и старых матерей бросали бандюги в криницу, засыпая ее острыми камнями... Криница стала криницей смерти".
     
     Таких описаний — с названиями сел, с фамилиями, датами совершенных преступлений — в украинской литературе очень много...
     
     
     Вот что происходило на Западной Украине, в частности, на Волыни, в Дермани, откуда родом Улас Самчук — редактор газеты "Волынь" во время оккупации, тот, который "не видел" этих злодеяний, ибо не позволяла ему этого идеология украинского национализма. Не видел этих злодеяний Улас Самчук, и сегодня не хотят их вспомнить на Волыни. Более того, в докладе на конференции в Луцке 8-10 октября 1992 г. Л. Степанов и Л. Степанова говорят, что "воспоминания Уласа Самчука представляют собой исторический источник" ("Минуле і сучасне Волині". Тези доповідей, Луцьк, 1992). С такими тезисами выступали названные авторы в Луцком пединституте. Так, вероятно, обучают сейчас будущих учителей: "Не было преступлений ОУН-УПА, ведь о них не писал Улас Самчук"... Дополнительной информацией о почти безвыходном в положении украинцев на Западной Украине во время войны и после нее может быть рассказ М. Назаркевича в "Новых днях", ежемесячнике, выходящем в Торонто. Отец автора уже после окон-чания войны был вынужден скрываться от бандеровцев, так как он "не хотел идти убивать, хотел иметь чистую совесть". Он прятался от бандеровцев, а в это время НКВД подозревал, что он в УПА, и мучил его мать, чтобы сказала, где сын. Не просто было украинцам.
     
     Из свидетельств очевидцев и других материалов можно воспроизвести такой ход событий на Волыни и Галичине в 1941-45 гг.:
     — ОУН, заранее подготовленная, одновременно с продвижением немецких войск на восток организовала свою, помогающую немцам, полицию;
     — ОУН послала на Волынь своих эмиссаров, которые пропагандой и террором заставили многих украинских крестьян Волыни принимать участие в грабежах и жестоких убийствах польского мирного населения; — украинская полиция принимала участие в уничтожении еврейского и польского населения Западной Украины;
     - часть украинского населения не принимала участия в убийствах, помогала евреям и полякам; украинцев, которые отказывались от участия в убийствах, чаще всего уничтожали;
     — убийства носили жестокий характер, они имели целью уничтожение польского населения на Западной Украине;
     — уничтожение не миновало смешанных польско-украинских семей;
     — уничтожение имело организованный, заранее спланированный характер;
     — на организованность и плановость уничтожения указывает также география народоубийства: оно началось с северо-востока Западной Украины, продвигалось на юго-запад, завершившись в Галичине;..
     — убийство поляков происходило только на тех территориях Украины, где имелось влияние ОУН. Об этом свидетельствуют факты, что поляки убегали в Житомирщину, пытаясь найти и находя спасение у украинцев;
     — убийство поляков было делом не украинцев как членов нации, а ОУН как украинской преступной идеологии и политики.
     
     А тем временем на Украине полным ходом идет кампания по реабилитации ОУН-УПА, о признании ее "героизма". К этой кампании подключились (наверное, небескорыстно) некоторые украинские историки, сделан фильм о "героизме" УПА, систематически замалчивается вопрос о массовом уничтожении поляков. Левко Лукьяненко, посол Украины в Канаде (бывший — ред.), выступая по случаю юбилея УПА в Гамильтоне (Канада), сказал: "У нас в Украине про УПА долго распространялись разные басни. С приходом демократии, с возможностью говорить и распространять правду наш народ смог открыть для себя и перечитать эти славные страницы украинской истории. От имени народа и Предента Украины (Л. Кравчука — ред.) я приветствую бойцов УПА в Канаде и горжусь вашим вкладом в борьбу за национальную независимость".
     
     Неужели можно гордиться тем, что сделали ОУН-УПА в селе Пальчи и десятке других?!..
     
     "Народе! Знай! Москва, Польша, Мадяри, Жидва — це Твої вороги. Нищ іх! Ляхів, жидів, комуністів знищуй без милосердя!.." (Из обращения Степана Бандеры, распространяемого во Львове с 30 июня 1941 г. В этот день оуновцами был принят "Акт провозглашения Украинской Державы").
      
(написано 01.04.2013 в 11:13 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Бандеровские экстремисты говорили: "Треба крові по коліна, щоб настала вільна Україна".
     
     В конце 1942 или в начале 1943 г. в Турецкой горе неизвестные убили украинца Николая Домбровского. Он не был коммунистом, но это был человек умный, логически мыслящий, добрый приятель чехов. Он отважно высказывал взгляды, которые не совпадали с официальной идеологией бандеровского подполья. Он был ни первым, ни последним.
     
     Бандеровцы террором придушили голоса разума. Бандеровцы сосредоточились на поджогах и убийствах - целых польских семей, позже целых сел.
     Весна 1943 г. прошла в сплошных пожарах. Ночью пылали сельские села. Поляки, изгнанные из своих сел в города, вступали на службу к немцам, в полицию и мстили украинцам. Украинцы убегали в лес. Несколько украинцев было убито. Бандеровцы убили в окрестностях несколько чехов, преимущественно католиков или из семей, смешанных с поляками. Польские отделы нападали ночью на семьи активных украинских националистов...
     Зимой 1943 под вечер на дороге из Ужинцов бандеровцы напали на телегу с польскими женщинами из Каролинки, которые ехали в Масленку ночевать у Полощанских, надеясь, что там не так опасно. Застрелили жену Юзефа Полощанского и еще одну женщину.
     В конце 1943 г напали на мельника, поляка Стеца, который имел жену украинку, убили также и ее пятилетнюю дочку.
     Под зиму 1942 г. был в Млинове погром евреев. Шли на смерть, как отара овец, не сопротивляясь. Многие убежали, скрываясь у поляков, чехов, в отдельных случаях у украинцев. Оккупанты и украинская полиция угрожали смертью тем, кто прятали евреев, устраивали на них по лесам и селам охоту. В усадьбе Владимира Вострого из Франкова поймали 14-летнего еврейского мальчика, гнали аж до Каролинки и застрелили. В лесу "Графчина" недалеко от Франкова застрелили 14 евреев, которые скрывались в бункере... В чешском лесу около Франкова застрелили четырех мальчиков в возрасте 12-14 лет. Начальник млиновских полицаев-"шуцманов" Дмитрий Новосад стал бунчужным — прапорщиком. Он похвалялся: "Всю польскую интеллигенцию в Млинове я уничтожил. Собственноручно застрелил 869 евреев. Я дал себе слово, что застрелю тысячу"...
     
     Лондонское польское издательство публикует обработанные Енджеем Гертрихом воспоминания свидетелей бандеровских убийств. На 41-й странице мелким шрифтом подано около ста свидетельств, читая которые невозможно не плакать. Автор публикует также письма украинцев.
     В одном из них написано: "Хочу объяснить, что 10.10.1944 г. бандеровцы уничтожили 55 украинцев, а не поляков, за исключением нескольких римо-католиков. Убивали тех, кто выходил на работу в колхозах, так как бандеровцы хотели голодом выморить большевиков. Беда в том, что дети сельских богачей были в лесу, как бандеровцы, а сельская беднота не могла выжить, вот и вынуждена была идти на работу в колхоз. Это была борьба бандеровцев, членов УПА, за потерянные в пользу колхоза морги земли, а не за Украину".
     
     Пишет П.Фальковская из Бразилии:
     "Между Луцком и Ривным было село Пальчи... В 1942-43 годах бандеровцы замучили 18 человек из родственников ее мужа... истязали, вырывали языки. 86-летнего кузнеца порезали живым на куски... Один украинец имел жену польку, так бандеровцы приказали его брату убить его. Семья убегала из Котова в Пальчи, по дороге напали на них бандеровцы, между ними был и тот брат. Убили всю семью — отца-украинца, мать-польку и детей.
     В селе Зверев бандеровцы убили целую семью, потом поляки нашли живого грудного ребенка, который сосал грудь убитой матери.
     
     Будет оправданным, если я приведу также хотя бы некоторые свидетельства, которые происходят с другой стороны. Мне попал в руки бандеровский журнал "До зброї" № 6(19) за август-сентябрь 1950 г. В нем много интересного в рубрике "Из боевых действий УПА и вооруженного подполья под московско-большевистской оккупацией". Вот некоторое факты.
     01.01.47 г. в с. Калынив (р-н Самбор, Дрогобицкая обл.) боевики ОУН ликвидировали лейтенанта МВД Мельникова, участкового в селе.
     02.01.47 г. в с. Голынь (р-н Калуш, Станиславская обл.) повстанцы отдела "Рысь" конфисковали на государственной мельнице зерно и муку.
     06.01.47 г. в Дорогив (р-н Галич, Станиславская обл.)повстанцы уничтожили первого секретаря райкома партии...
     08.01.47 г. в с. Борщи уничтожили сельраду, сожгли списки "избирателей".
     10.01.47 г. повстанцы под ком. сот. С. уничтожили в с. Крылос 4 мвдиста.
     21.01.47 г. в с. Угринов Дол повстанцы отдела "Журавли" уничтожили 3 мвдиста и одного ранили.
     23.03.47 в с. Дороговище... повстанцы ликвидировали присланного партийца — председателя сельсовета, который пытался организовать в селе колхоз.
     
     А вот другой выпуск "До зброї" :
     "02.04.48 г. повстанцы сожгли мост узкоколейки между селами Спас — Луги.
     02 04.48 г. в лесу возле г. Болехов подпольщики застрелили двух партийцев, уничтожили помещение клуба, подожгли колхоз... уничтожили телефонную линию... застрелили организатора колхоза... ликвидировали механика Долинской автобазы... уничтожили кинопередвижку... убили заведующего торфозаводом... наказали смертью через повешение секретаря первичной комсомольской организации.
     Летом 1948 г. повстанцы провели массовые акции против колхозов в Волынской области... ликвидировали большевистских прислужников-активистов..."
     
     И так далее, и так далее на 8 страницах журнала. Из приведенного видно, чем занималась УПА после войны. Такое продолжалось до 1950 г. А теперь шумят, что большевики вывезли в Сибирь каждого десятого жителя Западной Украины. За их дела должны были отвечать мирные крестьяне. Деятельность бандеровцев была преступлением против мирного населения Западной Украины... 
(написано 01.04.2013 в 11:15 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тверезий : Отлично,Тарас!Захотели факты-вот Вам факты!  (написано 01.04.2013 в 11:34 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
Бандерівець : Дмитро Павличко: «Роман Шухевич»
     
     Вже тих нема, що той вогонь розклали,
     Та ні! Подумай, подивися в ніч, -
     В пітьмі очима блимають шакали,
     Потворні створи імперських сторіч.
     
     Вони чекають попелу і тліну,
     Щоб замести сліди НКВД,
     А він горить і гріє Україну,
     Коли на неї льодовик іде.
     
     А він горить і не стає золою,
     І не чорніє мученицька плоть,
     І над його душею золотою
     Ридає подивований Господь.
     
     Дермань,провокації проти УПА.Підпали
     сайт
      
(написано 01.04.2013 в 11:37 з адреси: 46.63.78.45 unnamed.x-city.com.ua)
% правди : Міська влада, а її рупор "Вісті громади" та шановний громадський активіст знову свого добився. Замість об'єднання громади - розкололи її. І кому від цього добре стало? Знаю, що владі, на всіх рівнях, це вигідно. Гризіть одне одного, а ми в цей час ...  (написано 01.04.2013 в 11:45 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
% правди : 01.04.2013 10:29
     Украинская денежная система вскоре разрушится - Соскин
     Комментировать 27
     Печатная версия
     Поделиться
     
     
     
     
     Олег Соскин. Фото: bestpeople.com.ua
     Украинская денежная система вскоре разрушится. Об этом комментарии Gazeta.ua сказал политолог и экономист Олег Соскин.
     
     "По предварительным оценкам Кабмин за январь-февраль выпустил около 23 млрд грн. облигаций внутреннего государственного займа. В гривнах и в валютном эквиваленте. Если добавить долговые заимствования, выпуск еще на миллиард евро бондов, это - вообще катастрофа, поскольку это означает, что нет никаких поступлений, происходит полный провал формирования здоровой доходной части госбюджета за здоровыми налоговыми источниками. Это означает, что бюджет от налогов вообще не наполняется, а бюджет страны существует за счет заимствований. А их надо будет отдавать. Увеличился до 68 млр долларов государственный консолидированный долг Украины. Это - банкротство, это - крах", - сказал он.
     ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Мы не платим людям, которые хотят прийти на митинг - Чечетов
     Соскин отметил, что в стране нет процесса воспроизводства экономики, а это значит, что система государственных финансов потерпела полный крах. По прогнозам политолога в ближайшем будущем Украину ожидает и "крах гривневой денежной системы".
     ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: "Ударовец" рассказал кто не пускал журналистов на заседание бюджетного комитета
     "Нужно немедленно гнать в шею Януковича, Азарова. Соркина, Арбузова, всех. Кипр, Греция - это будет просто детская игрушка по сравнению с тем, что будет в Украине. Банковские карты перестанут обслуживать в банкоматах, деньги нельзя будет снять в банке, далее разрушится сеть торговых сетей. Ведь не будут проводиться расчеты в банках. Перестанут работать два государственных банка. "Накнафтогаз" уже разрушен. Ведь эти банки существуют только за счет заимствования из Нацбанка. И они дают кредиты структурам, которые с ними не рассчитываются. "Укравтодор" - банкрот. Не будет денег на счете Казначейства. Нечем будет заплат пенсии и зарплаты, произойдет полный крах бюджетов городов. Им уже нечем заплатить за тепло, за газ в этом месяце", - подчеркнул он.
     ЧИТАЙТЕ ТАКЖЕ: Яценюк уверяет, что не скрывает подписи за отставку Пшонки и Рыбака
     Соскин также отметил, что это разрушение уже происходит, однако украинцы пока не так остро его не чувствуют в результате функционирования теневой экономики. "Чтобы украинцы это наконец почувствовали и поняли нужно, чтобы обвалилась банковая система. Когда обвалятся пару банков, тогда украинцы почувствуют. Пока петух не клюнет, украинец не выйдет. Надо чтобы что-то случилось. Чего еще не хватает. Может наводнение произойдет. Мало, что-то должно произойти. Украинцы - такие, они не хотят действовать заранее как австрийцы. Они постоянно чего-то ждут А чего? Уже нечего ждать. Уже ампутировали им все что можно", - подытожил экономист. 
(написано 01.04.2013 в 11:59 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
Петлюрівець : У дитячий садок повинна була приїхати іноземна делегація:
     Вихователька зібрала дітей і почала вчити:
     - Діти, якщо у вас будуть що-небудь запитувати, ви відповідайте: "У Радянському Союзі все найкраще !" Ясно?
     - Ясно!- закричали діти
     Прийшли гості і запитують:
     - Діти, вам подобається ваш садок?
     - У Радянському Союзі все найкраще !
     - А яка у вас їжа?
     - У Радянському Союзі все найкраще !
     - А які у вас іграшки?
     - У Радянському Союзі все найкраще !
     Раптом самий маленький заплакав. До нього підбігли виховательки, іноземці, запитують:
     - Ти чому плачеш? Що сталось?
     - У Радянський Союз хочу-у-у!
     
     У магазин заходить чоловік та й питає:
     - Товарищ, у вас єсть лєзвия для брітви?
     - Ні, нема.
     Покупець пішов, касирка здивовано запитує продавця:
     - А чому ти йому сказав, що нема? Вони ж ось.
     - Він мене "товарищєм" обізвав. Хай серпом бриється, падлюка
     
     Рубає гуцул берізку і плаче.
     -Дядьку, чого ви плачете?
     -Та берізку жалко…
     -А чого ж рубаєте?
     -Так москаль же прийде, побаче і скаже:
     «Ісконно русская земля»…
     
     - Іване, пора тобі женитися.
     - На кому?
     - Та хоч би на Гапчиній Марії.
     - Не подобається мені Марія…
     - То на Миколовій Галі.
     - І Галя мені не подобаєься.
     - То хто ж тобі подобається?
     - Володя…
     - Тю… Так він же – москаль!
      
(написано 01.04.2013 в 12:41 з адреси:  179-3-178-94.pool.ukrtel.net)
тарас  : ОУН-УПА - нелюди из Западной Украины
     
     
     Ужасным мучениям подвергали "херои национально-освободительного движения" простых людей, попадавших в соответствии с фашистской идеологией в разряд "врагов нации". Как известно, даже дикие звери нередко испытывают своеобразное милосердие к потомству своих противников. Бандеровцы не щадили даже детей.
     
     В конце 1947 года классик украинской литературы, писатель-антифашист Ярослав Галан, пораженный жестокостью бандитов УПА, так характеризовал бандеровцев: "Они превзошли своими зверствами даже немецких садистов эсэсовцев. Они пытают наших людей, наших крестьян... Разве мы не знаем, что они режут маленьких детей, разбивают о каменные стены их головки так, что мозг из них вылетает. Страшные зверские убийства - вот действия этих бешеных волков".
     
     
     Обратимся к конкретным фактам. Для того, чтобы не дать оуновцам возможности обвинить нас в "пророссийской, проимперской пропаганде", приведем, в основном, данные западных исследователей и очевидцев массовых преступлений ОУН-УПА .
     
     
     9 февраля 1943 года бандеровцы из банды поповского сына Петра Нетовича под видом советских партизан вошли в польское село Паросле близ Владимирца Ровенской области. Крестьяне, давно оказывавшие партизанам помощь, радушно встретили гостей. Вдоволь наугощавшись, бандиты начали насиловать, а затем убивать женщин и молоденьких девушек. Перед убийством им обрезали груди, носы и уши. Потом начали мучить остальных жителей села. Мужчинам перед смертью отрезали половые органы, носы, языки и уши. Добивали ударами топора по голове.
     
     
     Двум подросткам, братьям Горшкевичам, пытавшимся позвать на помощь настоящих партизан, разрезали животы, отрубили ноги и руки, обильно засыпали раны солью, оставив полуживых умирать в поле. Всего в этом селе было зверски замучено 173 человека, в том числе 43 ребенка.
     
     
     Когда на второй день в село вошли настоящие партизаны, они увидели в домах сельчан груды обезображенных тел, лежавших в лужах крови. В одном из домов на столе, среди объедков и недопитых бутылок самогона, лежал мертвый годовалый ребенок, голое тельце которого было прибито к доскам стола штыком. В рот замученного ими невинного ребенка оуновские изверги засунули недоеденный квашеный огурец.
     
     
     Осенью 1943 года вояки "армии бессмертных" совершили циничное убийство десятков польских детей в селе Лозовая Тернопольского уезда. В аллее старых деревьев они "украсили" ствол каждого дерева трупом убитого перед этим ребенка. Как утверждает западный исследователь Александр Корман, трупы прибивались к деревьям таким образом, чтобы создалась видимость "венка". Эту аллею бандеровцы назвали "дорогой к самостийной Украине".
     
     
     Свидетельница Т. Р. из Польши: "Село Осьмиговичи, 11.07.1943 г., во время службы Божьей напали бандеровцы, поубивали верующих, неделю спустя, напали на наше село... Маленьких детей побросали в колодец, а больших закрыли в подвал и завалили его. Один бандеровец, держа младенца за ножки, ударил его головой о стену, мать того младенца орала, пока пробили ее штыком".
     
     
     Ч. Б. из США: "На Подлесье, так называлось село, бандеровцы замордовали четверо из семьи мельника Петрушевского, при этом 17-летнюю Адольфину тянули по каменистой сельской дороге, пока не умерла".
     
     
     А. Л. из Польши: "(30.03. 1943 г. УПА атаковала такие села и убила в них:
     
     
     1. Куты - 138 человек, в том числе 63 ребенка.
     
     
     2. Янковицы - 79 человек, в том числе 18 детей.
     
     
     3. Острувка - 439 человек, в том числе 141 ребенка.
     
     
     4. Воля Островецкая - 529 человек, в том числе 220 детей.
     
     
     5. Колония Чмыков - 240 человек, в том числе 50 детей".
     
     
     Ф. Б. из Канады: "На наш двор пришли бандеровцы, схватили нашего отца и топором отрубили ему голову, нашу сестру прокололи колом. Мама, увидев это, умерла от разрыва сердца".
     
     
     Ю. В. из Великобритании: "Жена моего брата была украинкой, и за то, что она вышла замуж за поляка, ее 18 бандеровцев насиловали. Из этого шока она уже никогда не вылечилась, ... она утопилась в Днестре".
     
     
     Ю. Х. из Польши: "В марте 1944 г. на наше село Гута Шкляна, гмина Лопатин, напали бандеровцы, среди них был один по фамилии Дидух из села Оглядов. Убили пять человек, рубили пополам. Изнасиловали малолетнюю".
     
     
     А вот, данные из книги польских исследователей Ю.Туровского и В.Семашко под названием "Преступления украинских националистов, совершенные в отношении польского населения Волыни 1939-1945":
     
     
     - Март 1943 г. В околицах Гуты Степанской, гмина Степань, уезд Костополь, украинские националисты обманом выкрали 18 польских девчат, которых, после изнасилования, убили. Тела девчат положили рядом, а на них положили ленточку с надписью: "Так должны гибнуть ляшки";
     
     
     - 11 июля 1943 г., село Бискупичи, гмина Микуличи, уезд Владимир-Волынский. Украинские националисты совершили массовое убийство, согнав жителей в школьное здание. Тогда же зверски убили семью Владислава Яскулы. Палачи ворвались в дом, когда все спали. Топорами убили родителей и пятеро детей, положили всех вместе, обложили соломой из матрасов и подожгли. Чудом спасся только Владислав;
     
     
     - 12 июля 1943 г., колония Мария Воля, гмина Микульчицы, уезд Владимир-Волынский. Около 15.00 ее окружили украинские националисты и начали мордовать поляков, применяя огнестрельное оружие, топоры, ножи, вилы и палки. Погибло около 200 человек (45 семей). Часть людей, около 30 человек, живьем бросили в колодец и там убивали их камнями. Кто бежал, тех догоняли и добивали. Во время этой резни приказали украинцу Дидуху убить женщину-польку и двое детей. Когда он не выполнил приказа, убили его, жену и двое их детей. Восемнадцать детей в возрасте от 3 до 12 лет, которые спряталась на хлебных полях, преступники переловили, посадили на драбинчатую телегу, завезли в село Честный Крест и там их поубивали, пробивали вилами, рубили топорами. Акцией руководил Квасницкий.
     
     
     Несколько примеров подобного характера приведем из книги польского ученою Эдварда Пруса "УПА. Повстанческая армия или курени резунов?".
     
     
     В округе Теража (уезд Луцк) бандеровцы 7.03.1943 г. схватили на пастбище несколько польских детей, которых замордовали в ближайшем лесу. В Липниках (уезд Костополь) уповцы 5.05.1943 г. трехлетнему Стасику Павлюку разбили голову о стену, держа его за ножки. 8.06.1943 г. в селе Чертож-Водник (уезд Ровно) уповцы, при отсутствии дома родителей, замордовали трое детей Броневских: Владислава 14 лет, Елену 10 лет и Генриха 12 лет. 11.07. 1943 г в Калусове (Владимирский уезд) в период резни уповцы замордовали двухмесячного ребенка Иосифа Фили, разорвали его за ножки, а части тельца положили на стол.
     
     
     В Сухой Лозе 13.07.1943 г. бандеровцы замордовали 97 человек, в том числе 50 детей. Некоторых детей накололи на заостренные колья в заборе. В том самом месяце в Вирке (Костопольский уезд) Франтишка Дзеканьская, неся свою 5-летнюю дочурку Ядзю, была смертельно ранена бандеровской пулей. Та же пуля ранила также Ядзю в ножку. На протяжении 10 дней ребенок находился при убитой матери, питаясь зернами из колосков. Спас ее украинский учитель.
     
     
     В Яновке (Костопольский уезд) бандеровцы замордовали польского ребенка и двоих украинских детей, поскольку они воспитывались в польской семье. Во время нападения на Теребейки в августе 1943 года взрослых поляков перерезали пилами, как поленья, детей же убивали топорами или топили в колодце. Подобное творилось в Березолупах, с той лишь разницей, что там детей сначала кололи штыками, а потом "дотапливали" в колодце.
     
     
     Еще несколько архивных документов.
     
     
     - Из протокола встречи митрополита УАПЦ Поликарпа (Сикорского) с генеральным комиссаром Шене дня 28.05.1943 г. Говорит комиссар Шене:
     
     
     "Национальные бандиты проявляют свою деятельность также в том, что нападают и мордуют безоружных поляков, согласно наших подсчетов до сего времени замордовано 15 тыс. поляков! Колония Янова Долина не существует".
     
     
     - Из летописи отряда им. Колодинского (1943-1945):
     
     
     "Дня 11.11 по приказу командира Лайдаки одна сотня (рота - Л. П.) во главе с Недотыпольским идет на ликвидацию польской колонии Хващевата. Около 22.30 чета (взвод - Л. П.) вместе с 30 крестьянами окружила колонию Хващевата. Ляхи из колонии вооружены лишь винтовками и то в незначительном количестве. Когда казаки начали окружать колонию, ляхи начали стрелять, однако, когда услышали очереди из пулемета, начали убегать. Со стороны, в которую побежали ляхи, был рой (отделение - Л.П.) Орленко, в котором начали говорить на польском языке. Ляхи думали, что это "свои". К тому же Орленко произнес: "Кто это стреляет?", а к нему приблизился крепкий, лет около 45, лях, который сказал: "Не известно, наверное, бульбаши". Когда подошел ближе и сориентировался к кому приблизился не более, чем на 6 шагов, хотел стрелять, то уже было поздно, поскольку упал задетый пулей из пулемета Медведя, но был только ранен и начал отчаянно просить: "Панове сокирники, не стриляйте". Всю колонию сожжено, убито 10 ляхов... забрано 45 лошадей...";
     
     
     "26.05. В польских колониях в течении года ничего не трогала человеческая рука. Все поросло буйной травой. Очень грустный вид" (там же);
     
     
     - "Приказ №4. Приказываю командиру Гуку выслать два роя в направлении колонии Галиция, чтобы там уничтожить пять польских семей... 2.09. 1943 г. Лайдака".
     
     
     - "ОУН. Приказ для кустовых проводников и референтов...
     
     
     7. Ликвидировать следы полонизма...
     
     
     а) Уничтожить все стены костелов и других польских культовых зданий.
     
     
     б) Уничтожить деревья при постройках так, чтобы не остались даже следы, что там когда-либо кто-то жил (но не уничтожать плодовых деревьев у дорог).
     
     
     в) До 25.11.1944 г. уничтожить все польские избы, в которых прежде жили поляки... Обращается внимание еще раз на то, что когда что-то польское останется, то поляки будут иметь претензии к нашим землям.
     
     
     Ставка. 9.02.1944 г. "Мандривник".
     
     
     В результате поистине варварской национальной политики участников "национально-освободительной борьбы" к концу 1943 года почти все польские населенные пункты на Волыни и Ровенщине вместе с их жителями, были стерты с лица земли. Поляков, проживавших в Галиции, подобная судьба постигнет примерно годом позже, когда оккупантами будет полностью создана и вооружена УПА-"Запад".
     
     
     Примеры подобных зверств оуновцев можно приводить бесконечно. Их жертвами становились не только поляки.
     
     
     Летом 1944 года сотня бандита "Игоря" наткнулась в Паридубском лесу на лагерь цыган, бежавших от преследования гитлеровцев. Бандиты ограбили цыган, а их самих зверски убили. Их резали пилами, душили удавками, рубили на куски топорами. Всего было убито 140 цыган, в том числе 67 детей.
     
     
     Страшной, мученической смертью умирали тысячи украинцев:
     
     
     "Отчет полицейско-исполнительного отряда СБВР (Служба безопасности войскового района) "Озеро" за период с 13.01. до 4.05. 1944 г....
     
     
     11. Арестовано 307 лиц:
     
     
     а) за коммунизм 111 лиц
     
     
     б) сексотство 59 лиц
     
     
     в) НКВД 67 лиц
     
     
     г) семьи 70 лиц
     
     _______________________________
     
     Вместе 307 лиц
     
     
     Карой смерти наказано 306 лиц (триста шесть). Освобождено из-под ареста 1 лицо (одно). Все вещи ликвидированных переданы господарчему под расписку, часть отдана в отряд.
     
     
     Ставка, дня 5.05.1944 г. Черный.
     
     
     - "Отчет за сентябрь 1943 г. К.В.П. (Палий). Покорно докладываю... на протяжении этого месяца СБ проводила ликвидацию... Уничтожено 65 коммунистов, 25 агентов, а также поляков".
     
     
     О тяжелом психологическом состоянии украинского населения, жившего в постоянном страхе перед репрессиями бандеровской СБ правдиво и точно написал в своей книге "За схiдним обрієм" участник УПА Данило Шумук, передав обстоятельства своего посещения одного из волынских сел:
     
     
     " - Кто живет в этой соседней хате? - показывая движением головы, спросил я. Хозяйка аж вздрогнула и, посмотрев на меня испуганными глазами, сказала:
     
     
     - Там никто не живет.
     
     
     - А что, это польская хата? - спросил я.
     
     
     - Нет, не польская, там жили наши люди и вот уже как несколько недель куда-то исчезли.
     
     
     - Как это исчезли? взволновано спросил я.
     
     
     - А вот так, вечером были и за ночь где-то пропали вместе со своими детками, грустно и с явным оттенком укоризны сказала хозяйка...
     
     
     - Это одна семья в вашем селе пропала так скрытно? - спросил я.
     
     
     - Нет, говорят, что 16 семей за одну ночь пропали, - ответил хозяин...
     
     
     Спустя час времени появился станичный. Это был молодой человек лет 27.
     
     
     - Это вы меня звали? - спросил станичный.
     
     
     - Да, это я вас вызывал, - ответил я, - скажите, пожалуйста, куда исчезли люди из этой хаты.
     
     
     Станичный растерянно, но с любопытством посмотрев на меня, сказал:
     
     
     - Вы лучше спросите об этом районного проводника СБ Чумака...
     
     
     - А этих эсбистов по хуторам вы водили? - спросил я.
     
     
     - Нет, у них есть своя агентура в каждом селе, и они это делают с помощью той агентуры".
     
     
     Подручные немецкого гауптмана и карателя Р.Шухевича из СБ вели беспощадную борьбу с советскими партизанами и подпольщиками. В подтверждение приведу еще один документ из Ровенского архива:
     
     
     - "21.10.43 г.... схвачено 7 большевистских разведчиков, которые шли из Каменца Подольского на Полесье. После проведенного расследования получены доказательства, что это большевистские разведчики и их уничтожено...
     
     
     28.10.43 г. в селе Богдановка Корецкого района уничтожена учительница-доносчица...
     
     
     В селе Тростянец сожжено 1 дом и живыми брошена в огонь семья... Ставка. Дня 31.10.43 г. Шеф Р. 1 В. Зима".
     
     
     Каждого украинца, который без злобы и вражды относился к советским воинам-освободителям, могла постигнуть страшная месть оуновских нелюдей . Районный проводник ОУН И. Реванюк ("Гордый") рассказал страшный случай:
     
     
     "Ночью из села Хмызово привезли в лес сельскую девушку лет 17-и, а то и меньше. Ее вина заключалась в том, что она вместе с другими сельскими девчатами ходила на танцы, когда в селе стояла воинская часть Красной Армии. "Кубик" увидел девушку и попросил у "Варнака" разрешения лично допросить ее. Он требовал, чтобы та созналась, что "гуляла" с солдатами. Девушка божилась, что этого не было. "А я сейчас это проверю...", - усмехнулся "Кубик", заостряя ножом сосновую палку. Через мгновение он подскочил к пленной и острым концом палки начал тыкать ей между ногами, пока не загнал сосновый кол в половой орган девушки".
     
     
     Такую же молодую девушку Мотрю Панасюк бандеровцы долго мучили, а затем вырвали из ее грудей сердце.
     
     
     Из села Волковыя в одну из ночей бандеровцы привели в лес целую семью. Долго издевались над несчастными людьми. Затем, увидев, что жена главы семьи беременна, разрезали ей живот, вырвали из него плод, а вместо него затолкали живого кролика.
     
     
     В одну из ночей бандиты ворвались в украинское село Лозовую. В течении 1,5 часа убили свыше 100 мирных крестьян. В хату Дягун Насти ворвался бандит с топором в руках и зарубил трех ее сыновей. Самому маленькому, четырехлетнему Владику, отрубил руки и ноги. В хате Макухи убийцы застали двоих детей -трехлетнего Ивасика и десятимесячного Иосифа. Десятимесячное дитя, увидев мужчину, обрадовалось и со смехом протянуло к нему ручки, показывая свои четыре зубчика. Но безжалостный бандит полоснул ножом головку младенца, а его братику Ивасику топором разрубил голову.
     
     
     После ухода вояк "армии бессмертных" из села, в избе крестьянина, Кузя на кровати, на полу и на печке были обнаружены мертвые тела. На стенах и потолке застыли брызги человеческого мозга и крови. Топор бандеровца оборвал жизни шестерых ни в чем не повинных людей: старшему из них было 69 лет, младшему 3 года.
     
     
     Оуновцы, воспитанные на принципах идеологии украинского фашизма, творили то, до чего не мог даже додуматься сталинский режим. Например, они ввели в практику физическую ликвидацию больных венерическими заболеваниями. Апологет бандеровщины в современной Украине, профессор В. Сергийчук в своей документальной книге "Десять буремних літ" приводит содержание указания окружного провода ОУН о подготовке к зиме 1946-1947 г.г., в котором ставится следующая задача:
     
     
     "Людей, зараженных болезнью, расшифровывать перед всем населением данного села. Запретить зараженным интимные встречи с другими, здоровыми. За невыполнение этого приказа карать смертью, как такого, который сознательно старается уничтожить живой и здоровый национальный организм...
     
     
     "К членам и повстанцам применять следующее:
     
     
     1. Провести медосвидетельствование.
     
     
     2. Больных расшифровать в данной местности между кадрами и под угрозой смерти запретить им встречи с другими.
     
     
     3. Когда это возможно, дать помощь. Если болезнь запущена -дать пистолет и гранату и пусть идет и убивает большевистских руководителей. Он и так для нации уже потерянный".
     
     
     Господствовала практика уничтожения собственных раненых, если была угроза попасть в руки противника. Многие раненые в бою вояки УПА, зная, что их ждет неминуемая смерть от рук своих же руководителей или эсбистов, в случае ранения, стрелялись собственноручно.
     
     
     В послевоенные годы оуновцы использовали любую возможность для продолжения этнических чисток. В этих целях они буквально охотились за остатками еврейского и польского населения. Когда же этнических поляков на Западе Украины практических не осталось, они переключились на "москалей" -представителей российского этноса. Подтверждением сказанному служат многочисленные архивные документы. Вот, один из таких документов "Инструкция", которая была изъята из схрона (бункера - Л.П.) районного проводника Александрийского района "Сагайдачного". "Инструкция" требовала от бандитов:
     
     
     "...а) сельскую администрацию из русских (с востока) как председателей сельсоветов, секретарей и т.д. и председателей колхозов - расстреливать.
     
     
     б) сельскую администрацию из украинцев (с востока) выслать после предупреждения, чтобы за двое суток убрались, если не послушают расстреливать.
     
     
     2. К вопросу вывезенных семейств в Сибирь организовать ответные акции.
     
     
     а) Расстреливать русских районной администрации. Партийцев, комсомольцев не взирая на их национальность.
     
     
     б) Выгнать из сел учителей, врачей разного рода... с востока. Выслать после предупреждения, чтобы в течение 48 часов выбрались. Не послушают расстреливать.
     
     
     в) Не допустить, чтобы на места вывезенных семей в Сибирь осели москали, если осядут - жечь хаты, а москалей расстреливать.
     
     
     г) Подрывать курьерские поезда. Во время акции нанести удар по гражданской агентуре - в каждом селе ликвидировать не менее 3 активных сексотов...
     
     
     Эти акции п. 1 и 2 начать 5 августа, а закончить как можно быстрее. Июль 1948 г....").
     
     
     Бандеровцы, совершенствовавшие мастерство палачей в подразделениях немецкой полиции и войсках СС, буквально изощрялись в искусстве мучить беззащитных людей. Примером им в этом служил "Чупринка", который всячески поощрял подобные занятия.
     
     
     Зная пристрастие командира "армии бессмертных" к пыткам людей, его кровавые сообщники решили преподнести ему в день 5-й годовщины УПА необычный подарок. В день торжеств они подарили "Чупринке" 5 специально препарированных голов, отрезанных у убитых ими поляков. "Чупринка" остался чрезвычайно доволен, в равной степени, необычным подарком и изобретательностью своих головорезов. 
(написано 01.04.2013 в 12:42 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
22-RUS русофобам, бандеровцам,петлюровцам и прочим фашистам  :
     Українець оженився на росіянці. Перед першою шлюбною ніччю батько дає йому настанови. - Спочатку сильно кинь жінку на ліжко,щоб знала що Україна це сила! - Потім різко зірви з себе одяг,щоб знала,[auto-censored - замените слово!!!] що Україна - це краса! А дід сидить у кутку і слухаючи це каже: - Ага,а потім починай дрочити, щоб знала,що Україна - це Незалежність!!! 
(написано 01.04.2013 в 12:52 з адреси:  46.23.146.177)
вік-22-RUS : О це повесилив.Дякую.Дуже актуальний анекдот.  (написано 01.04.2013 в 12:59 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Петлюрівець : Бачу москалі жартів не розуміють. Прийдеться вчити, як Бандерівець
     
     Картонні герої. "Пламєнний" Ярослав Галан.
     
     Цю людину останніми роками почали забувати. А були часи, коли на її прикладі вчителі виховували у піонерів почуття радянського патріотизму, інтернаціоналізму та, головне, ненависті до проклятих українських буржуазних націоналістів.
     
     Час від часу, особливо напередодні дня народження, тему убивства Ярослава Галана витягають і нині. Тепер вже – виключно з метою виховання самої лише ненависті…
     Героя, який загинув за комунізм та СРСР з Ярослава Галана радянська пропаганда зліпила швидко та вміло. І понині, коли заходить розмова про ОУН чи УПА, противники «бандер» одразу згадують звіряче убивство Галана. Ось де вигулькнуло нелюдське обличчя бандерівського охвістя!
     Але чи все так однозначно? Чи, може, перед нами типовий приклад «картонного героя» - яскравої, в кольорах крові, пропагандистської картини? Постать Ярослава Галана давно вже приваблювала дослідників. Саме – дослідників, а не пропагандистів. І ось що цікаво – тільки-но така людина починає розбиратися з обставинами смерті Галана, одразу спливають такі питання…
     
     Видатний русофіл Галичини.
     Ярослав Олександрович Галан народився 27 липня 1902, Динів, нині Підкарпатського воєводства, Польща, в родині службовця. Отримав гарну освіту, при чому, в даному випадку словосполучення «на ті часи» не діє – освіта гарна навіть з огляду на сучасні критерії:
     «Він був людиною різнобічних знань і уподобань, здобував освіту в університетах Польщі та Австрії, у Вищій торговій школі в Італії, знав 10 мов…» (сайт).
     В 1924 році молодий Галан вступає до лав Комуністичної партії Західної України. Тут перше питання: чому. Відомо, що симпатії до комуністичної ідеології падають прямо пропорційно до рівня освіти людини, тобто, серед інтелектуалів прихильників комуністичної ідеології на порядок менше, аніж серед люмпенів. Чому ж, маючи прекрасну освіту, Ярослав Галан опинився серед комуністів?
     Комуністичні агітатори прості, мов сокира: Галана захопило передове вчення геніїв всіх часів – Маркса, Енгельса, і, головне, Лєніна. На замовлення Агітпропу погані пролетарські поети писали погані вірші «на смерть» Галана; талановиті режисери знімали фільми з талановитими акторами в головних ролях; на честь Галана називали вулиці, корабля та школи. Все як завжди.
     Але чи так насправді? Звернемо увагу на те, що Галан зростав і виховувався в не зовсім звичайних умовах. Галичина, як відомо, входила до складу Польщі і український національний елемент на власній землі (втім, поляки вважали її – своєю) піддавався утискам в царині культури, віри, освіти, тощо. Перед українською молоддю, яка прагнула щось змінити, тоді відкривалося два реальних шляхи – або до ОУН, або – до компартії.
     Вирішальну роль зіграли дві обставини: Галан виховувався в родині, яка належала до русофільського середовища, а також те, що на початок 20-х років комуністична (вірніше, марксистська) ідеологія була дуже популярною в Європі. Живучи за кордоном, молодий Ярослав Галан не міг знати про нелюдське ставлення комуністичної влади до народів всередині СРСР, про те, в яких умовах живуть пролетарі насправді – комуністи завжди вміли виготовити гарну показуху, аби вербувати собі прибічників за кордоном. Тож, як людина з русофільського середовища, він мав обрати (і обрав) саме комуністичну ідеологію.
     Чи був Галан агентом радянських спецслужб формально чи фактично – ми сказати не можемо. Без сумніву, всіх комуністів Галичини, як і інших регіонів та країн Європи використовувала більшовистська розвідка, але одна справа – працювати «за ідею», а інша – виконувати прямі розпорядження, які надходять від «куратора».
     Власне, під час дослідження біографії Ярослава Галана стає зрозуміло, що комуністичних агітаторів цікавило лише його життя в 40-і роки. Те, чим дихав, які переконання мав він «до цього» - до уваги не бралося. Більше того – складається враження, що ця тема була і є певним «табу» для Агітпропу.
     А тим часом там дуже багато таємничого, чому важко знайти однозначне пояснення.
     Звернемо увагу ось на що. В біографії «товариша Яги» (партійне псевдо Галана) значиться, що він
     «… 1932—1939 жив із випадкових заробітків» (сайтГалан_Ярослав_Олександрович).
     Що це може означати? Сім років без певного місця роботи, без сталих джерел існування? Людина, яка знає десять мов? Слабо віриться. А до цього?
     
     Для того, аби мати уяву про діяльність Галана, треба знати які процеси проходили в комуністичній партії Західної України (КПЗУ). Ця партія в 20-30-ті роки входила до складу Комуністичної партії Польщі, але мала широку автономію. Спочатку все було добре, але
     «У 1927 більшість ЦК КПЗУ підтримала так званий «національний ухил» О. Шумського в КП(б)У. У відповідь тодішній генеральний секретар ЦК КП(б)У Л. Каганович звинуватив керівництво КПЗУ в зраді. Партія розкололася на більшість («шумськістів») і меншість (прихильників Кагановича)…
     … 18 лютого 1928 року більшість КПЗУ під проводом О. Крілика (Васильківа) і Р. Кузьми (Турянського) була виключена з Комінтерну. До кінця 1928 у Західній Україні існували дві комуністичні партії: КПЗУ-більшість («васильківці») і КПЗУ-меншість, яка користувалася підтримкою Москви. «Васильківці» відкрито виступали проти політики Сталіна і Кагановича в національному питанні, домагалися наповнення радянської української державності реальним змістом)» (сайтКомуністична_партія_Західної_України).
     В цей час Ярослав Галан вчиться в університеті, потім – викладає польську мову в Українській приватній гімназії м. Луцька. Біографи якось мовчать про те, на чиєму ж боці перебував молодий завзятий комуніст. Але от що цікаво, як тільки наприкінці 1929 року «Васильківці» оголосили про саморозпуск, як тільки в КПЗУ беруть гору прибічники Сталіна (до речі, саме в 1929 році Йосип Віссаріонович кінцево перемагає різних там Шумських-Бухаріних-Рикових-Троцьких), на арені з’являється молодий галицький комуніст.
     Що це може значити? Біографи Галана мовчать. Документи – також, бо їх сховано в московських архівах і вони досі є недоступними для дослідників.
     Ще одне співпадіння. Саме в 1932 році, коли Ярослав втратив постійне джерело існування, від нього поїхала дружина –Ганна (в дівоцтві Геник). Офіційно – на навчання, неофіційно… Неофіційно – хто знає?
     У зв’язку з цим можна висунути кілька версій. Наприклад, може статися, що то була звичайна евакуація – аби на «товариша Ягу» не могла тиснути польська влада, а може, Галан сам планував поїхати до СРСР – будувати комунізм…
     Ганна Галан опиняється не де-інде, а саме – в столиці УРСР- Харкові, вчиться в медичному інституті. Нагадаємо, що навіть якби вона й отримала диплома, ні в Польщі, ні в іншій країні поза межами СРСР його визнано не було.
     В 1934 та 1937 роках Галана заарештовувала польська поліція, але невдовзі відпускала. В 1935 році він звернувся (через дружину) до Народного комісаріату закордонних справ СРСР з проханням надати йому громадянство, але (мовою джерела)
     «… 7 июня 1935 года из консульского отдела указанного комиссариата в адрес гражданки Галан Анны, в Харьков, где она тогда проживала, было направлено письмо следующего содержания: «В ответ на Ваше письмо Консульский отдел НКИД сообщает, что ходатайство о приеме в союзное гражданство гр. Галан Ярослава Александровича постановлением ЦИК СССР от 22.V. -- 35 г. отклонено» (сайт).
     Загадка? Загадка.
     Ще більшою загадкою є те, що Галан, аж до власної смерті не був… членом ВКП(б). В 1938 році КПЗУ було офіційно розпущено, начебто через роботу на спецслужби «фашистської Польщі», тож Галан втратив формальне членство в партії, а в ВКП(б) вступив щойно перед загибеллю – через одинадцять років…
     Ідемо далі. В 1937 році було заарештовано дружину Галана. На допитах Ганна Галан показала що (мовою джерела)
     «…через мужа поддерживала связь с рядом лиц, являющихся членами контрреволюционной украинской организации и проводившими активную борьбу против СССР. Здесь же она признает себя виновной и в том, что выполняла ряд отдельных поручений члена этой организации – Галана Ярослава Олександровича» (сайт).
     А це як розуміти?
     Щойно півтора роки тому Галан просить про надання йому громадянства. Якщо відомо, що він є «засланим козачком» націоналістів в лавах КПЗУ – ось він – привід викликати його до СРСР, як до цього викликали більшість «васильківців», та й прикінчити. Чому цього не зробили?
     В 1937 році дружину Галана було розстріляно. Кажуть, що він про це не знав, аж до «возз’єднання» в 1939 році. Повіримо. Але чому тоді НКВС не використало дружину, аби викликати «в гості» чоловіка і не заарештувати? Чому Ганну знищено, а сам Галан, який «давав їй завдання» на «контрреволюційну діяльність» в цей час благополучно працював на Москву? Більше того, саме на 1937 рік приходиться його друге ув’язнення в польській тюрмі по звинуваченню в роботі на Комінтерн (читай, на радянські спецслужби)?
     А може, оте ув’язнення і стало причиною арешту дружини? Що коли та історія з відмовою в наданні громадянства, і з звинуваченням Ганни в шпигунстві на користь Польщі та контрреволюційній діяльності – масштабна акція прикриття агента? Сам Галан міг навіть не здогадуватися, яка велика гра точилася навколо нього. Особливо цінний агент впливу…
      Мрія Ярослава Галана про набуття радянського громадянства здійснилася в 1939 році, коли радянські війська, виконуючи союзницькі зобов’язання перед гітлерівською Німеччиною, вдерлися до Західної України. Нарешті русофільські мрії «видатного галицького комуніста» здійснилися…
     
     
     «Більшовики засрали Львів!»
     Відомо, що після приєднання Західної України до «соціалістичної неньки» НВС дуже «плідно» попрацювало на цих теренах протягом неповних двох років перед початком німецько-радянської війни.
     За даними митрополита А. Шептицького, з осені 1939 р. лише з Галичини було депортовано близько 400 тис. українців. Але це – квіточки:
     «… на новоприєднаних територіях було створено широку тюремну мережу, яка нараховувала 25 в'язниць і дві внутрішні тюремні камери. На поч. 1941 р. тут перебувало бл. 25тис. ув'язнених, головним чином студентів, учителів, лікарів, адвокатів, представників заможнішого населення. Особливо трагічно склалася їхня доля з початком німецько-радянської війни, коли нарком внутрішніх справ Л.Берія розпорядився «...розстріляти всіх осіб, що перебувають під слідством, засуджених за контрреволюційні злочини, а також осіб, що скоїли розтрати у великих розмірах». Вже б липня 1941 р. начальник тюремного управління НКВС УРСР Філіппов доповідав начальству про виконану « роботу», тобто розстріли в'язнів. У в'язницях Львівської області було розстріляно 2464 особи, Дрогобицької — 1101, Станіславської — 1000, м. Луцька — 2000, у Ковелі —194, Дубні — 260, Перемишлі — 267... — всього понад 16тис. осіб» (сайт).
     А як склалася доля колишнього члена розпущеної за співпрацю з польськими спецслужбами КПЗУ, чоловіка розстріляної за контрреволюційну діяльність і шпигунство на користь Польщі, члена «української контрреволюційної організації» Ярослава Галана? Його заарештували на підставі свідчень власної дружини? Розстріляли? Депортували?
     Ні.
     «После присоединения Западной Украины и Западной Белоруссии к СССР в сентябре 1939 года Ярослав Галан работал в редакции газеты «Вільна Украіна», руководил литературной частью Львовского ГДТ писал очерки и рассказы об изменениях на воссоединённых западных областях УССР» (сайтГалан,_Ярослав_Александрович).
     Як же це так? Невже в НКВС забули про матеріали слідчої справи № 45774? Як бути з обвинувачувальним вироком, в якому, між іншим, написано, що
     «Анна Галан исполняла различные поручения иностранного гражданина Ярослава Галана, специально направившего ее для этого в СССР через своего связного Радченко -- советского консула во Львове» (сайт)?
     Зауважимо, не простим якимось шпигуном виходить Галан, а справжнім монстром, на котрого в якості простого зв’язкового працював радянський консул! А ну, прикинемо, скільки шансів вціліти мав «товариш Яга», відносно якого в слідчій справі було отаке:
     «Ганна Галан — переконана українська націоналістка — фашистка... В СРСР прибула з Галіції за візою, незаконно виданою колишнім радянським консулом у Львові Радченком…
     Чоловік Галан — Ярослав є членом контрреволюційної фашистської організації «УВО —ОУН» і агентом польської дефензиви у Львові. Про результати своєї контрреволюційної роботи на Україні інформувала Галана Ярослава умовними листами... Окрім того, повідомила йому таким саме шляхом низку шпигунських відомостей...» (сайт).
     Та агітпроповці на те не звертають уваги. Вони взагалі мовчать про життя Галана до сумнозвісного 1949 року. Їм то не цікаво. У них – інше завдання – полити брудом «бандер». І поливають. Але про це – трохи нижче.
     Отже, за феноменального лібералізму радянської каральної машини, польський шпигун та український націоналіст Галан починає працювати на найважливішому комуністичному фронті – ідеологічному. Масові репресії його чомусь не торкнулися.
     Цікаво, чи його хоч допитали? А якщо допитали, то мали б ознайомити з карними справами дружини та її «поплічників», з вироком…
     Натомість, Галан, як стверджують комуністичні агітатор новітнього часу, нічого не знав. Що він був просто вражений, коли, приїхавши до Харкова, дізнався про арешт «Аннічки». Що він начебто боровся за її звільнення, не відаючи, що вона більш ніж два роки як в землі лежить. Що, спостерігаючи за тим, як комуністи знищують десятки й сотні тисяч української інтелігенції, радів тому: буржуїв під ніготь…
     Кажуть: Галан був змушений… Заради «світлого майбутнього»…
     Це нам знайоме до оскомини: убивав і плакав. Плакав і убивав. Ось приклад того, як намагаються обілити людину, яка показала себе справжнім дволиким монстром:
     «Саме тому духовна трагедія переконаного комуніста, змушеного мовчати про масові репресії проти невинних людей, яких сотнями тисяч депортовували із Західної України до Сибіру, оголошуючи їх «членами сімей учасників бандформувань», про голодні 1946—1947 роки, про жах братовбивства, пишучи натомість про «весну визволення і справжньої свободи» — може бути визначена одним словом: заложник тоталітарної системи» (сайт).
     Ах, як все просто – заложник – і все тут. Та ми нагадаємо товаришам, які пишуть таке про Андрія Шептицького та Йосипа Сліпого; про владику Симона, який загинув мученицькою смертю, але не зрадив вірян. Ми нагадаємо про сотні й тисячі молодих людей, які, не замислюючись йшли на смерть, але не вклонялися кривавій комуністичній диктатурі.
     Злочин Галана тим більший, що він не був малоосвіченою людиною з промитими мізками.
     «Галана нельзя понять, если воспринимать как твердолобого фанатика, певца режима. Да, нам его так преподавали, но он был высокообразованным человеком, знал десять языков, знал труды величайших философов мира. В отличии от большинства советских писателей, которые за пределы страны никогда не выезжали, он жил в Австрии, Югославии, Польше» (сайт).
      І ось ця, високоосвічена людина, начитавшись праць найвизначніших філософів, плюнувши на смерть власної дружини; на репресії, які торкнулися багатьох друзів; на «розкуркулення» та депортації починає співати осанну режиму, працюючи в газетах «Правда України» та «Радянська Україна. Як це назвати?
     А щоб проілюструвати як Галан кохав дружину та як він боровся за її реабілітацію, достатньо спогадів очевидців:
     «…Ю. Смолич доволі розлого розповідає про те, як у 1939 р. він разом з Галаном ходив у Харкові до гуртожитку медичного інституту, де перед арештом жила дружина Галана. Від неї залишилася тільки валізочка. Галан, боячись, щоби з ним не сталося такого, як з Анничкою, навіть не вияснював, за що знищили його дружину» (сайт).
     От що цікаво: досі дехто з особливо великим інтелектуальним потенціалом (переважно з числа «колишніх» комуняк) оповідає про те, яке велике благо принесли більшовики в Західну Україну. Вони, бачте, привезли тисяч вчителів, лікарів та агрономів. А до того тут – вовки вили. Не було в бідних гуцулів ані шкіл, ані агрономів. Ми з цим згодні. НЕ було. Бо всіх їх вистріляли НКВД-шники в 1939-1941 роках. Щоб завезти інших – ідеологічно «правильних».
     Часом складається враження, що Ярослав Галан страждав на якесь роздвоєння особистості і та, друга його особистість була страшною…
     Після війни, яку Галан пройшов у складі агітаційних підрозділів, йому було надано велику честь. Від листопада 1945 до квітня 1946 він працював як спеціальний кореспондент газети «Радянська Україна» на Нюрнберзькому процесі. Тут він навіки затаврував себе як дволикий, тупий виконавець компартійної волі. «Високоосвічена людина» слухала, як в Нюрнберзі озвучуються звинувачення нацистським бонзам в гонінні на католицьку Церкву, про десятки зруйнованих храмів та сотні закатованих священиків і… паплюжив ту Церкву. Причому писав відверту брехню про буцімто співпрацю Ватикану та Гітлера. Навіщо? Де була совість? І чи була вона взагалі?
     Галан писав замовні статті про «фашистський Ватикан», знаючи, що нацистами було заборонено Католицьку молодіжну лігу; про знищення штурмовиками SA багатьох впливових політиків-католиків, включаючи й міністра Еріха Клаузенера.
     «14 березня 1937 р., у відповідь на гоніння церкви, папа Пій XI оприлюднив енцикліку «З гіркою скорботою», в якій засудив расистську теорію і державний тоталітаризм. Він звинуватив уряд Німеччини в порушенні конкордату й у тому, що той «сіє підозру, ненависть, розбрат між людьми; насаджує відкриту й таємну ворожість до Христа та Його церкви» (сайт).
     Невже Галан про це не знав? А якщо знав, чому брехав?
     «З особливою вдячністю ми згадуємо все те, що було зроблене ним для переслідуваних євреїв в один з найважчих періодів їхньої історії» (сайт).
     Знаєте звідки це? Це з подяки Ватикану Президента Всесвітнього єврейського конгресу Наума Гольдмана. Цього радянським людям не розповідали. Натомість Галан, увімкнувши неабияку фантазію, оповідав щось інше.
     «У квітні 1945 р. в газетах «Радянська Україна» (Київ), «Вільна Україна» (Львів) з'явилася велика стаття за підписом В. Росовича (насправді Я. Галана) під назвою «3 хрестом чи ножем», яка містила гострі нападки на уніатів, зокрема й на покійного А. Шептицького. Греко-католицьку церкву звинуватили у співробітництві з німецько-фашистськими окупантами та українськими буржуазними націоналістами. Того ж місяця органи НКВС заарештували у Львові митрополита Й. Сліпого, єпископів М. Будку, С. Чарнецького. Згодом були заарештовані й інші єпископи церкви. Всіх їх засудили до багаторічного ув'язнення» (сайт).
     Ясно, що тут була чиста політика. Національно-визвольний рух на Західній Україні багато в чому ідеологічно спирався на Греко-католицьку Церкву. Саме тому комуністам слід було її ліквідувати. І недаремно стаття та вийшла в квітні – адже саме тоді митрополиту Шептицькому «запропонували» ліквідувати УГКЦ і «возз’єднатися» з Московським патріархатом.
     Ярослав Галан слухняно виконав волю кремлівських замовників. Цікаво, чи замислювався він про те, що, клепаючи той пасквіль, обливає брудом багатьох своїх колишніх друзів? Адже більшість з них якраз належала до парафіян УГКЦ…
     Ось в чому причина небаченої довіри комуністичної влади до учорашнього «польського шпигуна». Ось чому саме Галана послано до Нюрнберга. Він, як то кажуть, «знайшов себе».
     З цього часу – почалося…
     Галан брехав не лише про УГКЦ, але й про Ватикан. Про Папу і про кардиналів. Брехав про звичайних католицьких священиків… Увесь світ знав і чув слова видатного єврейського діяча, геніального вченого Альберта Ейнштейна, які той сказав про діяльність католицької Церкви під час панування гітлерівців в Європі:
     «Лише Церква твердо перегороджувала дорогу спробам Гітлера знищити істину. До цих пір я ніколи не відчував особливого інтересу до Церкви, але зараз я відчуваю велику любов і захоплення, тому що лише Церква мала мужність підтримати істину» (сайт).
     Читачі радянських газет бачили зовсім інше: «Їхнє обличчя», «На службі в Сатани», «Ватиканські ідоли спраглі до крові»… Це – далеко не повний список опусів, написаних Галаном.
     Звісно, за таке старання товариш отримав чималий шмат привілеїв від комуністів: шикарну квартиру в центрі Львова з прислугою; персональне авто, гроші…
     Діставалося й «бандерам». Найвідоміший твір Галана про бійців УПА навіть читати гидко. Він досі є знаменом численних антиукраїнських рухів та неодмінним атрибутом антиукраїнських публікацій.
     «Четырнадцатилетняя девочка не может спокойно смотреть на мясо. Когда в ее присутствии собираются жарить котлеты, она бледнеет и дрожит, как осиновый лист. Несколько месяцев назад в Воробьиную ночь к крестьянской хате недалеко от города Сарны пришли вооруженные люди и закололи ножами хозяев. Девочка расширенными от ужаса глазами смотрела на агонию своих родителей. Один из бандитов приложил острие ножа к горлу ребенка, но в последнюю минуту в его мозгу родилась новая идея: «Живи во славу Степана Бандеры! А чтобы чего доброго, не умерла с голоду, мы оставим тебе продукты. А ну, хлопцы, нарубайте ей свинины!..» «Хлопцам» это предложение понравилось. Через несколько минут перед оцепеневшей от ужаса девочкой выросла гора мяса из истекающих кровью отца и матери…» (сайтГалан,_Ярослав_Александрович).
     А дехто досі питається, звідки оті страшні й мерзенні оповідки про вояків УПА. З-під пера Галана вийшли, та подібних до нього. Доводилося чути від мешканців з Донеччини про «нелюдів, які пили дитячу кров»…
     Апофеозом «літературної творчості» Галана став памфлет «Плюю на Папу». Він начебто став відповіддю на відлучення Галана від Церкви, але з огляду на попередні публікації цей «твір» абсолютно вписується в контекст «поглядів» товариша Ярослава.
     
     З іншого боку, відомо, що Галан поводився зухвало не лише по відношенню до націоналістів або священиків. Не милував він і самих… комуністів! Ось доповідна про стан ідеологічної роботи в партійній організації Львівської області» 1946—1947 рр.:
     «Письменник Галан в одній з бесід обурювався з приводу вимог, що ми ставимо перед письменниками. Він заявив: «Як ви можете вимагати від письменників, коли Львів, порівнюючи з 1939 роком, занепав, немає води, перебої в освітленні, погано працює трамвай, Львів забруднений» і т. д. Звинувачення письменника справедливі, але такий письменник завжди буде орієнтуватися на відсталих людей, ніколи не знайде головного, не розбереться у подіях, що відбуваються, а це ж кращі письменники Львова» (сайт).
     Як це розуміти?
     Розумна, освічена людина, якою нам малюють Галана, убачивши страшні репресії тих, хто навіть словом не відгукнувся проти комуністів; знаючи, що десь в архівах лежать матеріали про звинувачення його в «контрреволюційній та націоналістичній» діяльності, дозволяє собі прилюдно лаяти комуністів останніми словами? У нього що, хвороба психічна приключилася?
     Ось виступає Галан на сесії Львівської міськради:
     «Починався цей виступ драстичною фразою: «Більшовики засрали Львів»… Він мав на увазі засміченість вулиць і площ, парків і скверів. На засіданні наради господарського активу 27 лютого 1947 року письменник вигукнув: «Ганьба вам!» (сайт).
     Нормально? Невже пан (чи, вірніше, товариш) Ярослав гадав, що комуністи подарують йому такі слова? І як це співставляти з полум`яними статтями Галана про «краще життя», яке він одночасно з тими виступами писав в газети? Знову роздвоєння особистості?
     «… колишній політв’язень Михайло Горинь у книзі спогадів «Запалити свічку»: «1949 року я був свідком цікавої події. 2 жовтня у Львівському університеті виступив Ярослав Галан. Це був його останній виступ. Ми проклинали Галана. Але цей виступ мене здивував. Це був виступ українського інтелігента на захист української культури. Від того Галана, який написав цикл памфлетів «Плюю на Папу!», тут не було нічого. Галан виявився зовсім іншим…» (там же).
     А тепер звернемо увагу на слова «останній виступ». От дивне співпадіння: як тільки Галан починає виступати з активною критикою комуністів, захищати українську культуру, протестувати проти зросійщення Львова (тобто, ризикувати будь-якої миті отримати тавро українського націоналіста з усім, що з того витікає), як його убивають… українські націоналісти.
     Як можна пояснити оту дихотомію в поведінці шаленого «товариша Яги»? Тут може бути кілька версій. Вибирати Вам, шановний Читачу.
     Перше пояснення – позитивне для Галана. Людина, що походила з русофільської родини, «зачарована на Схід» до 1939 року не жила в умовах більшовистського рабства, не бачила отих жахів, що їх творили комуністи проти народів СРСР. Оскільки в Росії був комуністичний устрій, то людина з промосковськими настроями напевне вибрала саме комуністичну ідеологію.
     До 1939 року не лише Галан, але й інші закордонні комуністи не вірили в слабкі чутки про голодомор і масові репресії, про розкуркулення та політичні убивства. Частину з того, що творили комуністи, їхні закордонні приязними виправдовували «класовою боротьбою». Ті, хто бували в Радянському Союзі, звісно, в українські села, що голодували, не потрапляли і з зеками ГУЛАГУ не спілкувалися – їх далі «Метрополя» намагалися не пускати та возили все більше «показуху» дивитися – типу «Артеку» або будинків культури…
     Возз’єднавшись в 1939 році, аж до 1941 року за неповних два роки Галан просто не встиг розчаруватися в комуністах, а ті репресії, що він їх бачив, міг списувати на ту ж таки «класову боротьбу», тим більше, що серед репресованих з точки зору комуніста-інтенаціоналіста більша частина була дійсно «ворогами» - члени «Просвіти», лідери скаутських організацій, українських культурних та спортивних товариств…
     Протягом війни, зрозуміло, було не до аналізу вад більшовистської системи, так само, як для боротьби за «добре ім’я» репресованої дружини, як і в перші роки повоєнні. Але з часом все стало на свої місця і Галан розібрався хто насправді є більшовики.
     Друга версія – протилежна. Згідно з нею Галана можна вважати кар’єристом, пристосуванцем і просто підлою людиною. З власних амбіцій, він вирішив, що партія має дати йому повну пригощу нагород, привілеїв, звань та нагород за те, що він вірою та правдою, та проти своїх земляків…
     Натомість Галана обділили. Він отримав (наче як насмішку) найнижчі за рангом орденки – «Дружби народів». Як тут не образитися, як не закусити губу, коли менш достойні нагороджені орденами Лєніна, або хоча би Червоного прапору… Та й посада. Що це, прости, Господи, за посада – кореспондент газети? Галану – як плату за «антипапські» памфлети, хотілося бути головним редактором…
     «В записи (в щоденнику Галана, П.П.) от 31 января 1948 года читаем: «30-я годовщина Советской Украины была отпразднована очень торжественно, даже я получил орден («Знак Почета»). Почему только знак (о человеческое честолюбие!), бог и Грушецкий (партийный руководитель Львовщины. — И.С. ) знают. По-видимому, оба они решили таким образом перевоспитать меня (смирись, горделивая душа!). Только вряд ли из этих мер что-нибудь выйдет. Наибольший мой грех в том, что не верю ни в бога, ни в Ивана Самойловича Грушецкого. Первый, нужно думать, будет достаточно умен, чтобы простить мне это; второй, из-за отсутствия этих предпосылок, не простит никогда» (сайт).
     Отак скромно про себе: «горделива душа».
     Ще цікава версія, яка випливає… з вражень того ж Гориня. Оті дивні патріотичні промови серед студентів. Хтось навіть почав казати, що пасквілі на Папу та ОУН писав не Галан, що то лише його підписи комуністи ставили під статтями, а насправді він – патріот…
     Для чого такі чутки і оті виступи? А щоб виявляти серед студентства «неблагонадійних». Адже яка спокуса – підійти потім до такої відомої людини, познайомитися ближче, обмінятися думками…
     В яку з цих версій вірити? Хто знає…
     
     Народження картонного героя.
     Як би там не було, але Ярослав Олександрович Галан загинув 24 жовтня 1949 року у своїй львівській квартирі на Гвардійській, 18 (польський люкс) від численних ударів сокирою по голові.
     До того він був одним із багатьох комуністичних агітаторів – тільки й того. Але з цього моменту став відомий на всю країну. З Галана почали робити картонного героя.
     Миттєво злочин приписали українським націоналістам, а згодом «взяли» за нього кількох людей, в т.ч. членів ОУН. Миттєво на західних теренах спалахнула нова хвиля репресій, яка торкнулася передусім священиків та інтелігенції.
     Офіційна версія комуністичних агітаторів виглядає так (коротко).
     Яослава Галана було вирішено убити за його памфлети на Папу та ОУН-УПА бандерівцями. Безпосередніми виконавцями замаху були члени ОУН Іларій Лукашевич та Михайло Стахура. Організатором убивства був крайовий командир УПА Роман Щепанський («Буй-Тур»).
     «Итак, Щепанский 24 октября 1949 г. дает задание Илларию Лукашевичу и Михаилу Стахуру. Те встретились на Первомайской улице в доме № 22 у сестры Стахура Ксении Сушко, проживающей нелегально по этому адресу. А потом, вооружившись пистолетами, гранатами и излюбленным оружием Стахура — гуцульским топориком, они под дождем направились на Гвардейскую улицу к дому № 18, где на четвертом этаже в квартире № 10 жил журналист.
     Домработница знала Лукашевича по прежним посещениям и спокойно впустила их в квартиру. Ярослав Александрович находился в кабинете. Выбрав момент, Лукашевич дал знак Стахуру, и тот топориком ударил журналиста по голове. Уже мертвому, он нанес еще десять ударов в голову. Стахур рассказал на судебном процессе: «После первого удара Галан поднял немного вверх руки и застонал. А я продолжал наносить ему топором удары по голове. Убедившись, что писатель убит, я бросил окровавленный топор, снял с себя залитый кровью плащ и помог связать домработницу» (сайт).
     Так в основному виглядає традиційна версія, яка ходить в Росії та проросійських і комуністичних колах країни донині. Останнім часом її розповідають все частіше – аби показати «звіряче обличчя націоналізм».
     До цього додамо – у справі також фігурували багато інших осіб – батько Лукашевича – греко-католицький священик, брати – Мирон та Олександр, письменниця Ольга Дучимінська та інші. Планувався відкритий процес, який мав би стати чимось на кшталт трибуналу над Ватиканом та його наймитами – «українсько-німецькими фашистами» з ОУН-УПА.
     Проте не так сталося, як гадалося. Відкритого процесу не вийшло. Не вийшло, бо той «суд» з тими «доказами» не можна було показувати навіть в контрольованій радянській «демократії». Докази не ліпилися один з одним, покази свідків суперечливі, а часто було видно, що слідство проведено не лише недбало а – спеціально не в повному обсязі.
     Кожен бажаючий може знайти аргументи «проти» офіційної версії. Ми ж тут покажемо лише кілька – найочевидніших.
     Перше. О. Дучиминська, згідно з матеріалами слідства, дала злочинцям детальний опис зовнішності письменника, аби, не дай Бог, його, який сидів за столом в особистому кабінеті, не переплутали з кимось іншим.
     Але ж це маячня! Іларій Лукашевич не потребував ані опису Галана, ані інформації про місце й умови його проживання, адже знав письменника… п'ятнадцять років!
     «Насправді Іларій Лукашевич познайомився з Галаном ще 1934 року. Після звільнення з польської в’язниці письменник захотів трохи відпочити і попрохав знайомих знайти йому будиночок у Галичині. Спогадом про ті часи став знімок: Галан, а на колінах у нього — трирічний Іларій. Про це своїм знайомим розповідала Ольга Дучимінська, яка і запропонувала священику Лукашевичу прийняти у себе в гостях колишнього політв’язня» (сайт).
     Друге. Звернемо увагу на опис злочину. Згідно з показами Лукашевича, Стахур тримав сокиру під плащем, про плащ говорив і Стахур. Тепер увага! Галан – львівський інтелігент в третьому поколінні. А в квартирі є гардеробна. В квартирі є покоївка. Та Галан просто вигнав би молодиків геть з кабінету, здумай вони з’явитися там у верхньому одязі.
     Товариші з НКВС, які «клепали» цю справу, були, як відомо, вихідцями «з народу», тобто, не обтяжені основами культури і такі «дрібниці» зігнорували. Та і не могли інакше, адже сокиру треба було якось пронести – це не пістолет – в кишеню не сховаєш. Тому Стахура мав бути в плащі.
     Третє. Ще одна фігурантка справи – письменниця Ірина Вільде «навела» Стахура та Лукашевича на будинок Галана, попросивши (начебто) його зарадити якійсь їх справі. Начебто вона ще й дала їм адресу помешканя і змалювала будинок. Але це теж – маячня! Хто у Львові не знав Галана? Він був депутатом міської ради, він у себе вдома приймав людей. Хто не знав, де він мешкає, міг спитати в найближчий пивній.
     А оті покази Михайла Стахура. Це справді щось! Товариші з КДБ наголошують, що він – досвідчений убивця – в свої 19 років убив 9 людей! Так як же він міг залишити на місці злочину такий доказ, як плащ? Закривавлений плащ? Чому не загорнув його в газету або пакета і не виніс геть? Те саме – з сокирою. Це – знаряддя злочину. На ньому – відбитки пальців – убивчий доказ. Чи, може, Галан дозволив зайти до себе в кабінет не лише в плащі, а ще й в рукавичках?
     Ідемо далі. Скажіть, чому «злочинці» зв’язали покоївку не до скоєння убивства, а після? Хто так робить? Жертва могла заверещати, покликати на допомогу – перелякана покоївка вилетіла б на вулицю з криками і убивць тут же «взяли» б.
      Головне: навіщо її було зв’язувати? Навіщо залишати свідка, який може упізнати убивць в обличчя? Більше того – свідок той знав ще і як звуть одного з них, адже, не забуваймо, Лукашевич часто гостював в цьому домі і багато років знався з Галаном.
     Невже Іларій Лукашевич був таким непрохідним ідіотом? А Стахура? Може, пожаліли жінку? Так самі ж російські «історики» зі смаком розповідають про нелюдську жорстокість Стахура. Помилуйтеся:
     «В банду он вступил, когда ему исполнилось 15 лет. Первое убийство в этом же возрасте он совершил после данной им присяги на верность бандеровскому движению.
     На проселочной дороге бандиты, в том числе и Михаил Стахур, остановили повозку, на которой ехали домой два колхозника. Бандиты поручили Стахуру застрелить их, что он хладнокровно и сделал. После чего он отрубил кисти рук убитых и разбросал их по дороге (снимки этого зверского преступления я увидел в зале чекистской библиотеки).
     Второе преступление он совершил вместе с другими бандитами в одном из сел Львовской области. В это село по распределению после окончания пединститута приехали из восточных районов Украины работать в местной школе молодые учителя — муж и жена с двумя детьми и старухой-матерью. В отместку за это бандиты решили жестоко расправиться с главой этого семейства. Однажды под вечер они пришли к дому учителя, где устроили засаду, и когда он возвращался домой из школы, схватили его, ввели в дом, заставили раздеться до нижнего белья, положили его на пол. И, несмотря на просьбы всей семьи о пощаде, Михаил Стахур приставил к виску лежащего на полу учителя ствол винтовки и на глазах плачущих жены, детей и старой матери выстрелил (сайт).
     І тут-таки розповідають ще й про те, що сокира, виявляється, була улюбленою зброєю цього «профі». Не проста сокира, а – гуцульська «бартка». До неї ми ще повернемося, а поки запитання до читачів: чи не занадто багато послужливі «убивці» залишили на місці злочину доказів? Чи не занадто багато зробили ідіотських помилок?
     Комуністичні агітатори не можуть не розуміти отих дивних обставин і мають якось їх пояснювати. Пояснення ті не викликають нічого, окрім питань відносно розумового рівня отих писак. Ось, наприклад:
     «Стахур так спешил, что допустил серьезную промашку — он оставил в живых домработницу Галана, которая потом в ходе следствия и на судебном процессе по делу Михаила Стахура была одним из основных свидетелей» (сайт).
     Питання до автора: та навіщо ж було зв’язувати покоївку, навіщо було витрачати час на оте все, ризикуючи що в будь-який момент хтось увійде, або вийде Галан. З пістолетом в руці? Чому, якщо планували убити – не тюкнули тією ж сокирою по голові і – до побачення.
     Втім, ця публікація не має нічого спільного з історіографією – суцільна брехня. Автор (чи автори) навіть не потрудилися верстати це з матеріалами офіційної справи. На суді демонстрували сокиру, яку злочинці залишили на місці убивства, а, якщо вірити «історикам»:
     «…Стахур, спрятав за пояс под плащ окровавленный топорик, быстро удалился из дома и скрылся в надежном месте, на одной из улиц Львова у своих знакомых, а затем в ночное время выехал из города в лес, где скрывалась его бандитская группа» (там же).
     Питання до автора: а Ви пробували сховати «за пояс» гуцульську бартку довжиною в метр? Тим більше, закривавлену. Тим більше, що плащ залишився в будинку?
     Сам Стахура показував, що покоївку зв’язували після убивства, а автори «публікації» подають все з точністю до навпаки:
     «…Домработница, подойдя к двери, спросила: «Кто там?» Звонивший ответил, что это он — Стахур. Узнав по голосу Михаила, она открыла дверь. Стремительно ворвавшийся в прихожую дома Стахур схватил домработницу руками и забил ей кляп в рот, чтобы она не подняла шума, связал ей руки и ноги шнуром от телефона, который он предварительно оборвал, чтобы никто не смог воспользоваться им» (там же).
     Ау, пане «історик»! А знаєте, чому Ви змушені брехати щодо зв’язування покоївки перед убивством? Тому що, тоді б не вийшло гомоніти про оту «помилку». Дійсно – після вбивства Стахура мав не в'язати, а убивати. Пане «історик»! З брехнею завжди так – тут або тут – все одно «проколешся».
     А куди у Вас подівся Лукашевич? Прибрали, аби не спіймали Вас на брехні, бо треба було б, треба брехати відносно знайомства Лукашевича та Галана. І звідки вельми вчений автор статті Михайло Кравченко викопав прізвище Кременецьких замість Лукашевичів?
     Ну, то – таке. То – пропаганда, а не історія. Жаль лише, що досі діти, особливо в Росії, виховуються саме на таких «високопрофесійних» та «об’єктивних» опусах.
     А тепер тримаймося за стільця! Навіть на режисованому «суді» виплили досить незрозумілі і незручні для слідчих обставини. По-перше, чомусь не було (sic!) знято відбитки пальців із сокири. А Стахура ж так старався, аби вона потрапила до рук слідчих! Це навіть не халатність це – підсудна справа – за таке самих міліціянтів треба було б віддавати на суд народний. По-друге, свідок (та сама покоївка, що її так завбачливо залишили живою «бойовики») чомусь не змогла упізнати «бандитів»:
     «…вона плуталась у описах зовнішності «вбивць», по різному називала кількість їхнiх відвідувань квартири Галана ще до вбивства (за офіційною версією — для з’ясування обстановки)» ((сайт).
     Інші свідки також поводилися невпевнено і давали дивні свідчення. Навіть за умови, коли, порушуючи всі процесуальні норми
     «Практично всім свідкам у перебігу слідства, як видно з матеріалів справи, пред’являвся не сам Лукашевич, а його фото. На очних ставках, які проводились в ході слідства, жодного разу не було дотримано елементарних процесуальних норм (присутність, як мінімум 2—3 альтернативних підозрюванi особи, наявність понятих тощо)» (там же).
     Тут, скажете, протиріччя: якби НКВС «зшило» б справу, воно подбало би, щоб свідчення не мали протиріч. Насправді, нічого особливого тут немає. Правда в тому, що розслідувала убивство міліція, як це й годиться, а «прибирало» Галана МГБ. Ті, хто це зробив не мали права координувати свої дії з НКВС, звідси – різнобій на початковому етапі. Потім, звичайно, все «устаканиться»…
     Ще одне «упущення» слідства – не було зроблено порівняння кривавих відбитків взуття в кімнаті із взуттям обвинувачуваних. А відбитки ті – дуже цікаві: носки черевиків були напрочуд тонкі (особлива прикмета).
     Тепер про зброю. Для пропаганди, для змалювання образу «кривавих бандитів» сокира як знаряддя убивства – саме те. Але спитаймо себе: чому не використали більш «чисту» зброю? Адже з матеріалів слідства відомо, що змовники мали при собі пістолети і навіть гранати. Для чого? Як амулети проти зглазу? І ось гранати спокійно лежать в кишенях, а з’являється сокира. Не поста, а – специфічна.
     «Микита Хрущов особисто інформував про смерть Я. Галана Йосипа Сталіна, причому для «колориту» сказав, що вбивці користувалися гуцульською сокирою-барткою» (сайтГалан_Ярослав_Олександрович).
     Що це, прости, Господи, за зброя для атентату? Бартка, нагадаємо, це – сокирка-ціпок на довжелезному, близько метра дерев’яному руків’ї, аби зручно було горами дряпатися. У Львові носити таке… чудо було б трохи незручно. Навіть під плащем. А ще була підла міліція, яка полюбляла зупиняти просто так і для перевірки документів. Це з Західна країна кінця 40-х років!
     Словом, бартку для убивства Галана могли вибрати спецслужби СРСР, щоб додатковим «колоритом» вказати на «бандьор», але ніяк не самі «бандьори». І не вірте писакам, які розповідають, що сокира була улюбленою зброєю Стахура. Не такі вже бандерівські бойовики дурні були, аби даремно ризикувати.
     Ну і, нарешті, головним «доказом» на суді були, як це тоді практикувалося, «зізнання» самих підсудних. При цьому підсудні несли відверту ахінею з написаного їм заздалегідь тексту. Ось витяг з протоколу допиту Олександра Лукашевича:
     «...Я з малих років виховувався в націоналістичному дусі, а з возз’єднанням західних земель України з УРСР — у дусі ненависті до Радянського Союзу. Мій батько, будучи уніатським священиком, являвся націоналістом, сліпо схилявся перед реакційним Ватиканом і негативно ставився до всіх заходів Радянської влади» (сайт).
     Це говорить український націоналіст? Це – слова з «Правди» або «Радянської України», але ніяк не «ідейного бандерівця».
     Покази батька братів Лукашевич:
     «Запитання: Антирадянські переконання ваших синів сформувалися не без вашої участі? Чи не так? Відповідь: Безперечно. Будучи сам священиком греко-католицької церкви, реакційно-націоналістично налаштований, я у такому саме дусі виховував своїх синів» (там же).
     Тут коментарі зайві.
     Ну і, нарешті, контрольний постріл, якщо ще залишаються такі, хто вірить у версію про причетність Стахура та Лукашевича до убивства Галана. Іларій Лукашевич на момент здійснення злочину мав… стовідсоткове алібі! В той день і в той час Іларій знаходився у лікарні і йому видаляли гланди.
     Тут в МГБ вийшов прокол: це та сама добре відома оперативникам дрібниця, яку не можна врахувати, але яка може «спустити в унітаз» ідеально прораховану операцію.
     От і довелося терміново «прінімать мєри» - з книгою відвідувань лікарні трохи «попрацювали». Виривати сторінку не стали – надто грубо і підозріло. Зробили простіше – підправили ініціали в запису. Таким чином, вийшло, що якийсь Лукашевич був в лікарні, але – точно не цей. Дешево й сердито.
     Сучасні історики вважають, що і брати Лукашевичі, і їхній батько, і інші фігуранти справи були просто «цапами-відбувайлами». На когось з націоналістичного підпілля треба було «повісити» убивство Галана. Вибір упав таким чином…
     Тим, кому ще сниться «рука Бендер» в цій справі, повідомимо ще кілька фактів, які комуністичні агітатори та шовіністи з «руського міра» стараються не афішувати.
     1. Незадовго до загибелі Галана звільнили з посади кореспондента газети «Радянська Україна». Це – знак майбутньої біди.
     2. Його п’єси потрапили під цензуру, був заборонений їх друк.
     3. За тиждень до загибелі у Галана забрали іменний пістолет, який колись видали для самозахисту.
     4. Самі бандерівці твердо заперечують причетність до вбивства Галана. Хтось може сказати, що їм нема віри, проте, тут не все так просто. Останній головнокомандувач УПА В. Кук стверджував, що убивство Галана було націоналістам не вигідне. Адже (так воно й вийшло) потягло б за собою репресії, більш жорсткий поліційний режим, масові обшуки, тощо.
     До речі, в таких випадках бандерівці заздалегідь підкидали жертвам текст вироку «Іменем українського народу», в якому повідомлялося що об’єкт засуджений до страти за те і те, і навіть давався час для того, аби добровільно покинути терени Західної України. Справедливості ради треба сказати, що тим вироком міг бути «лист», про який говориться в п. 5, але ми зможемо судити про це лише коли отримаємо розсекречені документи «справи Галана».
     5. «Історик Роман Генега з архівних джерел довідався, що восени 1949 року на Галана було вчинено замах під час його прогулянки у Парку імені Богдана Хмельницького. На думку самого письменника, стріляли, очевидно, з військового тиру на Цитаделі. У жовтні 1949 року Ярослав Галан повідомив заступника начальника Червоноармійського РВ МДБ м. Львова капітана А. Дмитрієва про те, що він отримав листа з погрозами на свою адресу. Але той проігнорував звернення, заявивши, що «такий великий письменник нікому не потрібний». Уже після смерті Галана цей факт оприлюднила друкарка цього відділу МДБ Куренкова. Факт звернення підтвердили і двоє оперативників. Але невдовзі Куренкову звільнили з роботи… Сукупність цих та інших фактів свідчила про наближення трагічної розв’язки. Мавр зробив свою справу… Якось Галана запитали, чи не боїться він помсти за свої викривальні памфлети і статті? Відповів так: « Я не чужих боюся, я своїх боюся...» (сайт).
     Красномовно, чи не так?
     Ну і, нарешті, повертаючись до дивного судового процесу, треба розповісти таке. Коли Стахур почув свій вирок (смертна кара), він
     «… запричитал – «я не виноват, я не убивал». И, самое главное, – во всеуслышанье бросил судьям: «мы так не договаривались...» (сайт).
      Про що таке «домовлялися» комуністи з «підлим убивцею» ми зараз не знаємо. І довго ще те дізнаємося. Адже чомусь, всупереч всілякій логіці, справа убивства Галана досі знаходиться під грифом «Таємно».
     Ото і питання: що ж там ховають, якщо Галан – справжній, а не картонний герой?
     
     В якості такого собі епіграфа ми вибрали закінчення статті Вахтанга Кіпіані про Ярослава Галана в газеті «Київські відомості»:
     «Товарищ Галан убил себя сам. И не важно чья рука – бандеровская или бериевская – обрушила топор на его талантливую голову. На протяжении нескольких десятков лет он – с гневом и пристрастием – выступал против базовых, «націєутворюючих», ценностей тогдашнего галицкого общества. К примеру, в достаточно оскорбительной форме измывался над греко-католическим духовенством и, как венец, «плевал» на Папу. Он разменял свою жизнь на коммунистические ценности. Смерть за смерть. Галан и ОУН оказались квиты.
     «Мавр сделал свое дело...». И в какой-то момент оказалось, что Галан был нужен и красным, и красно-черным – но только мертвым» (сайт).
     
     Як це вірно!
     З картонними героями завжди так…
     
     ПАВЛО ПРАВИЙ 
(написано 01.04.2013 в 13:00 з адреси:  179-3-178-94.pool.ukrtel.net)
Петлюрівець : Москалям і тупим вікам на закуску
     
     Київ. Берег Дніпра. Потопаючий репетує:
     - Помогите, помогите!!!
     На березі стоїть дядько з вусами і говорить потопаючому:
     - Краще б ти, синку, вчився плавати, аніж отої псячої мови. 
(написано 01.04.2013 в 13:02 з адреси:  179-3-178-94.pool.ukrtel.net)
вік всім дописувачам : А що. ще не зрозуміли як потрібно вас вчити і відволікати від єкономічних проблем міста.Всетаки ми з І.Піголем досягли своеї мети.Він статті, я коменти і проблема тарифів вмерла.Слава Піголю і Віку.Тепер прошу читати нашу газету, там ми вам дамо повне розясненя.Можете і ви долучитися.Бажаю всім здоровья і розсудливості.Не гризітся бо на це огидно дивитися.  (написано 01.04.2013 в 13:18 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Бандерівець : Правду про національно-визвольну боротьбу УПА дійсно неприховати так само, як правду про злочини сталінізму. Ветеранів УПА шанують в Україні, їм ставлять памятники і про них складають вірші. Натомість сталіністів - комуністів прокленають і лякають ними дітей. Тільки вдячний народ може так шанувати своїх справжніх Героїв. Слава Україні!  (написано 01.04.2013 в 13:25 з адреси: 46.63.78.45 unnamed.x-city.com.ua)
тарас  : хрен тебе дорогенький.  (написано 01.04.2013 в 13:54 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тверезий : Так що забирайте свого писаку-Руцького і не морочіть нормальним людям голови.  (написано 01.04.2013 в 13:58 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
% правди : Всетаки ми з І.Піголем досягли своеї мети.Він статті, я коменти і проблема тарифів вмерла.Слава Піголю і Віку. Так Віку і Піголю. Довбіть цю Славуту, поки не почервоніє.  (написано 01.04.2013 в 14:22 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
тверезий-ЕС : А хіба ці "патрійоти" щось знають крім горлати :"Хероям слава"?А хто ці "хероі"-не мае значення.Аби вдосталь накричатися.Більше ж робити нічого не вміють.  (написано 01.04.2013 в 15:21 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас  : ЕС — нашей бабушке конец!
     01.04.2013  
(написано 01.04.2013 в 16:32 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Много говорят о счастье ассоциированного членства Украины в Евросоюзе.
     
     И молчат о том, что грозит нам после подписания этого договора. А грозит следующее: политическая часть соглашения вступает в силу только после одобрения каждой страной ЕС. Зато экономическая составляющая обязательна для Киева сразу же после подписания. Украина обязуется привести экологические стандарты своей энергетики и тяжелой промышленности к нормам ЕС. Это приведет к закрытию трех четвертей наших сталелитейных заводов и ТЭЦ. Украина обязуется перешить железные дороги на узкий европейский стандарт. На это нужно выбросить кучу денег и смириться с пробками на восточной и северной границах, где наши вагоны будут переставлять на тележки нынешнего образца. Украина обязуется внедрить более 20 тысяч евростандартов — вплоть до ширины тротуаров и напряжения в электросети. И, наконец, Украина должна запретить ПРОДАЖУ ПРОДУКТОВ С ПРИУСАДЕБНЫХ УЧАСТКОВ. Это означает, что украинец должен расстаться с привычным образом жизни. Бабушка, продающая петрушку, морковку или домашнюю курочку, выращенную собственноручно, вымрет, как кулак в 30-е. Вы не купите даже крестьянского сала, а мясо будете лопать мороженое — импортное. Все, что еще осталось от украинского крестьянина, будет добито ассоциацией с ЕС. Можно ли надеяться на то, что договор будет подписан, но со стороны Украины не исполнен? Нет! Европа этого не позволит. Согласно проекту договора, сразу же после его подписания образуется Совет Ассоциации. В него войдет один представитель от Украины и двадцать восемь от ЕС. По сути, это не совет, а ликвидационная комиссия украинской экономики. И независимости — тоже. Кстати, о безвизовом режиме в договоре ни слова! Это кабала. Очень выгодная для Европы. И убийственная для нас с вами. Платные агенты евроинтеграции, получающие премии за свою агитацию, одной ногой в Европе. Остальным придется доживать в Украине. Им стоит задуматься, отдать ли в жертву такой «евроинтеграции» свою бабушку с петрушкой? 
(написано 01.04.2013 в 17:01 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
Славянин : - Микола, ты що свою домашню страныцю на домен "ru" засував?
     - А шо?
     - Так то ж "Раша"!
     - От, гады! А я думав, Ридна Украина! 
(написано 01.04.2013 в 17:07 з адреси:  91.202.132.146)
тверезий : Правильно,Тарас!В кого е голова,нехай думають.  (написано 01.04.2013 в 19:07 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
% правди : Вижу вы большие специалисты как в Европейских так и в национальных вопросах. Так почему Россия стремится первой, во всех отношениях делах с Европой, быть впереди Украины? А всё потому, что скоро и России будет конец. Могущество Великого медведя истощено. Гнилые капиталисты, славяне, только и знают как грабить свой народ. Хана вам всем не за горами. Дурью от вас несёт за версту. Простому человеку жить надо, а не в ваших национальных вопросах копаться. Ещё одно поколение и крах всей економической мощи россиян.  (написано 01.04.2013 в 19:52 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
Братчик : Скаженіють внуки комісарів. Не витравили волелюбний дух із українця. Мали все - надпотужну армію, найновішу зброю, надміцні тюрми, концентраційні табори смерті, ще страшніші ніж нацистські, бо там мордували чужі, а тут ніби свої, і в результаті - втратили все. Нічого не допомогло. Раджу переглянути на цьому сайті фотографій з Стриган, Гурб, Берестечка і подивитись як Україна вшановує своїх синів і дочок - вояків УПА, полеглих і живих. Бандитів так не вшановують.
     Слава Україні! Тримаймо порох сухим. 
(написано 01.04.2013 в 20:59 з адреси:  130-14-124-91.pool.ukrtel.net)
тарас : Маленькая поправка. Это не Россия стремиться в европу. Это европа лезет в Россию, потому что ей газ нужен. А украина ей нахрен не нужна, разве только как рычаг давления на Россию и поставщик проституток и мойщиков туалетов. Поэтому поток эмигрантов-европейцев в Россию наростает.   (написано 01.04.2013 в 21:05 з адреси:  176-8-15-89-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас : советую посмотреть на фотографии с 9-м мая. Когда половина Славуты выходит почтить память павших в борьбе с фашистским зверем и с бандами УПА.   (написано 01.04.2013 в 21:12 з адреси:  176-8-15-89-slvt.broadband.kyivstar.net)
Тверезий -братчику : По-перше в Стриганах ніколи не було ні одного бандита-бандерівця.В Урочищі Бридурин ,що за 3 км від Стриган була знищена банда ,яка прийшла десь з Ровенськоі обл.Так ,що той хрест ,що ви поставили в Стриганах зовсім не там де був бій.По-друге,-Стригани було і залишаеться селом Партизанськоі Слави.Так що з Стриганами ви помилилися.То ,що розповів вам покійний Яцентюк В.В. повна маячня.Це підтвердять старожили Стриган.Так що заткніть своі пельки і не лізьте грязними руками до села Партизанськоі Слави!  (написано 01.04.2013 в 21:33 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
*** : Куме, я чув ваш син у москві працює. Так, так ! Працює в крематорії - палить москалів, а йому за це ще й гроші дають.
     Що спільного між москалем і спеpматозоидом? І в того, і в дpугого є лише один шанс на мільйон стати людиною.
      
(написано 01.04.2013 в 21:39 з адреси:  38-239-95-178.pool.ukrtel.net)
Українець тверезому : То є так, ні одного, бо бандерівці, на відміну від одухівців, бандитами не були.
     P.S. Стригани ще славляться комунарами Брегами, що відбирали останню жменю зерна у голодних родин з малими дітьми, за що були справедливо вбиті. 
(написано 01.04.2013 в 22:09 з адреси:  6-13-124-91.pool.ukrtel.net)
тверезий-украінцю : То ,що були Бреги,І був Яків,ніхто не сперичаеться.Що було,то було..А ви коли так добре знаете історію Стриган,скажіть ,куди ішли "братчики"з Острізького р-ну,Хто вів іх?Яка мета іх походу?  (написано 02.04.2013 в 07:34 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас  : "Рассказал 2-й пилот Боинга-757 компании Транс Аэро. Дальше с его слов: - Аэропорт Гамбурга. Мы только приземлились и рулим к терминалу, за нами в ожидании посадки 4 самолёта: Люфтганза (Германия), Фидекс (грузовик), Бритиш Айрвейс (Англия), и в верхнем эшелоне опоздавший на 4 часа ИЛ-86 Аэрофлота.
     
     Очередь Люфтганзы, но посылая на х.. диспетчера наш ИЛ-86, чтобы сэкономить топливо, начинает снижение. Служба наземного контроля, грозя всеми карами земными и понимая, что русским всё пох..., пытается развести самолёты и пропустить ИЛ. Бритиш и Фидекс на посадку ещё не зашли, подчиняясь диспетчеру пропускают ИЛ. А пилот Люфтганзы, уже видя полосу, вступает в перепалку с русскими, мол кагого х.., он немец, на немецком самолёте, в родной Германии, должен заходить на 2-й круг и пропускать грёб--ных русских?
     Получив ответ: - Потому что вы, , войну проиграли!", затихает.
     И бросает фразу: "Хорошо ещё жидов в воздухе нет!" На что пилот Бритиша, на идеальном английском, предупреждает немца, что это "не корректно", так о евреях...
     
     Все благополучно сели, а через час к нам в комнату отдыха зашли сотрудники авиационной безопасности и вежливо попросили пройти с ними на опознание, т.
     к. пилота Люфганзы, который ругался с русскими отх...или в туалете, выбили пару зубов и спустили в унитаз удостоверение пилота. И кроме русских это сделать никто не мог. Отх...ли героя знатно... Морда в крови, передних зубов нет... Но облом, из экипажа Аэрофлота он не узнал никого. А остальные "цивилизованные" ни причём..
     
     Мы готовимся к вылету, рядом с нами тот самый сокол из Люфганзы. Как тут, без команды диспетчера в очередь на взлёт (отличительная черта наших лётчиков), вместо Люфганзы встаёт Бритиш. Немца прорывает, орёт диспетчеру,
     что это не аэропорт, а пи...ец, что сесть ему мешают русские, а взлететь англичане... То, что мы с первым пилотом услышали на частоте Бритиша от их командира экипажа, повергло нас в шок.
     На русском языке, с явным одесским акцентом, мы услышали:
     - Ребята, скажите этому фашисту, пусть таки заткнёт е...ник. А то мы с Фимой (второй пилот) ещё раз ему пи...ды дадим от всего еврейского народа!.." 
(написано 02.04.2013 в 07:50 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : МИД России в лице замглавы ведомства Сергея Рябкова дал положительный ответ на запрос депутата Госдумы Александра Старовойтова о возможном использовании органов погибших российских детей, усыновленных в США, пишут «Известия».
     
     В ответе дипломата говорится, что «у наших загранучреждений в США имеются данные о двух фактах (по материалам американских СМИ) возможного использования (попыток использования) органов погибших российских детей для трансплантации».
     
     «По данным МИДа, органы пытались изъять у 6-летнего А. Гейко в 2003 году и у И. Каргынцева (возраст не указан) в 2005 году. Однако к чему привели попытки, в ведомстве не знают», — цитирует издание ответ Рябкова парламентарию.
     
     Тему использования органов российских сирот, помимо издевательств над приемными детьми со стороны их новых американских родителей, депутаты стали обсуждать в конце прошлого года, когда принимали «закон Димы Яковлева», запретивший усыновление российских сирот в США. Некоторые парламентарии приводили проблему в качестве аргумента в пользу запрета, однако никаких официальных данных на тот момент они привести не могли.
     
     Интересно, доколе украинских детей будут отправлять в США на органы? 
(написано 02.04.2013 в 07:58 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Насчет того что Россия скоро развалится.
     
     С ноября 2012-го по январь 2013 года в России заявлено, начато или запущено 45 частных инвестпроектов на 10,5 млрд долларов. Серьезные инвестиции и мощная активность зафиксированы в государственном оборонно-промышленном комплексе. Возможно, именно этому сегменту машиностроения суждено стать отправной точкой нового технологического витка развития российской несырьевой промышленности.
     
     сайт 
(написано 02.04.2013 в 08:16 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Европейский «гарбуз» для Украины
     
     Представители властей Украины, мягко говоря, лукавят, называя в неполживых СМИ документ «О зоне свободной торговле с Европейским Союзом» — Договором об Ассоциации с ЕС. Никаких ассоциаций, «3+1″ и прочей фантасмагории в отношении ни ЕС, ни Таможенного Союза в природе не существует. Только участие или не участие. А власти все трубят об алхимических формулах, описывающих частичную беременность Украины, причем от обоих союзов. Этот политэкономический договор не имеет ничего общего ни с политическим участием — членством в ЕС, ни с иммиграционными правилами ЕС — Шенгенскими соглашениями. Более того, подобные договора имеют большинство африканских стран Магриба, Палестина, Южная Корея и даже…Чили с Мексикой. Насколько последние приблизились к ЕС за последние годы (Турция ждет уже 50 лет!)
     сайт
     "Обхаживание украинской «элитой» «европейской невесты», видно, до того уже последней поднадоело, что она таки решилась выставить «гарбуза» назойливому ухажеру – в виде отчеканенных 900 страниц проекта Соглашения с ЕС о зоне свободной торговли (ЗСТ), пышно именуемого на Украине как «Соглашение об ассоциации с ЕС». Объясню для несведущих – на Украине существует обычай – если девушке не нравится жених, то она подносит ему «гарбуза» (тыкву), что и подразумевает отказ. Так вот, проект Соглашения, выданный на гора брюссельскими чиновниками – и есть тот самый «гарбуз», при одном виде которого у жениха отпадает всякое желание афишировать сам факт сватовства.
     Судя по нервозной реакции Виктора Федоровича после визита в Мекку украинского «щастя», прочитать краткое содержание или услышать пересказ референтом проекта Соглашения о ЗСТ с Европой ему довелось уже на обратном пути из Брюсселя. Иначе вряд ли бы он так резво бросился в Москву. Но цветы многовекторности уже давно не приносят ожидаемых плодов, и Виктор Федорович вернулся ни с чем, взяв тайм-аут, вероятно, для того, чтобы все-таки изучить, что ему подкинула девица по имени Европа. Давайте попристальней рассмотрим, что же представляет собой этот «гарбуз». Итак: 
(написано 02.04.2013 в 08:25 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Для государства с названием Украина это – акт безоговорочной капитуляции, даже на более тяжких условиях, чем были предъявлены Германии в Компьенском вагоне после ее поражения в Первой мировой войне. Украина надеялась получить Договор о бессрочном спонсорстве, а получит нечто такое, что и сама не ожидала. Так, по «Директивам по развитию железных дорог», являющимся частью проекта государственная, «Укрзалізниця» должна быть лишена этого статуса, а значит, и госдотаций, что сразу же скажется на ж.д.тарифах. Кто от этого выиграет? В первую очередь, Румыния как основной конкурент Украины в морских грузоперевозках. Но и это еще не все «железнодорожные пряники». Украина будет обязана переделать все свои ж.д. пути (а это более 30 тыс. км) и весь свой подвижной состав (140 тыс. вагонов и 6 тыс. локомотивов) под европейский стандарт. Какие для этого нужны деньги и где их взять – вряд ли кто ответит. Но зато остальное пространство СНГ для ж.д. транспорта Украины сразу же станет недоступным, где уж тут мечтать о формуле «3+1» с ТС.
     У Украины еще сохранился какой-никакой ВПК, который, кроме экспорта, мог рассчитывать и на внутренний заказ со стороны своих силовых структур. По проекту же право на участие в тендерах на такие закупки должно быть предоставлено и фирмам из ЕС. Кто будет выигрывать эти тендеры, пояснять не нужно.
     Украина обязана фактически ликвидировать все свои стандарты и ГОСТы и перейти на европейские. Что это означает для ее торговли с СНГ и странами ТС, может объяснить хотя бы господин Онищенко.
     Экспортеры электроэнергии, газа и нефти собственной добычи будут обязаны продавать эту продукцию по ценам не выше внутренних. Это означает практически мгновенную смерть украинской промышленности и населения с несопоставимой с Европой зарплатой, так как внутренние цены будут автоматически подняты до уровня мировых. 
(написано 02.04.2013 в 08:26 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Сельское хозяйство Украины по проекту – это вообще одна заупокойная песня. Сейчас Украина продает в Европу до 3 млн тонн зерна, а после заключения соглашения сможет продавать только 1 млн тонн. Сахара Украина сейчас может продавать в Европу до 300 тыс. тонн, а будет – только 30 тыс. тонн. Если учесть, что сама Украина уже затоварена сахаром и продает его по ценам около себестоимости, а страны ТС украинский сахар покупать едва ли станут, то предвидеть коллапс в этой отрасли несложно. И если в странах ЕС господдержка своего с.х. производителя гарантирована, то Украина на это права иметь не будет. Как не будет иметь и права запрещать или ограничивать выращивание ГМО культур.
     Кроме запрета продажи мясомолочной продукции домашних хозяйств (по правилам ВТО, которые пока на Украине не введены в действие), по проекту запрещается также продажа солений, которые так кстати что под горилку, что под водочку, что просто под картошечку, а также масла и меда домашних хозяйств. Что будет с сельскими жителями и с селом, которое механически повторяет за политиками «ми теж у Еуропу», да и с городом после таких мер? Голодомор покажется легкой диетой для похудания.
     Я намеренно перечислил сначала то, что касается в большей степени государства и в меньшей – олигархов, хотя бы потому, что они сами по себе – государство в государстве Украина. И все же «гарбуз» для олигархов, владельцев металлургических, нефтехимических и электроэнерго производств, то есть тех самых, которые были самыми рьяными «сватами» ЗСТ с ЕС, тоже имеется.
     Это Приложение к Соглашению «О регулировании предельных значений выбросов для существующих предприятий». Как известно, все существующие предприятия этих отраслей на Украине построены в СССР еще в те времена, когда само понятие «экология» только формировалось. И решать судьбу этих предприятий будут теперь в Брюсселе, а не в Донецке. А как избавляться от конкурентов, их учить не надо. 
(написано 02.04.2013 в 08:26 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Свой отдельный маленький «гарбуз» припасен для олигархов, специализирующихся на первичной переработке металлов – пошлины, которые удалось отстоять при вступлении в ВТО, должны быть вдвое снижены, а затем и вовсе отменены.
     Теперь свой «гарбуз» для Януковича и действующей власти. Что они получают от Соглашения? А ровным счетом ничего, кроме головной боли и особого чувства, от которого они уже отвыкли – что за тобой все время следят, и подзатыльник или оплеуха всегда для тебя наготове. Так что Виктору Федоровичу есть о чем задуматься, Болгария с ее протестами рядом, а она как-никак член ЕС, а не неизвестно что. «Човнык (лодочка) незалежности» уплывает прямо на глазах.
     Неужели все так «мрачно» и нет на Украине бенефициаров от грядущего Соглашения с ЕС? Я был бы неправ, если бы утверждал такое. Есть, сразу двое. Один – реальный, другому это мнится.
     Реальный – это украинская оппозиция. Нет, они не столь наивны, чтобы надеяться на то, что Соглашение освободит Тимошенко. Но им это и не нужно – им и без нее неплохо. Нынешней оппозиции с ее пещерным национализмом власть, мягко говоря, не светит даже при всем убожестве правящей компании. Да и олигархи хоть их и подкармливают, а денежкой не шибко делятся. А Соглашение открывает им щелочку и во власть, и к деньгам, тем более что лозунг «Даешь Ассоциацию» – их дитятко. 
(написано 02.04.2013 в 08:27 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : И еще есть на Украине население, которое, кроме вечно ожидаемой неожиданной халявы, на которую намекает власть, надеется получить от Соглашения безвизовый режим с ЕС. Ну, чтобы по первому свистку или даже без свистка примчаться с моющими принадлежностями. Если это – бенефиция от Соглашения, то до какой же степени деградации был доведен некогда талантливый народ за годы «незалежности»?
     Да, чуть не забыл о еще одном «прянике для народа» от ЕС , сильно укрепляющем веру в правильность «цивилизационного выбора» – это возможность торговать «секонд-хендом» из Европы. Вот уж где во всю ширь развернулся европейский чиновничий гений, так это в специальном Приложении к Соглашению «Дополнительные условия для торговли ветхой одеждой», где с точностью до таможенных тарифов и кодов, каждого цента, грамма и секунды расписано все, что касается поставки обносков в ассоциированную страну. Вот по этому Приложению четче, чем по всем речам и документам, можно определить роль и судьбу Украины в «Ассоциации».
     И пока пропагандистская машина продолжает хлопать крыльями и трещать о непременном украинском «щасті», пора уже задуматься и власти, и олигархам, и тому же населению. И задать себе нехитрый вопрос «А во что вступаем, панове?» 
(написано 02.04.2013 в 08:27 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Путь к процветанию Украины. Каким его видят "цивилизованные европейцы"
     
     Лех Валенса о месте Украины в Европке
     
     ZEIT ONLINE: Как Вы представляете Европу будущего?
     
     Лех Валенса: Честно говоря, я жду, что находчивая молодежь Европы посмотрит и спросит себя: Какие страны имеют какие сильные стороны и какие склонности? В близком будущем, например, Украина станет частью Европы. Господь подарил Украине такую хорошую землю, что она может накормить всю Европу. Мы должны будем сказать Украине, что она может производить все злаки для Европы, но взамен – никакого производства машин. Машины можно производить в Польше.
     
     Вопрос свидомым. Согласны ли вы на евроинтеграцию на таких условиях?
     
     сайт 
(написано 02.04.2013 в 08:30 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Украина вступает в ЕС на вышеуказанных условиях. Лет через 10-20 оставшиеся в живых украинцы будут говорить: "Це кляти москали виноваты! Не смогли нас окупировать и не пустить нас в Европу! Ганьба маскалям!"  (написано 02.04.2013 в 08:32 з адреси:  199-202-132-95.pool.ukrtel.net)
тверезий : Правильно ,Тарас!Все правильно!  (написано 02.04.2013 в 09:03 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
 : Тарасу +100, логічно і переконливо. Ну а надсвідомі що можуть запропопонувати простому українцю в Європі, окрім роботи садівниками, двірниками та миття зморшкуватих європейських срак  (написано 02.04.2013 в 09:47 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
% правди : Тарас, а мы это уже проходили при Союзе. Когда вместо хлеба, клипали бомбы и самолёты. Беда в том, что Россия возомнила в себе великую Державу. Это её и погубит, как погубило СССР. Радуйся своей перспективе, а что ты дашь своим детям вместо пушек. Чичня вам показала, что ваши дети, это пушечное мясо. А я не хочу такую перспективу для своих внуков. Так что расти большой, пока силу имеешь, а ума то маловато, чтобы стать поистину добрым человеком. Ведь Земной шарик то один и он очень маленький. А Россия никогда не была с разумным мышлением и вряд ли когда либо такой будет.  (написано 02.04.2013 в 10:13 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
опозиція : Маразматики подивіться краще що під ВРУ робиться. Революція!
     сайт 
(написано 02.04.2013 в 10:49 з адреси: 46.63.78.45 unnamed.x-city.com.ua)
тарас  : %-ту: Ох и тяжко же Вам. Нечем Вам бедным свидомитам гордиться, так Вы чужое хаете.   (написано 02.04.2013 в 10:50 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
тверезий-опозиціі : В голові в тебе революція!Проплачені отримають своі гр.і підуть пиво пити,.І кінець твоій революціі.Революцінер шмаркатий!  (написано 02.04.2013 в 12:23 з адреси:  176-8-15-220-slvt.broadband.kyivstar.net)
Остап тверезому : Класно звучить - революціонер шмаркатий  (написано 02.04.2013 в 12:47 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
вік : ідіть вже пиво пийте за гроші які отримали за революцію.  (написано 02.04.2013 в 12:58 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
Остап : Дививсь Верховну Раду. Ну от і нехай собі там революціонірують. А ми подивимся.
     А коли закликають людей на вулиці, то це означає що суспільству немає що запропонувати.
     Отака логіка революціонерів. 
(написано 02.04.2013 в 13:47 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
опозиція : Сьогодні в Верховній раді комунофашисти не встали під час вшанування памяті жертв Голодомору. Горіти вам комуняки у пеклі, разом з вашими усіма нащадками, як біологічними так і духовними. Комуніст = фашист! Вважаю, даже, що комуніст гірший за фашиста. Фашисти вбивали чужинців, а ця сволота своїх.  (написано 02.04.2013 в 13:48 з адреси: 46.63.78.45 unnamed.x-city.com.ua)
Остап опозиції : Своїх вбивили бандерівці. Тому вони нам не свої. Почитай про це у Руцького  (написано 02.04.2013 в 14:11 з адреси: 46.63.78.54 unnamed.x-city.com.ua)
тарас  : опозиция - дурилка ты картонная.
     Не было никакого голодомора! Голод был, а голодомор нет.
      
(написано 02.04.2013 в 14:13 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
тарас  : Австралия намеревается отказаться от доллара в торговле с Китаем.
     
     В качестве попытки избежать коммерческой неопределённости, исходящей от недавних колебаний «зелёного», Австралия намеревается обойти доллар в торговле с Китаем, сообщает «International Business Times».
     
     Избавление от доллара во взаимной торговле станет центральной темой для обсуждения на предстоящей в Пекине встрече на следующей неделе, куда отправилась с визитом премьер-министр Джулия Гиллард. В прошлом бюджетном году торговля с Китаем — главным торговым партнёром Австралии, составила 120 миллиардов долларов. Китай покупает почти треть всего австралийского экспорта.
     
     Австралийское правительство не скрывает своих намерений уйти от торговли в американской валюте, являющейся главной резервной валютой, используемой в международной торговле.
     
     Правительственный доклад под названием «Австралия в азиатском веке» обсуждает усилия Канберры внедрить прямую торговлю между австралийским долларом и китайским юанем. Также она продвигает известность юаня в качестве мировой резервной валюты.
     
     «Мы провели предварительные переговоры с китайским правительством на предмет того, как скоро можно было бы достигнуть прямой конвертации», говорится в отчёте 2012 года. «Мы продолжаем эти обсуждения, а также исследуем другие возможности работы с Китаем в поддержке интернационализации юаня». 
(написано 02.04.2013 в 14:31 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
Aдмін : Австралія, Китай. А Славута і українці до чого тут? Спамите?  (написано 02.04.2013 в 14:34 з адреси:  109-162-25-99-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас  : админу: а Славутчанам не надо знать что в мире делается?  (написано 02.04.2013 в 15:35 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
Адмін : Цілком достатньо почитати на сайті служби ВВС:перейти на сайт , чи маєте щось ексклюзивне?  (написано 02.04.2013 в 15:45 з адреси:  109-162-25-99-slvt.broadband.kyivstar.net)
**** : А на майдані опозиція здулася з 5000 до 2000.І революція закінчилася.Слава патріотам які навіть свої права захистити не спроможні. а прутся керувати Державою.Влада належить тому хто володіе бабульками.А в рабів цього бракуе.Не забудьте прийти на презинтацію книжки і скинутись по пару гривень на білет письменнику.  (написано 02.04.2013 в 15:55 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас  : вважаю що недостатньо.   (написано 02.04.2013 в 16:18 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
Aдмін : Вважаю спам недоречним.  (написано 02.04.2013 в 16:21 з адреси:  109-162-25-99-slvt.broadband.kyivstar.net)
% правди : Ну чого ви всі скаженієте. Те що зараз робиться у Верховній раді, на пользу всьому народу України. Ви що підтримуєте так звану пенсійну реформу, яку провела партія регіонів? Бачу вам чим гірше, тим краще. Вам або розвалити Україну, або спровокувати громадянське протистояння. Не забувайте, що вам і вашим дітям жити на цієї землі. Запущений бумеранг обов'язкого дасть по лобі. Читати ваші пости огидно.   (написано 02.04.2013 в 16:58 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
 : Пока петух не клюнет, украинец не выйдет. Надо чтобы что-то случилось. Чего еще не хватает. Может наводнение произойдет. Мало, что-то должно произойти. Украинцы - такие, они не хотят действовать заранее как австрийцы. Они постоянно чего-то ждут А чего? Уже нечего ждать. Уже ампутировали им все что можно", - подытожил экономист Олег Соскин. А вы всё хернёй страдаете. Политиканы х.... .  (написано 02.04.2013 в 17:18 з адреси: 46.63.78.249 unnamed.x-city.com.ua)
тарас  : а куда выходить? к кролику, фашисту и боксеру? танцевать под американскую дудку? так ничего же не изменится.  (написано 02.04.2013 в 17:21 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
вік : А провокуе громадску непокору,і не стабільність, той хто виводить людей на майдан.А де була опозиція раніше.Знатна курва денісова чомусь тільки зараз підсунула проект пенсійної реформи, а що вона робила на посту міністра, тварина.В мене е її відповідь про неможливість підвищення соц.стандартів тому що коштів не мае .Те саме зараз кажуть риги.міняюця місцями .Всіх геть. І тих і цих.Тільки справжня революція. дійсно народна. без таких поводирів щось принесе народу.Слава справжньому лідеру нації.  (написано 02.04.2013 в 17:24 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
тарас  : Кличко-Бендер: заграница на поможет
     Недавно глава партии УДАР Виталий Кличко побывал в Лондоне, выступив в Королевском институте международных отношений — Chatam Housе. Это учреждение как мух привлекает рукопожатных оппозиционеров. Российский блоггер-правдоруб Алексей Навальный был одним из предидущих гостей клуба друзей демократии. Ресурс nstarikov.ru опубликовал письмо одного из читателей, в котором тот постарался нарисовать портрет этого украинского политика.
     
     «… беру на себя смелость предложить потенциально интересную тему. Считаю, что в свете предстоящих президентских выборов на Украине будет интересно обратить внимание читателей вашего сайта на личность одного из потенциальных кандидатов на эту должность – Виталия Кличко. Мне представляется, что этот, несомненно, выдающийся, спортсмен занимается сейчас не совсем свойственным ему делом – пытается играть в большую политику, не будучи к этому как следует подготовленным, без понимания и глубоко осознания всех отрицательных последствий, к которым может привести деятельность возглавляемой им партии «УДАР».
     
     Осенью 2012 года, во время избирательной компании, мне довелось поработать в одном из районных штабов УДАРа, а заодно присмотреться к этой партии поближе. Не буду отдельно описывать те нарушения законодательства, которые сознательно были допущены руководством центрального избирательного штаба партии во время избирательной компании. Не в этом суть, и не это главное.
     
     Главное другое. Виталий Кличко, как политик, не самостоятелен. Этот вывод напрашивается после сопоставления некоторых фактов. При посещении официального сайта партии «УДАР» в разделе «Партнеры» можно обнаружить такие организации как IRI, NDI и CDU. Если партнерские связи с немецкими христианскими демократами можно как-то понять, учитывая продолжительную боксерскую карьеру Кличко в Германии, то говорить о пользе партнерских связей с двумя американскими организациями, первая из которых возглавляется большим «другом» России сенатором Джоном Маккейном, будет совсем неуместно. Особенно в фокусе финальной части работы вышеупомянутых организаций не территории самой Российской Федерации.
     
     Ничто так не характеризует человека, как мелкие детали его биографии. В фильме «Кличко. История одной мечты» сам главный герой после 30-й минуты начинает рассказывать о том, каким он впервые увидел Запад и как заблуждался его отец, кадровый военнослужащий вооруженных сил СССР, воспринимая США как ужасную страну. Сейчас, судя по фильму, вкусив плоды западной цивилизации, отец Виталия другого мнения.
     
     На одной из передач Евгения Киселева «Большая политика», показанной в мае 2012 года телеканалом «Интер», один из журналистов задал Виталию прямой вопрос о его отношении к сексуальным меньшинствам. Кличко попытался вначале дать довольно туманные объяснения, после чего журналист поставил прямой вопрос: «В партии «УДАР» могут быть такие люди?» И ответ перспективного украинского политика не заставил себя долго ждать: «Это их личное дело. Могут быть!» И запил водичкой, а в зале раздались дружные аплодисменты.
     
     Совсем недавно, после того, как один из лидеров украинской оппозиционной тройки – Арсений Яценюк – объявил о начале в стране «народного восстания», лидер партии «УДАР» не смог присоединится к протестным акциям, так как был в это время в США и ЕС.
     
     «Лидер фракции «УДАР» Виталий Кличко заявляет, что отсутствовал на митингах акции «Вставай, Украина!» из-за зарубежных визитов.
     
     Об этом он рассказал журналистам в кулуарах парламента.
     
     По словам Кличко информация о том, что он всю прошлую неделю отдыхал в Бразилии, не соответствует действительности, поскольку спортивную премию он вручал в воскресенье, после чего посетил США и несколько стран Евросоюза.
     
     «У меня были встречи с Госдепом, конгрессменами, многими представителями Европарламента и с президентом Польши. Мы проговорили вопрос личных санкций в отношении тех, кто нарушает права человека в Украине. Списки этих людей есть, и я был удивлен насколько четко мониторится ситуация в Украине. А о своем отсутствии я предупреждал», — сказал Кличко.» (сайт)
     
     «…я был удивлен насколько четко мониторится ситуация в Украине…» Здесь я бы поставил смайлик…
     
     На этом буду завершать, поскольку не ставлю перед собой задачу рассказать подробно о личности самого Виталия Кличко как политика, и деятельности его политической силы. Пусть за меня это сделают те, кто имеет несравнимо большие возможности.
     
     Надеюсь, Николай Викторович, что ситуация на Украине будет и в дальнейшем привлекать Ваше внимание, а совершенно определенные поступки самого Виталия Кличко, выросшего из тесной майки профессионального спортсмена и превратившегося в лидера парламентской политической силы, станут информационным поводом для отдельной темы. Если не сейчас, то до президентских выборов уж точно.
     
     Владимир (Украина)».
     
     P.S. Добавлю от себя только один штрих. Виталий Кличко, словно российские «полузащитники прав человека», предложил ввести… санкции против украинских политиков, тормозящих «евроинтеграцию». Нарушающих права человека. Фактически – ввести некий «список Магнитского-Кличко» против тех, кто будет продвигать идеи интеграции с Россией. Вы за вступление в Таможенный союз? Тогда санкции против вас…
     
     Очень странно слышать такие предложения от того политика, который явно намеревается побороться за президентское кресло Украины. Или наоборот – совсем не странно…
     
     И вот еще совсем свежая новость:
     
     15.03. 2013
     
     «Партия УДАР под руководством Виталия Кличко намерена всячески противодействовать вступлению Украины в Таможенный союз. Об этом заявил один из руководителей фракции УДАР в парламенте Виталий Ковальчук. «Единственный ценностный выбор для Украины — это европейский выбор. И мы будем всеми способами противодействовать изменению этого стратегического пути для Украины. Таможенный союз — не альтернатива. Он не даст нам ничего того, что бы мы не получили в рамках сотрудничества с Европейским Союзом. А вот политических и экономических угроз Таможенный союз несет немало», — считает Ковальчук, передает «Главком». сайт 
(написано 02.04.2013 в 17:24 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)
Aдмін : Буду підчищати...  (написано 02.04.2013 в 17:26 з адреси:  109-162-25-99-slvt.broadband.kyivstar.net)
вік крапкам : Ні.Ще не все ампутували.Братки не дурні.Кидають подачки як кріпакам і обіцяють про покращення.Не дарма в народі е прислівя. Дурень думкою багатіе.А тарасу скажу що виходити потрібно частіше.Вода по краплині пробивае діру в мурі.Потрібні акціїї протесту кожен день тоді влада або йоб..я або почне працювати як потрібно.Завтра під стінами Верховної Ради будуть чорнобильці.А потім інші.Ми політиків до своеї акції не допустимо.Їхню роботу ми спостерігаемо вже з 90 років.   (написано 02.04.2013 в 17:34 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
вік тарасу : Було б дивно якщо Кличко маючи громадянство німечини, агітував за росію.Там де його гроші там він і хоче жити.А яценюк нам скоро запропонуе підтримати Ізрайль.Про Тягнибока окреме питання.Його гасло Україна без Українців.Тільки свідомі.І центром зробити львів.Ну а в партії рег.гасло як і вкомуністів грабь награбленое.А ви дурні гризітся між собою.А вони під шумок розтягнуть Україну  (написано 02.04.2013 в 17:42 з адреси:  176-8-15-81-slvt.broadband.kyivstar.net)
22-RUS : Ребята, хотите верьте, хотите -нет, но не может актёр, спортсмен быть политиком!!! Взять хотя бы наших - Кабаева, Карелин, кобзон и т.д. Они могут обеспечивать только большинство голосов действующей власти на голосовании! Есстесна все их предвыборные мероприятия этих "депутатов" спонсирует власть, пользуясь мировой известностью личности! основная их задача во власти как у нашего Димона - тронохранитель, так и у этих хранить места в Думе или Раде... А не которые громкие "выпады" их против власти - не более чем собственный пиар. Все партии и депутаты, хоть в Думе, хоть в Раде давным давно куплены властью и ждать от них чего-то прогрессивного не стоит. Власть всегда менялась революцией (вспомните историю) и никогда бескровно!!!! И в Украине и в России прекрасно понимают, что страны сваливаются в пропасть, но нет лидера, который бы бескорыстно, ради своей страны и народа, (хоть это и пафосно звучит) повёл бы свой народ к светлому будущему, к созданию социально ориентированного государства. А пока кучка людей качает бабло в свои карманы из того, что ранее принадлежало всем гражданам страны, нисколько не беспокоясь за будущее. Печально....   (написано 03.04.2013 в 04:57 з адреси:  46.23.146.177)
тарас вику : так это что, нарушение закона? чувак с двойным гражданством сидит в ВР? Пендалями гнать.  (написано 03.04.2013 в 08:09 з адреси:  19-204-132-95.pool.ukrtel.net)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

8 + 1 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6859
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


2 + 2 + 8 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік