Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Страховий юридичний полі...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,коваля виготовле...
Послуги:       Виготовляємо ковані вироби брами ,решітки,огоро...
      Всё по ЖКХ:
     http://dengi.ua/tarif/295388-Onlajn-konferencija-s-eks-ministrom-ZhKH-Alekseem-Kucherenko
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 13.07.2012 

Девальвація чорноземів. Чи справді загрожує вона вітчизняним ланам?
     Казати нині, що земля падає в ціні, видається повним абсурдом. Навпаки, тільки й мови про те, що це чи не єдиний надійний капітал, котрому не загрожують ні дефолти, ні кризи. Охочих обміняти нестійку паперову валюту на сотки і гектари вже тепер чимало. От тільки чи усвідомлює кожен із потенційних покупців, що будь-який капітал, навіть найнадійніший, потребує постійної уваги до себе. Землю не можна купити і покласти на полицю чи в банківський сейф, очікуючи на відсотки. Вона потребує роботи і турботи. Причому, дуже дбайливої. Інакше, як і будь-яка валюта, буде знецінюватись і бідніти...
     
     Зразки - у музеї Лондона
     Кожному, хто побуває у селі Жердя Чемеровецького району, обов'язково розкажуть, що зразки ґрунту з їхніх полів відібрали аж у Лондонський королівський музей, де вони представлені як еталон українських чорноземів. Чи достовірна ця інформація, сказати важко. Та, поглянувши на навколишні поля, мимоволі їй повіриш. А те, що свого часу до Жерді навідувались англійські аграрії, це вже точний факт. Вони доставляли сільськогосподарську техніку для тамтешнього колгоспу. Коли ж побачили свіжовиоране поле, не могли очей від нього відвести. Як у нас люблять жартувати, таку земельку хоч на хліб масти. А гості й справді брали її в руки, приглядались, і ледь на смак не пробували - в таку, що не посій, буйним цвітом має прорости. Тож цілком вірогідно, що тоді часточку поля і відправили в далекі краї.
     Прикладів того, що світ не тільки знає, а й по-справжньому цінує українські чорноземи, є чимало. Та й для нас звичною фразою стала та, що найбільший український капітал - це земля. Але чи справді це так? Території, відведеної під сільськогосподарські роботи, не бракує. Зате експерти та науковці твердять, що ресурс родючості землі не такий вже й невичерпний, як здається на перший погляд. Не будеш до нього уважним - можеш залишитись ні з чим.
     Хоча нива радує
     Минулого року середня врожайність ранніх зернових доходила до 41 центнера з гектара. Порівняно з іншими регіонами Хмельниччина була серед лідерів. То значить, родить земелька?
     Родить. Але не треба забувати, завдяки чому вдається досягати таких висот. Аграрії з гордістю кажуть: це не так милість природи, як внесення достатньої кількості мінеральних добрив і засобів захисту рослин та застосування всіх технологій вирощування. Мовляв, спробуй хоч на півкроку відійти від цих правил, недодати необхідних хімікатів - і вже нічим буде хвалитись. Не можна не помітити, що з кожним сезоном аграрна галузь стає дедалі залежнішою саме від технологічних стимуляторів.
     Якщо виходити лише з позицій валу, то такі високі врожаї, звичайно, - показник успішності. Але якщо подивитись на ціну, якою вони даються, то тут і виникають певні сумніви. І не так через зростання собівартості продукції, у зв’язку з використанням багатьох агрономічних складових, як через зниження природної родючості землі.
     В обласному державному проектно-технологічному центрі охорони родючості грунтів і якості продукції зібрали цікаві спосте- реження. Співробітникам вдалось порівняти показники родючості земель Подільської губернії, зібрані наприкінці позами- нулого століття, і нинішні. Так от, на території Ямполя за сто років вміст гумусу зменшився з 3,73 відсотка до 3,12.
     Ці цифри хоча і не назвеш критичними, та самі собою вони не на користь нашим землям. Але що показово: згадані дані характеризують падіння майже за століття. Зате цифри наступних півтора десятка літ більш промовисті. Адже землі почали бідніти значно стрімкіше, і на тих же площах показник впав до 2,66 відсотка.
     Аж ніяк не кожен зможе розгледіти за цими відсотками втрачені тисячі тонн збіжжя чи стиглих плодів. Але вчені переконані, що саме таке збідніння грунтів свого часу призводило до занепаду цілих цивілізацій. Не хочеться говорити про руйнації такого масштабу вже тепер, але тому, хто дивиться у завтрашній день, є над чим подумати.
     Не забуваймо, як твердять фахівці: на слабко деградованих грунтах врожайність зменшується на десять відсотків, а там, де ці процеси стали глибшими, може доходити і до п’ятдесяти.
     
     Хто краде родючість?
     Науковці можуть назвати десятки чинників, які негативно впливають на землю, підтвердивши все чіткими розрахунками і складними формулами. Але хто у селі не знає: якщо перед оранкою не вивіз на город перегній із хліва - не чекай щедрого врожаю восени. На жаль, це одвічне правило використовується дедалі менше. Якщо присадибні ділянки ще «підгодовуються» орга- нікою, то орендовані поля вже десятиліттями не бачили її. Та й де ж їй узятись за теперішнього стану тваринництва?
     Хмельниччина наче й радіє своїм показникам: за кількістю великої рогатої худоби вона посідає третє місце в державі. Але що від тих переможних рейтингів? Господар із радістю надав би перевагу не цифрам, а кільком тоннам гумусу на городі.
     Нині важко підрахувати, скільки біогумусу вивозиться на поля, бо, як правило, ніхто точної статистики не веде. Але фахівці кажуть, що навіть за приблизними підрахунками, за останнє десятиліття кількість зменшилась разів у десять.
     Мудра природа могла б і сама поповнювати свої запаси. Якби не наше втручання. Приорані рештки рослин, а тим більше солома - непогана пожива для поля. Хоча, практики розуміють: на одній соломі високих врожаїв не виростиш. Для рекордних показників все одно знадобиться недешеве хімічне підживлення. Але для самої землі, зголоднілої на біогумус, солом'яний раціон був би справді корисним. Та раптом для соломи з'явилась інша альтернатива - використання її як біопалива.
     В області навіть пролунав наказ: не розвівати полову по полю, а «затюковувати», берегти кожну тонну, щоб потім можна було... спалити у печі. Вже й перші міні-котельні з'явились, і кількість тепла від соломи вирахувана, і економічний ефект від цього. Заїжджі купці готові навіть купувати солому за непогану ціну.
     Справді, за теперішньої вартості газу такий варіант для малої енергетики - справжня знахідка. Але те, що пішло в тепло, уже ніколи не потрапить у землю.
     Хоча б скільки не говорили про зростання врожаїв, але останніми роками грунти більше втрачають, ніж отримують, бо мінеральні добрива - це насамперед підтримка для рослин, але ж ніяк не землі.
     Закисленість грунтів, із якою нині мало хто бореться, відсутність правильних сівозмін (чого тільки варте надмірне захоплення ріпаком та соняшником), призупинені меліоративні роботи – список чинників, що крадуть у землі родючість, можна продов- жувати. На перший погляд, ці втрати не надто помітні - кількість засіяних полів і урожайність на них зростає. Але цікаво, якими будуть дані щодо родючості подільських чорноземів ще років через сто? Чи захочеться тоді комусь везти їх зразки до світових музеїв?
     Ірина КОЗАК, м.Хмельницький.
      ДО РЕЧІ. Виходячи із стобальної системи загальної оцінки землі, на Хмельниччині середній оціночний бал становить 48. Майже у половині районів, де переважають чорноземи, цей показник коливається від 52 до 60 балів. Зате є і такі, де він падає до 34 - 39 балів, і до них належать землі здебільшого північного регіону області, тобто, Славутчини.
     


  коментарі: 0



Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 1 + 2 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6856
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


9 + 1 + 4 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік