Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       Потрібен продавець у кав\'ярню.
  &nb...

Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     Многие лета Порошенку П.А и Гройсиану В.Б а также отцу реформ Яценюку А П.Их всех на 2 срок ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 09.11.2012 ПОВЕРНУТИСЯ ОБЛИЧЧЯМ ДО ПРОФСПІЛКИ!

Закликає голова профспілкового комітету первинної організації галузевої Профспілки комбінату «Будфарфор» - Микола БОЙКО, інтерв’ю з яким ми пропонуємо нашим читачам.
     - Шановний Миколо Володимировичу, два роки тому Вас було обрано на цю посаду. Що вдалося зробити за цей період, що – ні?
     - Поки що особливо хвалитися нема чим. Вочевидь, профспілковий рух нині переживає не найкращі часи. Бо до профспілок дедалі більше втрачається довіра людей. Створення ж оновленої за суттю профспілки, здатної не тільки діяти, а й вести за собою інших у конструктивному руслі – нелегке завдання, хоча – необхідне.
     - У чому, на Вашу думку, причина такого явища?
     - Головним недоліком сьогоднішніх профспілкових організацій є, на мою думку, застарілі підходи до вирішення їхнього пріоритетного завдання – соціального захисту людини праці. Ці підходи, тобто, стиль і методи профспілкової діяльності, перейшли до нас у спадщину від радянського минулого, коли ми всі жили зовсім в інших умовах, ніж сьогодні. Тому профспілкам життєво необхідно терміново міняти стиль, методи, а головне – принципи роботи.
     Настав інший час. Ми живемо-виживаємо в ринкових умовах, коли на виробництво приходять інші власники, головною метою котрих є одержання надприбутків. Людей вони бачать дешевою (ще й покірною!) робочою силою. До речі, днями я брав участь в роботі Міжнародної конференції, організованої Федерацією профспілок України, на тему: «Діяльність транснаціональних компаній в Україні та визначення стратегії профспілок». Проведення цього заходу викликано було тим, що на підприємствах таких компаній в Україні (а до них належить і наш комбінат, будучи структурною складовою корпорації «Sanitek») грубо порушується трудове законодавство стосовно тривалості робочого дня, режимів праці, збільшення її інтенсивності. А разом із тим, маємо низьку оплату за неї. Учасниками конференції відзначалася також відсутність впливу держави на регулювання цих та інших питань. Водночас тиск нових господарів на профспілки посилюється...
     - Можливо, тут проявляється пасивність самих профспілок?
     - Загалом, на мою думку, в нашій державі нема кому лобіювати інтереси профспілок на законодавчому рівні, відсутні будь-які механізми підтримки їх. А тому працівники не вірять, що профспілка зможе протидіяти могутнім власникам, відстоюючи права трударів у разі потреби. Ось чому нам передусім необхідно повернути довіру до профспілок.
     - Яким чином це можна зробити?
     - Для цього потрібно відродити головну функцію профспілок – соціальний захист людини праці. Роботодавці повинні чітко усвідомлювати, що оскільки тією або іншою проблемою зайнялись профспілки, то її потрібно якнайшвидше розв’язувати, інакше в них самих можуть з’явитися проблеми. Але для цього слід мати консолідовані профспілкові організації. Тільки за такої умови роботодавець рахуватиметься з ними. А поки що адміністрація нашого комбінату, так би мовити, знову наступає на одні й ті ж граблі, нехтує навіть Законом «Про соціальний діалог в Україні».
     - Що мається на увазі?
     - Те, що керівництво «Будфарфору» вкотре порушує норми чинного трудового законодавства, що вже мало місце у 2006-2008 роках. Пам’ятаєте, тоді відкрите протистояння між роботодавцем і трудовим колективом комбінату переросло в масову акцію протесту, трудовий конфлікт, низку судових процесів, які завершилися перемогою нашої профспілки у боротьбі за відстоювання прав працівників. Вочевидь, адміністрація комбінату два роки поспіль намагається взяти реванш за ту поразку.
     Мною, як головою профкому галузевої профорганізації комбінату, тільки торік на ім’я генерального директора «Будфарфору» Владислава Пьотровські було спрямовано понад 30! звернень. Вони стосувалися проблем незадовільного забезпечення робітників комбінату спецодягом, встановлення оптимальної вартості гарячого харчування для пенсіонерів-ветеранів комбінату, створення належних умов праці та побуту у виробничих підрозділах підприємства, підви- щення рівня заробітної плати основній категорії робітників - ливарникам (адже, згідно із офіційною домовленістю між профкомом та адміністрацією, оплата їхньої праці має бути найвищою серед робітничих професій комбінату), усунення порушень щодо оплати праці, протизаконного та необґрунтованого покарання працівників та інших.
     - Бачимо, проблем у Вас і справді накопичилося багато. Чим це можна пояснити?
     - Розумієте, в діяльності адміністрації комбінату намітилася тенденція ігнорувати нашу профорганізацію. Адміністрація може собі дозволити не відповідати на наші звернення - зауваження й пропозиції часто-густо залишаються непочутими. Поточний рік не є винятком: без відповіді залишилося кілька наших листів. Вважаю таку практику неприпустимою, адже вони стосуються захисту трудових прав працівників. Перш за все, підняття рівня оплати їх праці.
     Натомість, адміністрація комбінату не збирається виконувати положення діючої Галузевої угоди щодо оплати праці, мотивуючи це тим, що вона цю угоду не підписувала (уявіть собі, до цього часу адміні- страція користується угодою, котра вже давно втратила чинність). На переконання членів нашої профспілки, якщо «Будфарфор» належить до будівельної галузі, то адміністрація просто зобов’язана виконувати Галузеву угоду, підписану міністром регіонального розвитку та будівництва України (різниця між рівнем оплати праці, передбаченим старою та новою Галузевою угодами становить понад 200грн).
     - То на якому ж етапі загальмувалося це болюче питання?
     - Бачите, обіцянкою щодо підвищення працівникам комбінату рівня заробітної плати, котру адміністрація дала, підписуючи Колективний договір, вона знехтувала. Незважаючи на підняття рівня мінімальної заробітної плати в Україні, оплата праці виробничників деяких спеціальностей нашого комбінату залишилась на рівні 2008 року! Про це я офіційно не раз застерігав генерального директора «Будфарфору» - на жаль, безрезультатно…
     Не додає авторитету адміністрації й те, що згідно з наказом генерального директора від 25 липня п.р., «з метою зменшення виробничих витрат» (як говориться в ньому), із 30 жовтня п.р. скорочено працівників будинку культури комбінату: завідувача, бібліотекаря, сторожів.
     Цьогоріч, вперше за кілька років, на комбінаті відбулася затримка з виплати заробітної плати, а премію за підсумками роботи у 2011 році колективу виплатили на два місяці пізніше, ніж було передбачено умовами Колективного договору.
     Також коли через відсутність сировини в жовтні п.р. наше підприємство на кілька днів призупиняло випуск продукції, адміністрація згідно з чинним законодавством встановила людям оплату праці за вимушений прогул в розмірі 2/3 від зарплати. Водночас, керівники, винні у цій ситуації, отримали 100% зарплати! То хіба це справедливо?
     - Що ще хвилює Вас як голову профкому?
     - Крім вищезазначених, на комбінаті трапляються й інші порушення трудових прав виробничників, зокрема, Кодексу законів про працю України відносно порядку залучення їх окремих категорій до роботи у вихідні дні та компенсацію за це. Мало того, у керівництва комбінату цьогоріч навіть з’явилося бажання залучати до роботи працівників по 12 годин(!) на добу, що є грубим порушенням права людини на відпочинок, у зв’язку із чим, наш профком відмовив адміністрації комбінату в питанні зміни графіка роботи укладальників-пакувальників виробничого цеху №6.
     - Виходить, ваш профком таки здатний впливати на ситуацію. Чи не так?
     - На жаль, нам це не завжди вдається. Наприклад, сьогоднішнє керівництво комбінату в особі його генерального директора намагається порушувати навіть особисті права працівників. Приміром, пан Пьотровські висловлюється категорично проти навчання без відриву від виробництва працівників комбінату, яких на нашому підприємстві чимало, позаяк воно несе від цього чималі збитки. Тут виникає цілком слушне запитання: а що у такому разі накажете робити з Конституцією України?
     І вже зовсім неприпустимим фактом є тенденція переслідування деяких працівників підприємства, котрі потрапили в немилість до адміністрації комбінату, намагання незаконно звільнити їх з роботи. Так, незважаючи на те, що змінний бригадир ВЦ №6 Г.В.Геворгян перебував на лікарняному з 10 по 23 серпня п.р., адміністрація прийняла на його посаду іншу людину, створивши при цьому надлишковий персонал, та вдруге розпочавши процедуру скорочення Г.В.Геворгяна, всупереч попередньому рішенню нашого профкому, де адміністрації вже було відмовлено у його звільненні, з приводу чого я змушений був звернутися до Славутської міжрайонної прокуратури, котра нині займається перевіркою цих фактів.
     - Яким чином такі дії адміністрації впливають на життєдіяльність комбінату?
     - По-перше, погіршився морально-психологічний клімат у колективі. Деякі члени нашої профспілки вимагають від мене радикальних кроків, аж до проведення протестних акцій, на кшталт тих, що відбувалися у 2008 році. Хтось із виробничників поводиться пасивно. А дехто – пише заяви на звільнення, переходить працювати на інші діючі промислові підприємства міста, - приміром, в ТОВ «Аква Родос», де умови праці – кращі та значно вища заробітна плата, або на споріднені підприємства, де теж більше платять. Наприклад, на завод-автомат із виробництва санбудкераміки «Церсаніт», що під Новоградом-Волинським. Чи взагалі виїжджають за межі України в пошуках гідної зарплати – приміром, у Росію (Підмосков’я). Бо якщо середня зарплата ливарника «Будфарфору» становить в середньому 2,5 тисячі гривень, то в Росії за таку ж саму роботу наші колишні працівники за місяць отримують до 12 тисяч.
     Тому плинність кадрів на нашому підприємстві, особливо в новому корпусі №6, останнім часом почала зростати. Причому, звільняються кращі молоді робітники, котрих на інших підприємствах приймають, як мовиться, з розкритими обіймами. До речі, коли набирали працівників у цей новий цех, то їм обіцяли, що вони будуть отримувати значно вищу зарплату, ніж на старому виробництві. А реально платять 50% від обіцяного. В мене особисто складається враження, що така ситуація створюється адміністрацією штучно, тобто, зумисне.
     - Але ж це – нонсенс!
     - Як не прикро. Бо чому, розсудіть, керівництво комбінату намагається тримати на роботі працівників – порушників трудової дисципліни, прагнучим при цьому морально тиснути на людей, які знають собі ціну, сумлінно працюють, але через свою принциповість потрапили у немилість? Напевно, тому, що з потенційними порушниками легше працювати, впливати на них, бо вони завжди, як мовиться, «на гачку».
     - Чому ж подібне стало можливим на нашому «Будфарфорі», де завжди цінували людей праці?
     - Передусім тому, що в нас, як я уже сказав на початку розмови, робітників мають за дешеву робочу силу. А робітники змушені терпіти таке ставлення через загрозу втратити роботу, з усіма наслідками, що з цього випливають. Тобто, нас намагаються поставити на коліна! А щоби цьому не перешкоджала профспілкова організація, адмініст- рація намагається принизити роль профспілки, посіяти зневіру. Відкрито ігнорує наші звернення й сама не впливає на ситуацію та вирішення нагальних проблем.
     Методів у адміністрації тут достатньо, один із яких – розділяй та володарюй. Таким чином й було кілька років тому розколото нашу єдину галузеву профорганізацію, коли за ініціативи тогочасної адміністрації на комбінаті було створену так звану незалежну профспілку «Фарфоровик», яка досі не входить до будь-якого об’єднання. Тобто, не перераховує навіть профвнески нікуди, як це робимо ми. Тому в «Фарфоровика», який за чисельністю членів профспілки нині дещо перевищує нашу профорганізацію, коштів залишається більше, котрі вони витрачають здебільшого на культурно-масові заходи: турпоїздки та інше.
     - То що хотіли б Ви сказати своїм колегам насамкінець?
     - Що профспілка – це не турбюро. Її головне покликання – захист людини праці. У цьому також повинна бути зацікавлена й адміністрація комбінату, аби підприємство працювало стабільно, а не доводити ситуацію до соціального вибуху.
     Інтерв’ю вів Олександр ДЕЙКАЛЮК,
     фото автора.
     
     
     
     
     



  коментарі: 0



Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

3 + 2 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День працівника державної виконавчої служби
св. Варвари

прогноз погоди
Який день на Варвари, такий і на Сави.
Коли на Варвари мороз приліз – ховай сани, бери віз.
Якщо на Варвари болото – зима буде красна, як злото.
Варвара показує дорогу, Сава мости мостить, а Микола пригвоздить.
Варвара мости мостить, Сава гвозді гвоздить, а Микола прибиває.

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


3 + 3 + 5 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік