Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     Многие лета Порошенку П.А и Гройсиану В.Б а также отцу реформ Яценюку А П.Их всех на 2 срок ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 27.06.2012 АНДРІЙ ЩУРИК: ВЕЛИКИЙ УКРАЇНСЬКИЙ ХАДЖ

Це іншомовне слово арабського походження, що означає паломництво, подорож до святих місць, увійшло в мій лексикон ще у далекому дитинстві, коли я до пізньої ночі зачитувався казками різних народів світу. Саме тоді у моїй дитячій свідомості зародилась думка про певну несправедливість, що чомусь кожен правовірний мусульманин має хоча б раз у житті здійснити той хадж в якусь невідому мені Мекку, а куди маю здійснити свій хадж я – звичайний радянський школярик? Про християнські святині не могло бути й мови – тоді під суворою забороною було навіть відвідування Пасхального богослужіння у місцевій церкві, а носіння натільного хрестика вважалось великим гріхом перед партією і великою ганьбою перед усією школою. Залишався, правда, один хадж, яким мав пишатися кожен поважаючий себе «совок» - до Москви, відвідати мавзолей з ретельно забальзамованим тлінним трупом кривавого більшовицького ідола, якого за гріхи перед церквою і людством ще й досі ніяк не прийме в своє лоно земля. А що ж до України? Куди можна було здійснити паломництво в тодішній радянській Україні? Окрім так званих «ленінських місць», хіба що в сусідню Шепетівку, в музей Островського.
     Цей епізод з мого дитинства згадався мені під час недавньої поїздки в складі делегації славутчан до однієї з величних українських святинь, якими так багата наша земля – Національного історико-меморіального заповідника "Поле Берестецької битви" і, власне, самої святині - Свято-Георгієвського чоловічого монастиря Київського патріархату. Сюди, цієї погожої днини 17 червня, як і кожної дев’ятої неділі після Великодня нескінченою вервечкою ще з самого ранку зусібіч тягнуться сотні автомобілів, бусів, великих туристичних автобусів з тисячами паломників, аби вклонитися подвигу українських козаків, які у далекому 1651 році боронили рідну землю від польських магнатів. Усі прилеглі вулиці, вулички і шляхи буквально обліплені тими машинами і автобусами, простір наповнений могутнім мелодійним калатанням важких монастирських дзвонів, що кличуть прочан до обителі, а люди - все йдуть і йдуть! У цьому є щось величне, заворожуюче, це потрібно бачити, відчути серцем, аби усвідомити себе часточкою великого славного народу! Розмаїття вишиванок, національної символіки, над головами пливуть синьо-жовті прапори, червоно-чорні, волинської єпархії, поодинокі партійні, крім правлячої нині партії, і само-собою – комуністичної. Потужні динаміки стократ підсилюють вже розпочате богослужіння, яке на зрозумілій рідній українській мові відправляє сам Святійший Патріарх Київський і всієї Руси-України Філарет з численою когортою священослужителів. Колориту додають українські козаки, які то тут, то там з’являються у справжніх козацьких обладунках і з якими залюбки фотографуються усі охочі. Багато вояків УПА у своїх одностроях, яких впізнаю ще від часу щорічного вшанування героїв Гурбенської битви.
     Я не буду в цій статті наводити загальновідомі історичні факти і акцентувати увагу на перебігу самої битви, лише по можливості опишу ці святі місця. Сам Свято-Георгієвський монастир на місці Берестецької битви в селі Пляшева Радивилівського району Рівненської області має свою вельми цікаву історію, він побудований тут ще у 1910-1914рр. за унікальним проектом студента-архітектора Петербурзької академії В.М.Максимова і не має аналогів в архітектурі, бо є аж трьохпрестольним, включаючи підземний престол: на честь великомученика Георгія Побідоносця, великомучениці Параскеви та князів Бориса і Гліба. Діяв він до 1951 року, бо згідно тодішніх радянських канонів, найліпшого місця, аніж монастирські мури, для ферми, а згодом лікарні не знайшлося. Лише в 2002 році з благословення нині покійного Митрополита Рівненського і Острозького Даниїла тут відновилось чернече життя. З цієї нагоди поруч монастиря встановлено пам’ятний знак у вигляді волинського хреста з чорного каменя на білому фоні. Поряд з монастирем стоїть також унікальна дерев’яна Михайлівська церква. ЇЇ унікальність випливає з того, що дбайливо перенесена вона сюди у 1912 році з сусіднього села Острів і свого часу в ній напередодні Берестецької битви молився сам Богдан Хмельницький, благаючи Всевишнього про перемогу, а Коринфський митрополит Іоасаф благословляв його на боротьбу з польською шляхтою мечем, освяченим на Гробі Господньому в Єрусалимі. Перед самим престолом в цій церкві є вхід до вузького мурованого підземелля, яке сполучає її з монастирем і потайним виходом. Дуже багато вражень справляє саме нижній престол, в якому розміщена козацька усипальниця з черепами і кістками під склом. Дивишся на ці порубані шаблями останки і думаєш, адже це є найкращий доказ любові до своєї землі. Не словесний з високої трибуни, а справжній, вищої проби - на полі бою! Тільки приглушений шепіт прочан навколо і свічки, що котять у пісок свої воскові сльози. Стає дещо… соромно – далекі наші пращури життя поклали на вівтар історії, прийняли мученицьку смерть від ворога, захищаючи свою українську вольницю, а ми навіть мову рідну нездатні захистити від правлячих перевертнів…
     З верхнього престолу є вихід на два невеликі балкончики, з яких добре видно саме богослужіння і Святійшого Патріарха Філарета, Михайлівську церкву і, скільки сягає зір - людське море прочан. Несподівано очі вихоплюють з цього моря відомого політика Олега Тягнибока. Молиться собі чоловік у вишитій сорочці разом з усіма, просто так, без охорони, вітається і розмовляє з людьми, фотографується з бажаючими.
     Після Літургії велика колона священиків разом з Патріархом, за ними прочани – зазвичай направляються до величезного пам’ятника козакам, роботи скульптора Анатолія Куща, встановленого тут у 1991р. Вже потім, біля пам’ятника прочани фотографувалися вволю, слухали знаменитий хор братства вояків УПА ім..Клима Савура зі Збаража, що на Тернопіллі, дивувались майстерному виконанню бойового гопака юними козачатами. Неподалік була влаштована справжня козацька оборонна споруда з високого частоколу, зі сторожовою вежею з дзвоном, з прорізаними у тім частоколі бійницями, з яких виглядали справжні козацькі гармати. Те що гармати були справжні, можна було пересвідчитися з того як гулко вони час від часу гупали, аж спрацьовували автомобільні сигналізації довкола. Ще неподалік молоді козаки карбували справжні монети, приурочені 361-й річниці Берестецької битви і доручали цю справу всім бажаючим. З іншого боку - диміли величезні казани з кулішем. Те що куліш був також справжнім козацьким і, напрочуд, смачним – свідчила чимала черга до тих казанів. Чуть осторонь, різноманітними наметами і палатками «отаборилися» ті прочани, які прибули сюди ще з п’ятниці. Над одним з таких наметів серед інших розвівався чорний прапор Холодного Яру з вишитим срібними нитками – «Воля України або смерть» і тризубом всередині. Ще повіє звідти вітер.
     Витав довкола непідробний козацький дух, відчувалась єдність поколінь, дійсно - чуття єдиної родини. Ніби й не було тих понад 360 років з часу Берестецької битви - так же синіло чисте червневе небо, так же щебетало на болотистій місцині птаство, з однією лише різницею, що теперішні козаки, крім звичних обладунків і зброї, мали при собі цілком сучасний атрибут – мобільні телефони, якими вовсю користувалися. Було дещо кумедно спостерігати, як вартовий козак на вежі, ігноруючи великого бронзового дзвона, комусь завзято телефонував.
     Ще дивувала відсутність на святі, незважаючи на майбутні вибори і природне бажання зайвий раз «засвітитись», очільників краю від правлячої партії. Не їх це, певно, свято. Ні по духу ні по нутру. Тоді, у 1651 році Хмельницького і козаків зрадив ненадійний союзник хан Іслам Гірей ІІІ, нині – зрадники українських національних інтересів засідають у найвищому законодавчому органі України.
     
     Андрій ЩУРИК м. Славута
     
     


Розміщено:
Ігор  
+380972586091   slavuta3000@ukr.net


  коментарі: 2

патріот : а чому нашіх козаків там не було.чи вони по лісах гасають  (написано 28.06.2012 в 05:00 з адреси:  109-162-25-48-slvt.broadband.kyivstar.net)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 4 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


3 + 6 + 5 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік