Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       Потрібен продавець у кав\'ярню.
  &nb...

Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     Многие лета Порошенку П.А и Гройсиану В.Б а также отцу реформ Яценюку А П.Их всех на 2 срок ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 13.07.2012 ЩЕ РАЗ ПРО КНЯЗЯ ЧЕТВЕРТИНСЬКОГО - ВОЛОДАРЯ СТРИГАН

Нещодавно редакція «ТП» довідалася одну надзвичайно цікаву історію про палац князя Четвертинського у Стриганах. Коли будівельники, які в двотисячних роках переобладнували споруду під представництво обласного управління «Хмельницьктурист» і зняли мідяну(!) підлогу в камінному залі колишнього палацу, виявили під нею незвичайну «теплоізоляцію» - товстенний п’ятиметровий(!) шар збитого лебединого пуху, який, очевидно, зігрівав мешканців палацу в той час, коли про електрику людям і не снилося. Найцікавіше те, що той лебединий пух за століття не зотлів і не перетворився на порохняву…
     Цей факт настільки зацікавив редакцію, що ми вирішили ще раз надрукувати читачам розповідь про цей палац і сфотографувати залишки його споруди. Хтозна, можливо, ще колись знайдуться якісь спадкоємці Четвертинських і повернуть його до життя.
     
     В історії України канадського Історика Ореста Субтельного читаю: "Серед багатих і знатних вельмож 16-19 століть варто назвати Сангушків, Чарторийських, Зборожських, Вишневецьких, Заславських і Четвертинських". Чомусь нічого не сказано за Потоцьких, хоча саме вони мали в численних куточках України багаті фільварки: ще й досі Антоніни прикрашають оригінальні будівлі цих вельмож...
     Але мова про інше. Саме про одного із князів династії Четвертинських, нашого земляка, хочеться розповісти окремо. Це була неординарна особистість. У кінці 19-го століття молодий князь навідався в Славуту, аби пого- стювати у Романа Владиславовича Сангушка - друга і приятеля їхнього роду. Разом відвідали мисливський заповідник у Чорному лісі, цьому неповторному куточку природи на березі Горині між Славутою і Стриганами. Четвертинський просто закохався у наше село: воно ніби принишкло поміж смарагдових соснових лісів, а поруч - широка річкова долина, заквітчана різнотрав'ям і закосичена верболозом.
     Одне слово, він відкупив у Сангушка стриганські володіння! І хоч був людиною заможною і мав чимало таких угідь, але всю свою увагу зосередив на новому своєму придбанні. Зокрема, запросив із Німеччини інженерів для будівництва млина, греблі, палацу, підсобних приміщень та інших споруд. Й через чотири роки напруженої праці сталося диво: запрацював п'ятиповерховий млин, на сонці виблискували дзеркальні вікна палацу, через новозбудований міст від Крупця до Стриган потягнулися десятки підвід з мішками золотавого збіжжя.
     Управляючим фільварку князь призначив вірного йому Серповського. Багато сільчан засвоювали нові професії, пов'язані із зернопереробкою. А сам Четвертинський, розповідали старожили, любив одягнути куфайчину, прийти раненько у млин і особисто перевірити роботу всього непростого механічного устаткування. Було таке, що навіть допомагав інколи мужикам піддавати мішки на плечі. Саме за працелюбність прості люди поважали його.
     У стриганського володаря була дуже гарна дружина, молодша за нього аж на два десятки років. До безтями кохав її князь, як і двох малолітніх синочків, яких подружжю подарувала доля. Ніщо не віщувало біди... Але вона прийшла.
     В селі продовжували квартирувати спеціалісти, які наймались на будівництво. Якось конюх Юрко шепнув своєму господареві: "Князю, ви знаєте, ваша дружина - полька, а молодий інженер - німець. Дивно, але дуже гарно щебечуть і розуміються між собою..." Іскра недовіри поранила чоловіче серце. Через декілька днів Четвертинський сповістив князівні, що у справах від'їжджає до Києва. Доїхав кінним екіпажем до славутської залізничної станції під вечір, а опівночі повернувся додому. Відразу поспішив у покої. Йшов крадькома, щоб не розбудити прислугу. У своїй кімнаті мирно спали хлопчики. Навшпиньки підійшов до спальні...
     Двері були замкнені ключем зсередини. Крізь щілину пробивалось світло від лампи. Це насторожило князя: змайструвавши узвишшя із стільців, він через верхнє вікно зазирнув у покої. Від того, що там побачив, в очах миттєво потемніло. Хоч був людиною сильної волі і характеру, та скривився від нестерпного душевного болю - й мимоволі обличчям скотилися скупі чоловічі сльози: сльози прощання зі своїм земним життям.
     Через деякий час молода княгиня проснулася від незрозумілих звуків, що доносились із сусідньої кімнати. То був чоловічий стогін. Жінка поспішила на допомогу, але було вже пізно. Князь лише встиг прошепотіти: "Мені вже більше нічого не потрібно..." І його не стало. Поруч на паркеті лежала порожня пляшка з-під оцтової есенції. Здавалось, сама природа плакала за померлим холодним осіннім дощем. Провести Четвертинського в останню путь приїхали всі його близькі родичі, нащадки князівських родів із Польщі та України. Прибув і Роман Сангушко. Голови в жалобі схилили знайомі та друзі зі Славути, Острога, Ізяслава, а також мешканці зі Стриган, Крупця і навколишніх сіл. Важко було змиритися всім, що не стало такої доброї душі, вмілого господарника.
     Поховали князя на польському кладовищі у Славуті. Кажуть, що княгиня тим простим людям, котрі найбільше побивались і плакали, дарувала по золотій монеті на згадку про чоловікове добре ім'я. Після родинної трагедії вона більше не збиралася залишатись у Стриганах. Стала продавати земельні наділи, віддала в оренду все велике господарство Серповському, а сама з дітьми виїхала за кордон.
     Пригадували старожили, що після німецької окупації і визволення Славути в січні 1944 року один із синів Четвертинських заїжджав у Стригани до палацу свого батька. Ніби був одягнений у форму полковника радянської армії. Але чи правда це, чи легенда - залишається загадкою. На жаль, невідомі мені імена князівського подружжя та їхніх дітей. І все ж, сімейна трагедія одного із представників династії Четвертинських дійшла до нас через століття - хоч давня, але гірка, правдива й повчальна.
     Володимир ПОЛІЩУК, громадський
     кореспондент, с.Стригани.


  коментарі: 2

виктор : найдуйтся.реставрируют прихватизируют и продадут.  (написано 13.07.2012 в 05:59 з адреси:  94-153-30-49-slvt.broadband.kyivstar.net)
Віталій : У звязку із створенням згідно указу Президента Національного Природного Парку "Мале Полісся", було би доречно створити там центральний офіс парку. Тільки спільними зусиллями та коштами можлива спасти залишки єдиного палацу у районі для нащадків.  (написано 15.09.2013 в 14:57 з адреси:  37-229-112-156-broadband.kyivstar.net)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

2 + 1 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День працівника державної виконавчої служби
св. Варвари

прогноз погоди
Який день на Варвари, такий і на Сави.
Коли на Варвари мороз приліз – ховай сани, бери віз.
Якщо на Варвари болото – зима буде красна, як злото.
Варвара показує дорогу, Сава мости мостить, а Микола пригвоздить.
Варвара мости мостить, Сава гвозді гвоздить, а Микола прибиває.

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


4 + 4 + 2 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік