Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     Многие лета Порошенку П.А и Гройсиану В.Б а также отцу реформ Яценюку А П.Их всех на 2 срок ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 10.09.2012 «НАША ІСТОРІЯ – ЦЕ НЕВИЧЕРПНА КРИНИЦЯ»

Днями редакцію «Трудівника Полісся» відвідав Анатолій Роздобудько – людина, яка більшу частину свого діяльного життя віддала Славутчині, працюючи на посадах голови міськвиконкому, представника Президента України в нашому районі, голови Славутської районної державної адміністрації. Власне, до 2000 року, тобто, найважчі роки першого десятиліття становлення Незалежності України, Анатолій Григорович ніс на своїх плечах (ба, розумі!) тягар нелегких клопотів соціально-економічного розвитку району, а втім – був гарантом місцевого значення суспільної злагоди між людьми і різними політичними силами нашого краю.
     Попрацювавши згодом на посаді заступника голови Хмельницької обласної державної адміністрації, А.Г.Роздобудько вийшов на заслужений відпочинок і нині мешкає з родиною в обласному центрі. От тільки відпочивати його енергійна натура не бажає. Уже декілька років поспіль Анатолій Григорович є відповідальним секретарем обласної організації Національної спілки краєзнавців України. Власне, й прибув він у район саме з такого приводу.
     - Що саме, Анатолію Григоровичу, спонукало Вас відвідати Славуту?
     - Ну, чому тільки Славуту? Улашанівку, зокрема, також, де я зустрівся з нашим краєзнавчим активом, тобто, членами Славутської районної організації Національної спілки краєзнавців України, яку очолює директор Малоскнитського нвк Леоніда Олександрівна Радзивілюк. Ми поспілкувалися про те, чим займається нині правління обласної нашої організації, обговорили напрямки діяльності краєзнавців ра-йону на сучасному етапі життя. Власне, свою роботу скоординували так, щоб потрапити на засідання районного методичного об’єднання вчителів суспільних дисциплін і географії. До речі, вручили багатьом нашим новим членам квитки НСКУ і нагрудні значки. Хотілося б, щоб до нас приєднувалося все більше людей, яким не байдужа історична спадщина Хмельниччини.
     - Про діяльність обласної організації Національної спілки краєзнавців України ми час від часу маємо можливість дізнаватися з різного роду ЗМІ. Хотілося б почути від Вас, як людини, котра бачить Спілку зсередини, думку про те, яку місію виконує вона в суспільстві?
     - Про це коротко, звичайно, не скажеш. Адже наша історія – це невичерпна криниця, з якої питимуть воду ще багато поколінь. Так ось, обласна організація НСКУ (яка має осередки в 20 районах і 5 містах Хмельниччини), правління якої очолює багато років заслужений працівник освіти України, доктор історичних наук, професор Кам’янець-Подільського національного університету ім.Івана Огієнка,
     
      директор Центру досліджень історії Поділля Лев Васильович Баженов, робить усе можливе, аби гуртувати навколо цього джерела розумних, допитливих людей. І нам це вдається. Спілка стала посередником багатьох цікавих видавничих проектів, що стосуються рідного краю. До них відносяться такі видання як «Книга Пам’яті», «Реабілітовані історією», понад 150 різних монографій лише за останніх три роки.
     - Пам’ятаємо, Анатолію Григоровичу, як саме Ви ініціювали колись на Славутчині написання історії сіл. У деяких із них навіть було видано невеликі книжечки нарисів, як от у Малому і Великому Правутинах, де до цього долучилися всіма шановані автори (на жаль, тепер уже покійні, - Царство їм небесне!) Дмитро Петрович Глушанець та Іван Андрійович Поліщук. Вийшла самвидавом і брошура з історії Цвітохи, до чого доклав зусиль кандидат педагогічних наук Володимир Ілліч Митюк. Цей перелік можна продовжити. Бачите, добре зерно посіяне Вами, приносить свої плоди… Не кажучи вже про безцінний внесок у надбання історичної спадщини Славути подружжя Ковальчуків, ветерана журналістики Давида Гошкіса та інших.
     - Дуже відрадно чути про те, що люди шукають істини, вивчають минувшину, тобто, питаються броду в історії. Наш високий моральний обов’язок – донести до майбутніх поколінь все цінне, що залишилося від минулого, в правдивому вигляді.
     - «Трудівник Полісся», який колись, у 1991 році, за Вашої безпосередньої
     участі й вирішальної ролі став громадською газетою, багато місця на своїх сторінках відводив і продовжує надавати історичним екскурсам, спогадам ветеранів. Цілий цикл про них написав останнім часом член президії міської ветеранської організації Михайло Іванович Сорокін. Випускниця Сніжана Данилюк із Поляні повернула до пам’яті читачів газети документальний нарис про подвиг Платона Семенюка – героя з Колом’я. Михайло Іванович ось приніс нову публікацію – про Миколу Косихіна, відважного льотчика-бомбардувальника в роки Великої Вітчизняної війни… Скоро ця публікація побачить світ.
     - Слухаю Вас і радію, що кращі традиції нашого «Трудівника Полісся» збереглися. Ще пам’ятаю, якою великою була історична творчість на сторінках газети, скажімо, Олександра Сапожника. «Стежками рідного краю» - так, здається, називалася колись рубрика в газеті? Минуле завжди з нами, воно озивається в кожному з нас. І, мабуть, саме тому я й сам уже декілька років займаюся підготовкою цікавого видання з історії роду Роздобудьків. Намагаюся осягнути всі постаті своїх дідів і прадідів, життя яких простягнулося з XVIII до ХХ сторіччя.
     - А хіба це можливо здійснити сьогодні?
     - Звичайно, спочатку все здається складним і неможливим. Але коли берешся за справу з великим бажанням і любов’ю, то й, як кажуть, Бог допомагає. Я об’їздив біля десяти архівів Вінницької, Кіровоградської, Черкаської, Миколаївської, Хмельницької, Полтавської та Київської областей. Здебільшого з переписів 1850, 1858 років, із обліку сплати подушних податків («Мертві душі» М.Гоголя, тепер сам упевнений, народилися саме на підставі реальних фактів!) я дізнався про своїх предків.
     Коли відкрив у Київському обласному архіві - в записах Київської губернії - с.Косарі й побачив двір №160 Роздобудьків Дем’яна і Тимофія, серце похололо: «Це ж мої!» З’ясувалося, що було в них у родині ще троє дітей, і так я перейшов до наступних поколінь. До речі, дуже допомагають сповідні відомості церков. Адже колись Великодня сповідь і причастя були обов’язковими для всіх, і вони реєструвалися. Коли все це гортаєш, перед очима виринає щемна картина: як село наше було у володінні князя Яблоновського, як його викупили. А мої ж предки працювали батраками у володіннях тих князів.... Можна уявити, наскільки складним і безрадісним, можливо, було їх життя. Але люди жили, вірили, народжували дітей, кохали.
     - Сподіваємося, свою майбутню книгу Ви колись подаруєте нашій редакції. А чи не читали Ви, Анатолію Григоровичу в останніх числах “Трудівника Полісся” спогади про те, як розбудовувалась Славутчина? Там і про Вас згадується добрим словом.
     - Час від часу я заходжу в Інтернет на сайт Славута-інфо і перечитую ваші публікації. Щодо останніх, про які питаєте, скажу відверто, мені захотілося дещо навіть доповнити спогади Станіслава Ковальчука. Адже багато моментів він просто не міг знати, і я обов’язково надішлю Вам свій відгук чи «продовження теми», як ви пишете.
     - Будемо вдячні за увагу до читачів. Правда завжди свята! На жаль, сьогодні часто лунає багато патріотичних слів із вуст лжепатріотів (чи як їх ще там називають?), котрі чіпляють чужі або незаслужені медалі як бутафорію…
     - Я думаю, це взагалі окрема тема, до якої ми, за бажанням редакції, ще згодом можемо повернутися. Користуючись нагодою, хочу подякувати всім славутчанам за співпрацю і побажати нових творчих знахідок в історичному минулому краю – близькому і далекому.
     Спілкувалась
     Віра МАЛЬЧУК, фото автора.
     


  коментарі: 3

вік : почали вилазити з шкафів і розповсюджувати сморід нафталіну.недобитки -комуняки.  (написано 10.09.2012 в 14:45 з адреси:  94-153-30-107-slvt.broadband.kyivstar.net)
Славутчанин : А секретарем в райкомі компартії Роздобудько хіба не працював? Чи не в тему вже партійна робота? Дійсно, повилазили, нафталіном добре таки потягнуло.
     І Мальчук нарешті відчула себе в своїй тарілці, (чи біля тарілки, а може біля партійного корита). Діставай Віра Олександрівна з-за ікони Божої матері більшовицького квитка, та й саму ікону на портрет Леніна можеш вже міняти. Дочекалась.
      
(написано 10.09.2012 в 21:48 з адреси:  130-76-124-91.pool.ukrtel.net)
Volya : Хай вилазять українофоби кляті - нам потім буде легше - не треба буде довго вагатись як з ким розмовляти - якщо взагалі потрібно буде розмовляти...................  (написано 10.09.2012 в 22:45 з адреси:  217-101-124-91.pool.ukrtel.net)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

3 + 1 + 7 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 1 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік