Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       На роботу в мебелевий цех терміново потрібен верст...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 07.07.2012 СПРОСТУВАННЯ НА СТАТТЮ «НЕБО НА ПЛЕЧАХ» В МІСЬКРАЙОННІЙ ГАЗЕТІ «ТРУДІВНИК ПОЛІССЯ» № 22 ВІД 31 ТРАВНЯ 2012 РОКУ

Хто краще знає людей в селі, їхнє життя-буття? Сільські люди, керівники села чи представники з району Наталія Войтюк разом з автором статті - редактором Вірою Мальчук, які є жителями міста Славута?
     У селі Головлі всі люди один перед одним як на долоні. Всі в селі знають і бачать, що Олена Андрощук ніколи не була одна. І дітей виховувала вона не сама, і домашнє господарство вела не сама. В неї був чоловік Анатолій, а зараз є чоловік Петро, з яким нажила спільну дочку Катерину. І хоча Наталія Войтюк та Віра Мальчук про це знали, але чомусь замовчуєте?!...
     Можливо Віра Олександрівна забулася, тоді я нагадаю публікацію в вашій газеті «Трудівник Полісся» за №24 від 16 червня 2011 року, сторінка 6 село, а в ньому люди..., стаття «Нижні Головлі - колишнє чеське село». На фотографії Олена із чоловіком Петром з донькою.
     Спростовуючи статтю «Небо на плечах» в якій редактор принижує мою честь і гідність за те, що з мого наполягання за рішеннями правління і зборів спілки селян власників «Лан»! в 1998 році для сім'ї Андрощуків виділили недобудований двоповерховий будинок та сарай з літньою кухнею. Надавався будинок за умовою, що чоловік Анатолій буде працювати в господарстві на постійній основі. Така умова була пред'явлена правлінням спілки та зборами селян власників не тільки до родини Андрощуків, недобудовані будинки також виділили іще двом сім'ям - Гуменюк А.К. та Кондратюк В.А. Цим сім'ям надавались будинки як членам сільськогосподарського підприємства, які працюватимуть механізаторами і тваринниками в даному господарстві.
     Готуючи матеріал для публікації, приїхавши в село Головлі 29 травня Мальчук В. вкотре не спромоглася удостовіритися у правдивості та об'єктивності інформації, яку збиралася публікувати. Ні до керівника господарства , ні до сільського голови, ні до завідуючого фермою, ні на ферму де Олена працювала в колективі і оббрехала усіх, ви не зайшли. Ви пішли туди куди вас направила Олена. А чому ви не зайшли до баби Ванди? Вона вам розповіла б чи дарувала хату вона для неповнолітнього внука Дмитра чи не дарувала. Можливо ви бачили договір дарування? Баба Ванда дійсно допомогла частково грішми і то щоб не знав син Анатолій , на той час іще був чоловік Олени.
     Читаючи «витвір» Віри Мальчук, авторки публікації, інакше як Словоблудством - це не назвеш. По-перше: на титульній сторінці часопису «ТП» наводиться її авторство десятирічної давнини. Для пересічного читача, котрий в юридичних питаннях особливо не обізнаний інформація:«...голова СФГ «Лан» Валерій Федорович Прус безоплатно у дарунок для родини Андрощуків надав недобудований двоповерховий дім..» нічого не говорить та перегорнувши сторінку газети від безсоромно-зневажливого словоплетива авторки прикро стає на душі. Свої колишні красномовні авторські слова, які не мають ніякого юридично-зваженого чи логічного значення без будь-якого підгрунтя і при цьому смакуючи маніпулює словами підтасовуючи своє авторство як мов це вже факт, В.Мальчук з легкістю принизила мою гідність, коли я висловив своє пояснення щодо абсурдності її слів. Якби редактор хоч трішки поцікавилась юридичними аспектами чи змістом Статуту колгоспу, то не юлозила б на цілу газетну сторінку про свої брудні почуття тим самим ставлячи під сумнів перед читачами та громадою мою чесність і порядність як людини, незважаючи й на те, що я є публічною людиною - керівником головлівського господарства, депутатом районної ради кількох скликань,- а чітко знала б, що в 1998 році в Головлях діяла колективна форма власності. Щоб не бути багатослівним цитую п.1, 2 статті 30 Закону України «Про вла- сність»: «1. Колективний власник самостійно володіє, користується і розпоряджається об'єктами власності, які йому належать. 2. Право колективної власності здійснюють вищі органи управління власника (загальні збори, конференції, з'їзди тощо)», підтвердження є ст.65 Господарського Кодексу України. Отже незнання закону не знімає з автора відповідальності.
     По-друге, принизливими для мене є слова В.Мальчук: «Невже Валерій Федорович правду і брехню розуміє по-своєму?» чи «…якщо Валерій Федорович нині заявляє редакції, що він нічого Олені Андрощук не дарував, то що ж виділялося протокольно для цієї багатодітної родини?»,- а на другій шпальті вже цитує протоколи №2 засідання правління від 25 лютого 1998 року про те, що господарство виділило для сім'ї Андрощуків недобудований будинок та протокол засідання загальних зборів співвласників майнових паїв села Головлі за 2001 рік від 12 травня. Невже редактор Віра Мальчук не може відрізнити чи дарувався будинок для Андрощуків, чи виділявся для проживання? То хто ж із нас розуміє правду і брехню по-своєму? Скинувши всі рішення зборів гамузом та не вивчивши справу належним чином авторка керувалася однобоким судженням, намагаючись принизити мене та виста- вити все в чорних барвах, бо розібратися, виявляється, зовсім не хотіла. Тоді як пункт 2 статті 26 Закону України «Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні» гласить: «Журналіст зобов'язаний: 2) подавати для публікації об'єктивну і достовірну інфор- мацію;
     Журналіст несе відповідальність в межах чинного законодавства за перевищення своїх прав і невиконання обов'язків». Своїми діями Віра Олександрівна Мальчук порушила не лише чинне законодавство, а й Міжнародні принципи професійної етики в журналістиці: 1.Право громадян на достовірну інформації. 2.Об'єктивне висвітлен- ня подій - обов'язок журналіста.
     Тому я змушений детально все роз'яснити читачам та нагадати дещо своїм землякам.
     1998 року 25 лютого рішенням правління спілки виділено для проживання недобудований будинок , сарай з літньою кухнею для сім'ї Андрощуків при умові, що Андрощук Анатолій прийде працювати в спілку постійно.
     У 2001 році, коли розпайовувалося майно господарства, до мене звернулися із заявами Гуменюк Віра, Андрощук Олена та Кондратюк Ніна, щоб передати їм у власність будинки (які протокольно були виділені їм для проживання) сплативши при цьому 50% вартості будинку майновими паями. Хочу наголосити, що ця ініціатива була саме їхньою. Усі вищеназвані жінки приходили до мене в кабінет, як до голови господарства, і ми спільно обговорювали дане питання. Це було саме перед загальними зборами господарства. Я пішов людям назустріч.
     Збори співвласників майнових та земельних паїв, які відбулися 12 травня 2001 року, розглянули всі три заяви і прийняли однакове рішення - надати родинам дозвіл на приватизацію будинків, сплативши 50% вартості майновими паями - для Гуменюк А.К., Кондратюк В.А. і для Андрощук А. В.
     Вже пізніше з'ясувалося, що відповідно до чинного законодавства ці будинки не входять до майнового фонду господарства, отже сільгосппідприємство не вправі відрахувати із них у рахунок майнового паю 50% вартості. Ми повинні були ці три будинки передати в комунальну власність сільської ради як соціальну сферу. Тому мною, як керівником фермерського господарства, було прийнято рішення дозволити всім трьом сім'ям приватизувати будинки безкоштовно! Від цього рішення на душі мені було приємно
     Та чомусь саме про цей факт В.Мальчук промовчала і ніякої демагогії з цього приводу не провела?! Чому? Залишається питан- ням. Можна лише одне впевнено ствердити - для редактора це було непотрібно. Акцентую увагу читачів та особисто автора публікації - ніякого майнового паю ні за що, а тим більше за вищезгадані будинки в цих людей не відраховувалося.
     Далі події розвивалися таким чином; так як на ці будинки не було вироблено ніякої документації, порадившись із Головлівським сільським головою О.М.Смолієм, домовилися що він візьметься допомогти цим сім'ям у виготовленні технічної документації. Олександр Миколайович допомагав усім трьом родинам без виключення у справі приватизації їхніх будинків. За словами сільського голови О.М.Смолія.всі вони мали на руках технічну документацію на будинки, приїздили працівники БТІ. Родини А.К.Гуменюк та В.А.Кондратюк довели справу з приватизації своїх будинків до завершення, вони мають всі необхідні на них документи, добудували їх і нині проживають там зі своїми сім'ями. А Олені, мабуть, було не до приватизації будинку, вона займалася іншими справами... В 2006 році Олена залишає цей будинок і Анатолія, купує житловий будинок в селі Головлі по вулиці Миру та перебирається із чотирма дітьми туди жити. Забирає всі будівельні матеріали, які були біля цього будинку. Оформляє Олена куплений будинок на неповнолітнього сина Дмитра. А Анатолій залишається проживати в будинку один. Згодом Анатолія матір забирає до себе. Будинок залишається безхозним, але стоїть на балансі в господарстві СФГ «Лан». І аж через десять років схаминулася, не без допомоги начальника районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Наталії Войтюк. Де ж ви були раніше?
     Марія Парай пам'ятає, що вла- сноруч наміряла сажнем землю навколо недобудованого будинку Андрощуків. Чому тоді вона не оформила цей наділ як цього вимагає закон?
     Слова свідків Басюків були загальними - не вказали про яке голосування на яких зборах іде мова. Правління та збори в 1998 році, на яких надавався будинок для сім’ї Андрощуків для проживання, чи 12 травня 2001 року , коли надавався дозвіл на приватизацію. На цих зборах не тільки Басюки , а всі одностайно голосували за таке рішення. А на зборах співвласників майнових паїв, які відбулися 29 лютого 2008 року, протокол №1, всі одностайно проголосували за відміну рішення 2001 року та передачі будинків в комунальну власність сільської ради.
     Минуло 10 років, а недобудована хата стояла пусткою. У статті авторка запитує, де взявся протокол №1 від 29 лютого 2008 року про відміну рішення співвласників від 12.05.2001 року щодо виділеного будинку для Андрощуків? А він взявся із засідання зборів, яке проводили співвласники майнових паїв, на яких були присутні працівники із Славутської РДА - В.А.Чу- мак та із земельного відділу - Хоменко В.Л.
     На даних зборах зачитувались приписи прокурора Славутської міжрайонної прокуратури, які надходили протягом 2006, 2007 та 2008 років на адресу господарства і особисто на моє прізвище, як керівника сільгосппідприємства, щодо незаконного утримання на балансі СФГ «Лан» недобудованих будинків соціальної сфери. Дана інформація була публічною відповідно до ст.145 Господарського Кодексу України: «1. Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та майнових зобов'язань, що відображається у бухгалтерському обліку його господарської діяльності відповідно до вимог закону». Тому-то прокуратура й виставляла претензії з вимогою передати на баланс сільської ради дані будинки.
     Якщо редактор газети вважає, що ми поспішили з передачею будинку в комунальну власність Головлівської сільської ради, а це сталося аж... 29 лютого 2008 року, нагадаю - у травні 2001 року для родини Андрощук був наданий дозвіл на приватизацію недобудованого будинку. Великої арифметики тут не потрібно, з 2001 року по 2008 рік пройшло... сім років! і В.Мальчук ще вважає, що це поспішили?!... Що ж це у редактора за мірки? І про які рублі йде мова? Незрозуміло. Мені прикро за Олену, що вона лукавить і в своїх проблемах шукає винного.
     Як могла автор публікації - заслужений журналіст України, редактор газети Віра Мальчук писати зі слів не перевіривши і не проаналізувавши дійсну картину цієї ситуації. Безпідставно звинувачувати і оббріхувати мене при цьому акцентувати: «Не знаю, що думав, слухаючи все це Валерій Федорович Прус. А нам із Наталією Олексіївною було ніяково за нього. Якщо не сказати - прикро. Як міг дозволити собі такий поважний керівник селянсько-фермерського господарства, котрий ще не так давно (а якщо бути точнішим 14 жовтня 2010 року) розповідав на сторінках газети, що дарує для молодих сімей, аби вони залишалися в господарстві, й житло, і корови, так кардинально змінити свою позицію?»
     Відстоюючи своє чесне ім'я і спростовуючи цей абсурд, якось страшно навіть подумати, що так легко, одним розчерком пера, можна оббрехати людину, принизити її гідність. Тому я офіційно заявляю, що підтримував і підтримую молоді сім'ї, виділяю їм худобу або гроші при одруженні та народженні дитини. Також фінансовою та матеріальною допомогою підтримую сільську раду, Головлівську загальноосвітню школу, сільський Будинок культури, місцеву лікарську амбулаторію, церковну громаду нашого села. Підтримував і редакцію «Трудівник Полісся». Керуючись бухгалтерськими даними на сьогодні редакція «Трудівника Полісся» перед СФГ «Лан» має заборгованість в сумі 600 гривень.
     Допомагаю й Олені, на випускному вечорі заплатив за всіх випускників за музику, адже родині Андрощуків потрібно було б викласти кругленьку суму за трьох випускників тощо. І дякую Богу за те, що у нас була можливість допомагати всім, хто цього потребує. У своїй публікації В.Мальчук натяками пише, що хтось поклав око на недобудовану хату, бо, мовляв, у Головлях немає порожніх осель. Це неправда, лише в одних Нижніх Головлях набереться більше десятка пустих осель, а в Головлях і того в три-чотири рази більше стоїть пусток. Скажу тільки одне, будинок який чомусь став каменем спотикання я чесно передав громаді села. А лицемірство і звинувачувальні натяки нехай лежать на совісті тих людей хто весь цей бруд замісив.
     І на останок, щодо ситуації на фермі. З письмового пояснення завферми Надії Миколаївни Токман, Олена мала конфлікт із техніком штучного осіменіння Сергієм Йосиповичем Шатковським за телицю, яку видали людям в рахунок майнового паю, а не на м'ясо, як пише в статті В.Мальчук. Того вечора Олена Андрощук покинула свою групу корів не подоївши їх. Не зважила доярка і на те, що її просила завідуюча фермою, як говорить Надія Миколаївна, просила до батечка, але марно Олена не вернулась на своє робоче місце. Того вечора Н.М.Токман доповіла все мені, щоб вийти із ситуації розпорядився, щоб Оленину групу корів роздоїли доярки разом. Міркував, на ранок Олена одумається і прийде на роботу. Та на моє здивування Олена вранці не прийшла доїти своєї групи корів, про що написала в доповідній завідуюча фермою. Згодом прийшла Олена до контори і попросила звільнити її не за статтею про невихід на роботу, а за власним бажанням потім вже за згодою сторін, бо вона хоче стати на облік у центр зайнятості. Я погодився і дав їй згоду, підписав заяву за згодою сторін. То про який тиск може писати в публікації Ма- льчук? Щодо заяви про відмову попередньої заяви, яку Андрощук принесла мені в кабінет, то довожу до відома, що дана заява розглянута в належний робочий 10-денний строк, питання про поновлення Олени Андрощук на місце доярки було винесено на профком і задовільнена. Хоча на запрошення керівника господарства, як роботодавця, і членів профкому О.Андрощук проігнорувала і не прийшла. То кому ж потрібна робота Олені чи Мальчук? Питання залишається відкритим.
     Та й про невелику зарплату злукавила авторка статті, тому надаю довідку про доходи Олени Андрощук, де з січня по травень 2012 року її заробітна плата становила від 1694 гривень до 2791 грн. Пригадались лише влучні слова відомого письменника П.П.Гнедича: «Залиш риторику, залиш! Адже своїм словолиттям ти позолотиш всяку гидоту».
     В. Ф. Прус, керівник СФГ «Лан»/село Головлі, депутат районної ради.


  коментарі: 0



Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 2 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 1 + 5 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік