Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,коваля виготовле...
Послуги:       Виготовляємо ковані вироби брами ,решітки,огоро...
      Всё по ЖКХ:
     http://dengi.ua/tarif/295388-Onlajn-konferencija-s-eks-ministrom-ZhKH-Alekseem-Kucherenko
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 15.09.2012 ПАМ’ЯТЬ НЕ СТИРАЮТЬ РОКИ

Стою біля могили, де спочиває відважна і хоробра людина, воїн-визволитель, полковник Микола Антонович Косихін. В моїй уяві, немов жива, постає постать вольового і сміливого військового льотчика, командира авіаційного полку авіації далекої дії. Віддавши честь цій людині та поклонившись її пам’яті, мене охопило почуття великої вдячності й поваги до неї...
     Минають літа, десятиліття, приходять нові покоління, та завжди благородні нащадки будуть схиляти голови перед світлою пам’яттю тих, хто йшов з боями вогневими дорогами Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років і зупинив фашизм у Європі.
     За героїзм, мужність і відвагу, виявлені в боях, Микола Антонович Косихін був нагороджений орденами Леніна, Червоного Прапора, Невського, Богдана Хмельницького, Суворова ІІІ ступеня, Червоного Прапора Монголії, якого особисто вручив йому маршал Монголії Х.Чойбалсан, та багатьма бойовими медалями. А ще він отримав 12 подяк від Верховного головнокомандування.
     Участь в бойових діях Микола Антонович розпочав у боях на Далекому Сході та Монголії, в районі ріки Халхінгол. А з початком війни полк, в якому він служив, перебазувався в Липецьку область, і з кінця липня 1941 року вступив у бомбардування німецьких танкових військ. Як льотчик тяжкого бомбардувальника «Іл-4», Микола Косихін ко- мандував авіаційною ланкою, ескадрилією. В переліку бойових завдань його льотної книжки - битви під Москвою і Сталінградом, Курськом, під Ленінградом, в Україні і Білорусі.
     19 серпня 1944 року командування авіації дальньої дії призначило Миколу Антоновича командуючим 9-го Гвардійського, ор- дена Леніна і Червоного Прапора Полтавсько-Берлінського полку. Йому випала нелегка місія особисто відповідати за боєздатність полку, виконання поставлених бойових завдань. А ще в умовах війни командир полку повинен був залишатися вольовим, хоробрим, стійким і сміливим, відважним у бою, відмінним льотчиком. І коли в небо злітала армада 22 тяжких бомбардувальників із двома 500кг бомбами й прямувала курсом на Данціг, Тельзіт, Варшаву, Будапешт, Чехословаччину, або штурм найпотужніших фортець Східної Прусії, Кенігсберг чи Берлін, кожен екіпаж відчував впевненість, адже попереду летів їх відважний командир.
     Завдання ускладнювалося тим, що по-льоти курсом на Захід, через лінію фронту, треба було долати на відстань в тисячі кілометрів вночі, перебуваючи за штурвалом літака по 10-12 годин, адже автопілота на літаках «Іл-4» не було. Отож, виконання таких бойових завдань без втрат не бувало. Так, в одному із польотів на Берлін із 20 бомбардувальників до місця призначення долетіли ті- льки 8, частина екіпажів загинула. Сам герой за роки війни шість разів був збитий, горів у літаку. Відважний льотчик здійснив 212 бойових вильотів, збив три ворожих літаки «Месершмідт-109». Він говорив: «Я пишаюсь тим, що саме мені випала доля довести до Перемоги мій 9-й полк авіації далекої дії».
     Відслуживши понад 25 років в авіації, у 1954 році Микола Антонович Косихін звільнився з військової служби. З Білої Церкви, де розташовувався полк, він приїхав до Славути і оселився тут. Спочатку працював на ремонтно-механічному заводі, а потім тривалий час - в Славутській обласній автошколі викладачем політичної підготовки. В ті часи в автошколі навчались чотири групи по 30 чоловік молоді та дві групи вечірні.
     - Яким був Микола Антонович? - запитав я в колишнього працівника автошколи Олександра Дмитровича Бойка.
     - Йому притаманні були такі риси як працьовитість і чесність. Він дуже любив молодь, старанно й пристрасно розповідав їй про службу, війну, був живим прикладом патріотизму, відданості Батьківщині, добрим агітатором, співрозмовником. Його вихованість передавалася молоді. Проводив багато заходів виховного характеру. Працювати з Миколою Антоновичем було одне задово- лення. Як комуніст, він був лектором-міжнародником товариства «Знання», багато зустрічався і читав лекції перед робітниками Славути, колгоспниками сіл, в школах, військових частинах.
     Зовсім недавно мені випадково пощастило зустрітись із сином Миколи Антоновича - Володимиром, який приїздив до батьків із Далекого Сходу, міста Благовєщенська, та племінником зі Львова Олександром Ємцем. Я запитав:
     - Чому батько в такому званні, фронтовик, оселився не в обласному центрі, а в мальовничому місті Славута?
     - Батько дуже любив природу, ліси і ріки. Він приїздив до Славути у відпустку, і йому вона сподобалась.
     - А які якості йому були притаманні?
     - Він був незвичайною людиною: сміливою, з високим почуттям самовладання, гарним командиром полку, висококласним льотчиком із широким світоглядом. Про його полк і самого батька начальник штабу Н.П.Перемот написав книгу «На далеких маршрутах».
     
     Про Миколу Антоновича Косихіна розповідає сусід, Станіслав Бурковський:
     - Я, будучи юнаком, дуже поважав його. Це була Людина з великої літери. Як він любив природу! Знав усі славутські ліси, з молоддю часто ходив у походи стежками рідного краю. Пам’ятаю, як він зібрав цілу ватагу молоді й повів у похід до Полонного. Прийшли до річки Хомора, розташувались, а Микола Антонович запитує: «Чи взяли солі?» Ми здивувались, мовляв, навіщо вона. «Як навіщо? Раків ловити будемо!» - відповів весело ветеран. І ми справді тоді наловили чимало раків, задоволені були всі. Добрий, лагідний був сусід дядько Микола. Мене й досі дивує, як людина такого високого рангу могла залишатися скромною і простою, любити людей, особливо молодь, і при цьому залишатися прикладом героїзму для неї.
     Розповідає Раїса Петрівна Ковальчук:
     - Добре пам’ятаю Миколу Антоновича, яка це була чудова людина, його безкорисливість, щирість, як він поважав людей, любив спілкуватися з молоддю. Добрий організатор, він чудово проводив свята, особливо військові, Новий рік. А які влаштовував походи рідним краєм - до Білотина, Полонного, в ліс по ягоди і гриби. Організовував і проводив різні ігри, розповідав про війну, армію, льотчиків і штурманів, бойові по-льоти. То був справжній ас льотної справи! Досі вражаюся, скільки у Миколи Антоновича було добра, мудрості і розсудливості. Таких людей тепер мало. Таким він зостався в моїй пам’яті.
     
     Своє життя полковник Військово-Повітряних сил авіації далекої дії Микола Антонович Косихін прожив до- стойно з 19 грудня 1910 по 24 грудня 1996 року. Вічна і світла йому пам’ять і вічний спокій!
     Михайло СОРОКІН, член президії
     міської ради ветеранів.
     
     


  коментарі: 2

вік : справедливо написано.був дуже порядною людиною.на жаль на данний час таких обмаль тому так і живемо  (написано 16.09.2012 в 05:19 з адреси:  94-153-30-107-slvt.broadband.kyivstar.net)
Допитливий. : А славутські козаки не порядні люди ?  (написано 16.09.2012 в 08:26 з адреси:  98-167-54-37.pool.ukrtel.net)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 1 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


7 + 2 + 6 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік