Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       Потрібен продавець у кав\'ярню.
  &nb...

Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     Многие лета Порошенку П.А и Гройсиану В.Б а также отцу реформ Яценюку А П.Их всех на 2 срок ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 14.03.2013 СЕСТРИНА ЛЮБОВ

Невпинно рухається стрілка часу.
     Але пам’ять не зітреш. У ній закарбувались миті життя де ще все так близько і зігріте серцем цієї гарної та надзвичайно розумної і ерудованої жінки, де згадується її веселий сміх та життєві поради молодим ко-легам. Ось уже скоро рік, як немає з нами Соколянської Ніни Прокопівни. У її житті не було легких до-ріг, вона йшла попереду, коли було потрібно вистояти за правду, не ховалася від труднощів.
     Родина Соколянських походить із задніпровського краю.
     Після закінчення навчання в Одеському університеті у 1940 році, молода сім’я Соколянських – Прокіп Андрійович та Олена Григорівна з маленькою донькою Ольгою були направлені працювати учителями до педучилища у с.Дермань, Мізоцького району. Але 1941 рік перекреслив плани молодих учителів, їм довелося евакуюватися на південь – у село Ряська, Нехворощанського району, Дніпропетровської області. Саме у цьому селі, у маленької Ольги, відбувся двобій із німецькою армією, так потім жартома уся родина буде згадувати як дівчинка розбила люстерко і розсипала зубний порошок із сумки німецького солдата…
     У тому селі, – згадує Ольга Прокопівна Пампощук (Соколянська), – батькам довелось працю-вати у німецькому колгоспі. Робота
     була важкою та виснажливою, працювали від світанку до темної ночі.
     Коли цю місцевість, після Сталінградської битви, поступово звільнили від солдат німецької армії, молода дружина з чотирма дітьми
     почала працювати у місцевій школі, а Прокопа Андрійовича призвали на фронт.
     Після закінчення війни, батько повернувся і поїхав назад, на Західну Україну. Його запросили викладати у Луцькому педагогічному
     інституті, але скрутне матеріальне становище у післявоєнний час завадило переїзду великої сім’ї до Луцька. Прокіп Андрійович приїздить до Рівного звідки його направляють працювати у педагогічне училище міста Острога.
     Так доля пов'язала нас із цим містом. Тут пройшли наші дитячі та юнацькі роки. Тут народилися мої діти і онуки, яких допомагала виховувати моя сестра – Ніна Прокопівна Соколянскька. Ми завжди були пов’язані між собою. Тому коли я кажу про її долю, то завжди думаю і про свою. Наш батько не раз згадував слова Великого Шевченка, і казав, що це про нашу Ніночку так сказав Тарас: «Раз добром зі-гріте серце, Вік – не прохолоне».
     Вона завжди була привітною та доброзичливою, йшла на поміч усім, хто її потребував. І коли вже була пенсіонеркою намагалася допомагати хворим та немічним, іноді не звертаючи уваги на свої проблеми із здоров'ям У 1946 році, коли батько влаштувався на роботу, ми направились до нього у місто Острог. Добиралися дуже важко. Післявоєнна розруха далась взнаки і на залізниці.
     Пам’ятаю той товарний вагон, холодний і пошарпаний війною, крізь шпарини якого на залізничних станціях ми, ще малечею, бачили натовпи полонених німців – також знедолених і голодних, як і більшість наших громадян, змучених війною.
     Із прибуттям до пункту призначення, життя стало більш спокійним та осілим. Менші діти на-вчались у школі, а я після 7 класу
     вступила в Острозьке педагогічне училище. А вже з 1958 році я пра-цюю на освітянській ниві. У 1960 році, моя сестра, Ніна Прокопівна, також йде працювати учителем, закінчивши Острозьке педагогічне училище. Так ми з нею усе своє життя учителювали, продовжуючи працю наших батьків.
     Часи нашої молодості не були сповнені достатку та розкоші, тому татко, Прокіп Андрійович робив все можливе, щоб полегшити життя своїм рідним сестрам. Намагається усіма силами допомогти сво-їй родині, що проживала на півдні України.
     Так на Острожчину переїздить наша тітка Олександра із дітьми, які згодом також закінчать Острозьке педагогічне училище і стануть учителями. Наша сестричка Галина вийде заміж за Валентина Сомаровського і оселиться у місті Славута. Там же у них народяться двоє синів – старший Віктор, що нині проживає у Рівному та менший – Володимир, що залишиться у рідній Славуті.
     Глибоко пустила коріння наша родина на цій землі. Ось уже діти виросли, а ми – старші у родині доглядаємо онуків і правнуків. Радіє
     серце, що неперервною лінією продовжується життя родини Соколянських.
     Мій трудовий шлях не був лег-ким, але я не скаржусь. Всяко бува-ло за більш як 40-ка річний період роботи. Різні часи, епохи, люди, але я завжди відчувала підтримку моєї молодшої сестри, її любов та тур-боту за мене та мою сім’ю. Згадую як вона доглядала та виховувала моїх синів, прищеплюючи їм любов до свої Батьківщини, роз-повідала героїчні сторінки нашої історії, адже вона була істориком за фахом, як і наші батьки. Навча-ла любити людей, відгукуватись на їх прохання про допомогу. Вчила бути щирою та щедрою людиною.
     Скільки доброго згадую про неї…
     Шкода, що не можна повернути її.
     Вона, як і наш батько, була життєлюбом, дарувала радість і своєю мудрістю учила жити.
     Так і хочеться крикнути, Ніно!, мій вірний друг, повернись… Але, лише відлуння слів я чую у відповідь…
     
     Сторінку підготував Ігор Яніцький


Розміщено:
Редакція «Вісті громади».  
+380384272241   visti_sl@ukr.net


  коментарі: 0



Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

4 + 4 + 8 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День працівника державної виконавчої служби
св. Варвари

прогноз погоди
Який день на Варвари, такий і на Сави.
Коли на Варвари мороз приліз – ховай сани, бери віз.
Якщо на Варвари болото – зима буде красна, як злото.
Варвара показує дорогу, Сава мости мостить, а Микола пригвоздить.
Варвара мости мостить, Сава гвозді гвоздить, а Микола прибиває.

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


3 + 4 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік