Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       На роботу в мебелевий цех терміново потрібен верст...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 10.09.2012 МОЛОКО З ПРИСМАКОМ ГІРКОТИ

Народився я і виріс у селі, отож знаю, що там означає корова. Для нашої сім'ї вона була годувальницею. У скрутні повоєнні роки допомогла батькам виростити трьох дітей, приносила у скромний родинний бюджет "живу копійку", яку важко було заробити деінде. Худоба була найбільшим багатством нашого господарства, і ми гуртом леліяли її як могли. Це дуже нелегка і клопітка праця. Але хто б там що не казав, для мене корова і досі є символом благополуччя кожної сільської сім'ї. Ті господарства і подвір'я, де вона є, мають майбутнє.
     
     АБСУРДНІ ЦІНИ
     Сьогодні молоко дається селянам дорожче, ніж раніше, а продається дешевше. Диспаритет цін сягнув абсурду: за літр пального треба віддати 5-6 літрів молока, а приймають його удвічі дешевше за мінеральну воду. І ця різниця продовжує зростати.
     Хто тільки не наживається на селянинові? Тут і нафтотрейдери, і заготівельники, і переробники, і перевізники, і супермаркети. Поки молоко дійде до споживача, воно, без докладання особливих зусиль, зростає у ціні в 3-4 рази! Посередники забирають собі частку доходу (що іноді сягає 80 відсотків), а селянину залишається дещиця. Але саме він несе основні ризики, змушений думати про те, як утримувати корову, де її випасати, чим годувати і лікувати. Чи справедливо це? Звісно, що ні.
     Та чи не найбільше дошкуляють селянинові ціни на молоко. Їх інакше як здирницькими не назвеш. Господарі, особливо з віддалених сіл, тепер поставлені перед альтернативою: або зарізати сімейну годувальницю, або віддавати молоко за копійки. Та ще й потім чекати, поки вони з чиєїсь милості надійдуть. Чи ж мислимо таке, щоб закупівельна ціна на молоко була в 2,5 раза дешевшою, ніж на базарі?
     У радянські часи ця проблема не стояла так гостро, як тепер. Хоч тоді теж платили за нього не зовсім справедливо. Кожне село було закріплене за окремим підприємством. Ціни були стабільними, розрахунки - вчасними, а селянин мав за основне джерело грошових надходжень зарплату за місцем роботи.
     Тепер же ситуація із непропорційністю цін дійшла крайньої межі. Селяни доведені до відчаю. Але, щоб знайти вихід із неї, потрібно зрозуміти, як вона виникла.
     
     ПІДВОДНІ КАМЕНІ "РЕФОРМУВАННЯ"
     Основних причин дві. Перша із них - непродумане нищення крупнотоварного виробництва, яке раніше було основним постачальником молока. Воно ж і формувало базову ціну. Друга - раптова передача у приватні руки державних молокозаводів. Із 562, наявних тоді в Україні, жоден не перейшов безпосередньо виробникам сировини. Якби реформування галузі відбулося таким чином, щоб виробникам дали можливість викупити переробні підприємства, а переробникам придбати ферми, тоді, можливо, і не було б таких проблем. А так розбалансованість у цій сфері призвела до того, що виробники молока потрапили у залежність від власників переробних підприємств, а другі, в свою чергу, опинилися без гарантованого надходження сировини.
     Весь тягар цього головотяпства ліг на плечі селянина. Він і став основним постачальником молока на переробні заводи. Ті, за дешеву ціну, небезпідставно називають його "золотим"... І все ж, якщо уважніше придивитися до такого "реформування", то під ним можна помітити свою приховану логіку. Навіщо власникам молокозаводів великі виробники молока, які могли б об'єднатися у асоціації і виставляти зустрічні претензії? Таким важче нав'язати свою волю. Тому їх і усунули, як самостійних гравців, із ринку. З селянином переробникам легше справитися.
     Зрештою другі, вочевидь, координують свої дії. Це дуже помітно із закупівельних цін, які чомусь однакові у різних заготівельників, хоч ті розташовані на різній відстані, в різних умовах господарювання. Швидше за все, переробники домовилися між собою тримати заготівельну ціну консолідовано і конкурувати лише у мережі реалізації готової продукції.
     На підтвердження цього варто згадати конфліктну ситуацію із постачанням сирів у Росію. На складах українських переробників виникло затоварення. Воно, в свою чергу, мало призвести до падіння цін на готову продукцію. Але цього чомусь не сталося. Навпаки, знизилася закупівельна ціна на молоко. Свої проблеми переробники переклали на плечі селян.
     САМІ СЕБЕ ОБМАНУЛИ
     Сьогодні ці корпоративні правила гри завели власників переробних підприємств у глухий кут. І вони стали схожі на героя казки, який "сам себе обманув". Таке твердження, на перший погляд, виглядає трохи дивно. Адже вони фактично одержали від держави підтримку і право монопольно домінувати на внутрішньому ринку, який здебільшого поділили на сфери впливу. Але правда полягає в тому, що їх продукція стала неконкурентною на зовнішньому ринку. І, передусім, через високу собівартість.
     Як це не видасться парадоксальним, закупівельна ціна на молоко за базисними показниками в Україні вища, ніж у інших державах. Так, у нас вона в середньому становить 3283 гривні за тонну, тоді як у Польщі - 2584, а у Білорусі - 1880. Вона нижча навіть у таких державах як Німеччина - 2721 і Фінляндія - 2964 гривні...
     Вища закупівельна ціна, ніж в Україні, тільки у Росії: там вона складає 3960 гривень. Ось чому наші переробники експортують свою продукцію саме туди! Для того, аби вийти на ринки європейських країн, їм потрібно здешевити закупівлю молока. І це можна зробити передусім за рахунок селян.
     Попри усі гучні заяви, реально не впливає на перших і не допомагає другим. Швидше за все, під тиском потужного і впливового лобі Міністерство аграрної політики і продовольства взяло курс на латифундизацію сільського господарства. Веде його не європейським, а латиноамериканським шляхом. Як приклад, можна навести останні законодавчі ініціативи у Верховній Раді. Група народних депутатів запропонувала ввести державне регулювання ціни на молоко. Мовляв, із Києва буде видніше, кому, де і як за нього платити. Без урахування можливостей і специфіки на місцях. На початку червня Верховна Рада таки ухвалила закон про внесення змін до статті З Закону України про державну підтримку сільського господарства щодо регулювання закупівельних цін на молоко.
     Почувши про таке, селяни можуть тішитися: ось нарешті держава виступила на нашому боці. Але чи так це насправді? На мій погляд, через дію цього закону на першому етапі постраждають малі і середні переробні підприємства, яким стане не до снаги виплачувати вищу ціну за сировину. Натомість зміцняться позиції крупних переробників. На другому етапі вони розподілять між собою сировинні зони, домовляться і будуть проводити скоординовану закупівельну та маркетингову політику, тиснути на уряд. В кінцевому підсумку постраждає споживач, а українська молочна продукція за таких умов стане ще більш неконкурентоспроможною на зовнішніх ринках.
     Та це ще не всі проблеми. Закон містить норму, що зобов'язує закуповувати сировину у виробника тільки на основі договорів. Це робиться ніби для того, аби усунути посередників. Але чи є у штаті переробних підприємств величезна армія юристів, які складатимуть договори з мільйонами людей і господарств? Потім вони ж розглядатимуть і вирішуватимуть претензії та конфлікти. Для таких цілей доведеться додатково найняти кількасот тисяч працівників. Хто і за які кошти їх утримуватиме? Як це позначиться на вартості кінцевої продукції?..
     І, нарешті, про закупівельну ціну. Одним із факторів, що впливає на неї, є транспортні перевезення. Якщо закупівлю молока зосередять у своїх руках винятково крупні переробники (а, швидше всього, так воно і станеться), то відстань доставки зросте. А відповідно і собівартість сировини. Тоді держава під тиском обставин буде змушена їх дотувати, стягуючи для цього гроші із виробників і споживачів. Ясна річ, що впровадження цього закону призведе до зменшення обсягів закупівлі (від чого постраждають селяни) та імпорту молока з-за кордону (від чого постраждають переробники). Ми уже спостерігаємо експансію молочної продукції на наш ринок із Білорусі...
     Ще одна норма, яка вдарить і по виробниках, і по переробниках: строки розрахунків за здану (прийняту) сировину. На це відводиться 7 днів. Ніби і непогано. Але як вона буде реалізовуватися на практиці, якщо для розрахунків магазинів із підприємствами відведено термін у 90-120 днів? Після такого аналізу інакше, як непродуманим, цей закон і не назвеш. То який же інший вихід із ситуації можна запропонувати?
     
     ЗУСТРІЧНІ ПРЕТЕНЗІЇ
     У переробників теж є зустрічні претензії до селян. Їх не влаштовує якість сировини. Молоко, як відомо, буває кількох сортів: «екстра», вищий, перший, другий і неякісне. І мова не лише про такі параметри як жирність, кислотність, вміст соматичних клітин, але й бактеріальну забрудненість. Селянські господарства, на жаль, можуть максимум давати тільки молоко другого сорту. Його бактеріальна забрудненість у три рази вища, ніж у першого сорту, і у 30 разів - ніж у сорту «екстра». Низька сортність не лише погіршує смак і поживність молока, але і негативно впливає на якість вироблених із нього продуктів, також скорочує термін їх зберігання.
     Для одержання молока високих кондицій необхідне безконтактне доїння і миттєве охолодження. В останньому випадку технологія передбачає температуру не вище 4 градусів за Цельсієм. Такі процеси впроваджені на фермах, але ще відсутні в одноосібників. І тому переробники платять їм майже удвічі менше, ніж крупним виробникам. Як зробити так, щоб селяни мали у своїх господарствах необхідне обладнання і відповідно вищі заробітки? У цьому питанні теж тільки адміністративним регулюванням не зарадиш.
     Василь ШУЛЯК, доктор економіки,
     заслужений працівник
     сільського господарства.
     На фотознімках - йде молоко від селян че-рез ПП “Агровідродження” с. Малий Скнит.
     


  коментарі: 2

Небайдужий. : Негайно просить допомогу у Піголя !  (написано 12.09.2012 в 11:55 з адреси:  83-222-53-37.pool.ukrtel.net)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

7 + 1 + 2 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 5 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік