Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       На роботу в мебелевий цех терміново потрібен верст...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 18.10.2012 ПОГЛЯД ІЗ МИНУЛОГО

Про ці дві події, що сталися в далекі 70-ті роки минулого століття, можна було б і не згадувати. Але, на мій погляд, сьогодні, коли, в зв’язку зі складною ситуацією в країні, виникає певна ностальгія за минулим, ідеалізується СРСР, зробити це не буде зайвим. Тим більше, що сам був учасником і очевидцем їх, а пам’ять вперто зберігає ось уже десятки років навіть найменші деталі…
     Це були роки апогею брежнєвського застою, маланчуківського тотального наступу на українську мову і культуру. Підписання СРСР Заключного Акта в Гельсінкі, прийняття Конституції розвинутого соціалізму в 1977р., здавалося б, повинно було покращити ситуацію з правами і свободами громадян. Але в реальному житті вона лише погіршилася. На противагу офіціозному тиску почали виникати правозахисні організації, зокрема, гельсінські групи. Саме тоді на широкий екран вийшов відомий фільм Ю.Ілл’єнка «Білий птах з чорною ознакою», який змусив глядачів по-іншому оцінити події громадянської радянсько-бан- дерівської війни в Західній Україні.
     Тоді я навчався на третьому курсі історичного факультету Львівського університету. Виходець зі звичайної радянської сім’ї, в якій батько, комуніст, росіянин, родом із Підмосков’я, воював із бандерівцями, а мати все життя викладала в школі російську мову і літературу, я мав цілком сформований комсомольсько-діалектний світогляд. І перший серйозний удар по ньому стався саме тоді, в 1973 році.
     Ми, студенти, почали помічати, що деяких наших колег часто немає на лекціях, їх викликають в деканат, у комітет комсомолу. І лише згодом все прояснилось. Виявляється, вони були членами підпільної студентської націоналістичної організації, яка ставила собі за мету вихід України зі складу СРСР. В ті часи це була нечувана зухвалість, яка каралася законом. До речі, в цю організацію входили не лише наші історики, а й філологи, географи, фізики, студенти політехнічного інституту, деякі молоді викладачі.
     Наші колеги буди заарештовані в той момент, коли до дня народження Т.Г.Шевченка розкидали по місту листівки націоналістичного змісту. Про все це ми дізналися під час загальнофакультетських комсомольських зборів, які проводилися за участю всього професорсько-викладацького складу та представників ректорату. Пам’ятаю, як ці збори готувалися, як викладачі і студенти-активісти примушували нас виступати на зібранні й таврувати «злочинців». Знаючи про моє російське коріння, підходили й до мене, але я від виступу відмовився. З кількома студентами, що піддавалися екзекуції, мені доводилося жити в одній кімнаті в гуртожитку, я знав їх як чесних і порядних людей. Тому особливо неприємно було чути виступи товаришів, які ще вчора ділили з ними шматок хліба, випивали по 100 грамів чи ходили до одних і тих же дівчат, а сьогодні з трибуни осуджували їх як найганебніших зрадників.
     Потім слово було надано самим винуватцям. Вони розповіли, чим займалися, за що виступали. Ніхто з них не каявся, лише один із бідної селянської родини, що на Тернопільщині, зробив таку спробу, надіючись, що, можливо, його пожаліють. Але даремно – рішення було заготовлено заздалегідь: «Виключити зі складу ВЛКСМ і просити ректорат університету про відрахування з числа студентів». Хоча й було сказано, що рішення прийняте одноголосно, насправді так не було. Ряд студентів (і я в тому числі) взагалі на голосували ні «за», ні «проти», ні «утримався». З нашої групи було виключено п’ять студентів, всього з факультету – десять чоловік. Цікаво, що один із них був росіянином, з Донецька, комуніст. Єдина дівчина з 4 курсу була ще й депутатом Львівської обласної ради. Подібна доля чекала і студентів інших факультетів університету та політехнічного інституту. Та найстрашніше було те, що всіх виключених із комсомолу та університету відразу ж забрали рядовими в армію на два роки. Можна лише уявити, що їх там чекало в ті роки… Долі були зламані. Пізніше із деякими з них мені пощастило зустрітися – вони з честю пройшли через всі жахливі випробування й зуміли знайти своє місце в житті.
     Друга подія сталася через два роки. Вона не мала таких серйозних наслідків, як перша, але стосувалася мене особисто. Це вже був п’ятий, останній курс університету, ми писали дипломні роботи. В «чоловічий» день, 23 лютого, нас прийшли привітати знайомі дівчата, теж п’ятикурсниці, тільки з хімічного факультету. Це була звичайна студентська вечірка, дещо засмучена відчуттям швидкого закінчення альма-матер, прощанням з друзями, викладачами, зі старовинним Львовом, який за п’ять років став для нас рідним містом. В повітрі, здавалося, вже витала сумна мелодія розставання з чимось близьким, незабутнім - і бентежила невідомість, невизначеність майбутнього. Дівчата принесли з собою і повісили в нас на стіні стінгазету «Летите, голуби, летите…», в якій написали короткі шаржі на кожного з нас, а також жартівливе звернення до нашого університетського керівництва.
     І все б нічого, але там були такі слова: «Партком збирався нас виселити за п’янку, а ми послали їх…» Через декілька днів, коли ми всі були на заняттях, секретар комсомольської організації університету, голова студентської ради, комендант гуртожитку відчинили нашу кімнату, зняли ту злощасну газету і віднесли в той же партком університету. Стало зрозуміло, що хтось із своїх нас підставив.
     З цього моменту нам було вже не до дипломних робіт: постійні виклики в деканат, комітет комсомолу, пояснювальні записки і т.д. В гуртожитку постійно чергували наші куратори, викладачі, регулярно проводилися перевірки стану житлових кімнат. В пам’яті спливали ще свіжі спогади про події дворічної давності, і ми були внутрішньо готові до найгіршого. Але, на наше щастя, все вирішилося несподівано просто й швидко.
     Декан зібрав наш 5-й курс, привселюдно засудив нашу негідну поведінку і запропонував самим вибрати міру покарання: або позбавити стипендії, або виселити з гуртожитку. Не змовляючись, кожен із нас п’ятьох просив, що краще виселили з гуртожитку, бо позбавити стипендії (яка на той час складала 35крб), на яку більшість із нас і жила, означало мало не голодну смерть.
     Як пізніше стало відомо, питання про виключення нас із університету все ж розглядалося. Але тут свою роль відіграли два фактори. По-перше, ми, все-таки, були на 5-му курсі, вже писали дипломні роботи, до завершення навчання залишалося кілька місяців, навіть відбувся попередній розподіл на роботу. По-друге, два роки тому з нашого курсу вже було вигнано 5 студентів, і виключення ще п’ятьох на п’ятому курсі могло принести серйозні неприємності не лише декану факультету, а й ректору. Тому цю справу вирішили спустити, як кажуть, на гальма. Поведінку дівчат-хіміків, авторів стінгазети, розбирали на комсомольських зборах і винесли догану із занесенням до облікової картки члена ВЛКСМ.
     З університетом я попрощався без особливого жалю. І з важким серцем поїхав на роботу туди, куди мене направили, - в глухе рівненське Полісся - на три роки. Ці дві події, про які згадав вище, докорінно змінили моє світосприйняття. Я зрозумів, що держава, яка може ось так легко і запросто ламати долі молодих людей лише за те, що вони мають свою думку і висловлюють її, не є такою святою і безгрішною, як нам говорилося з високих трибун. Швидше навпаки.
     Сьогодні ми живемо в інший час. І, незважаючи на труднощі, які нині переживаємо, все ж маємо політичні права та свободи, ми можемо захистити свою честь і гідність, не дати втоптати в багно звання громадянина і людини. А це означає, що ми обов’язково вистоїмо, ми прорвемось. З нами – наша Незалежність!
     Юрій КАТИШЕВ.


  коментарі: 0



Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

6 + 9 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


5 + 3 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік