Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Продам недорого часник. ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,ковалят097214882...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 23.04.2012 АНДРІЙ ЩУРИК: ВІДЛУННЯ ГУРБЕНСЬКОЇ БИТВИ

У ці святкові великодні дні в 1944 році з 21 по 25 квітня біля сіла Гурби на південній околиці Здолбунівського району Рівненської області відбулась наймасштабніша битва Української Повстанської Армії з підрозділами НКВС та регулярними військами Червоної Армії, знятими з фронту для депортації чеченського населення. Українських повстанців було біля п’яти тисяч, червоних – понад тридцять тисяч. Найстаршим повстанцям було по 22 роки, молодші – взагалі підлітки. Незважаючи на багаторазову перевагу в живій силі, радянське командування кинуло проти напівозброєних упівців і беззбройного мирного населення танки, артилерію, літаки і навіть бронепотяг.
     
     Не шукайте на мапі цей топонім. Після ганебної невдачі оточити і знищити українських повстанців, головорізи-НКВСівці, що за своїми звірствами не поступалися навіть гестапівцям, стерли це село з лиця землі. Та стерти пам’ять про дні української звитяги їм не вдалося. Нині на місці тієї битви в урочищі, що носить назву знищеного села – Гурби, височіє меморіал полеглим воякам УПА. Над ним, оберігаючи їх вічний сон, на високій мармуровій колоні розпростерла свій омофор їхня заступниця – Божа Матір. Поряд – Свято-Воскресенський чоловічий монастир Київського патріархату, чуть далі на найвищому пагорбі поряд з капличкою – повстанська братська могила з пам’ятником, яку вінчає високий залізний хрест. На тім хресті написано «Вони полягли за волю України. Героям Слава». Від меморіалу до неї ведуть сходи з дерев’яних кругляків, перед самою могилою – дбайливо вирощений і доглянутий величезний вічнозелений самшитовий тризуб. Недалечко на високій щоглі змагається з вітром солідних розмірів жовто-блакитне полотнище українського державного прапора. Це також завдяки Гурбам і щедро пролитій тут українській повстанській крові, такого ж кольору прапори тепер прикрашають кабінети найвищих наших державних владців і тріпочуть на вітрі над всіма адмінбудівлями, включаючи будівлі найвищих органів влади. Ось тільки чи достойні люди хазяйнують в тих кабінетах? Але то вже інше питання.
     
     Щороку на третій день паски в урочище Гурби приїздять тисячі паломників з усієї України, переважно з західних її областей, яким небайдужа доля своєї держави, її історія, не спотворена і не спаплюжена кремлівськими ідеологами. Не став виключенням і цьогорічний Світлий вівторок. Тільки на цей раз після богослужіння та Панахиди, яку проводив архієпископ Рівненський і Острозький Іларіон з численним почтом духовенства Київського патріархату, навколишній ліс раптом знову, так як 68 років потому струсонули автоматні й кулеметні черги, гвинтівочні залпи, розриви гранат і снарядів. Перелякане птаство вихором здійнялося в холодне похмуре небо. Залунали такі до болю знайомі військові команди «Вперёд!»«В атаку!». Крики і зойки поранених, нестерпний жіночий лемент по-живому полосував нерви, все довкола оповив сизий дим вибухів з їдким пороховим присмаком. Це в урочище знову увірвалися червоноармійці і енкаведисти в галіфе та синіх фуражах з червоними околишами і потисли повстанців з мирним населенням углиб лісу. Ті, вперто відстрілюючись та тягнучи на собі поранених і вбитих, відступали. Енкаведисти вперто лізли вперед, добиваючи окремих поранених. Та ось ситуація змінилася. Гучними розкотистистими чергами серед цієї стрілецької какофонії раптом заговорив крупнокаліберний повстанський скоростріл, тепер, широко розкидаючи руки, під повстанське «Слава!» падали завойовники, яким не допомогла навіть гармата. Повстанці ж, контратакуючи, прорвали вороже кільце і вирвались з оточення. Все точнісінько так як 68 років тому, з тією лише різницею, що після сорокахвилинного бою обидві ворогуючі сторони… мирно собі закурили, розрядили і перевірили зброю та заходилися залюбки позувати перед об’єктивами фото і телекамер, охоче фотографуючись з глядачами реконструкції невеличкого епізоду Гурбенської битви, майстерно відтвореної молодими українськими патріотами.
     
     Найбільше захоплення це театралізоване дійство викликало серед дітлахів, яких було доволі багато, незважаючи на досить таки холодну погоду. Потрібно було бачити, з якою гордістю тримали вони в невмілих рученятах справжнісіньку стрілецьку зброю з якої ще не вивітрився запах пороху! Як з дитячою безпосередністю кумедно вип’ячували груди, фотографуючись зі справжнісінькими вояками, не надаючи особливого значення до якої з армій ті «належали»! Дай Бог, аби їм ніколи в житті не довелося стріляти у собі подібних.
     
     У багатьох людей свого і старшого покоління під час реконструкції битви я бачив сльози. Вони чудово розуміли всю звитягу і увесь трагізм нашої історії. І хоча ця реконструкція була лише театралізованим дійством - поряд у могилах лежали безпосередні учасники того далекого справжнього дійства, такого ж віку, як і ті, що його відтворювали. І тільки одиницям, яким вдалося дожити до сьогодення, винести тортури та знущання радянських катівень і таборів смерті, зневагу і цькування радянського режиму, доля подарувала знову перенестись у ті буремні роки своєї молодості. Вони, розмінявши восьмий десяток накуваних зозулею років, на межі вічності, готові сьогодні потиснути руку своїм колишнім супротивникам, але не готові останні. Що ж, Бог суддя. Одразу видно, хто сповідує Господні заповіді, а хто комуно-сатанинські. Нині доля подарувала ветеранам УПА визнання їхнього подвигу, хоча і не всюди і в не такій мірі, але то також окрема тема.
     
     Словами неможливо передати всю ту атмосферу торжества справжнього українського духу, що витав того дня над повстанськими могилами. Багато прочан мали за честь постояти в почесній варті на братській могилі під час Літургії, запалити в монастирі свічечку скорботи і подяки, сфотографуватися з ветеранами, щось їм сказати, потиснути руку, кругом снували всюдисущі кореспонденти з мікрофонами та телекамерами. Мені того дня теж доля подарувала зустрітися і потиснути руку багатьом ветеранам-повстанцям, подякувати, попросити прощення… А ще – поспілкуватися з відомим письменником, лауреатом Шевченківської премії, яку той відмовився прийняти з рук нинішнього Президента України - Василем Миколайовичем Шклярем та отримати автограф на його книзі «Залишенець». З іншим відомим письменником-земляком, якого щороку зустрічаю на Гурбах і не тільки - Миколою Руцьким маю честь бути знайомим давно і також маю його книги з автографами. А ще того дня на Гурбах поталанило поспілкуватися і подякувати за свою улюблену пісню «Сніги, сніги» її автору, відомому композитору, драматургу і барду Олександру Івановичу Смику. Радий був вкотре тут бачити багатьох знайомих славутчан, громадських діячів, включаючи міськвиконкомівських працівників на чолі з міським головою Василем Сидором. От тільки наш земляк-ветеран УПА Іван Юхимович Зеленюк за станом здоров’я не зміг цьогоріч прибути на це святе місце. А так чекав цього дня! Зате слухав реконструкцію битви і вітання отця Нифонта у телефонному режимі.
     
     Наостанок зазначу, що цьогорічне вшанування учасників Гурбенської битви, на відміну від минулорічних, пройшло… без жодного партійного прапора, без жодного піару якої б то не було політичної сили, незважаючи на присутність на заході лідера ВО «Свобода» Олега Тягнибока та інших відомих політиків, депутатів і громадських діячів. Чи то прохання настоятеля монастиря отця Нифонта подіяло, чи нинішня загрозлива політична ситуація, але факт залишається фактом. Воно і добре, бо після емоційного виступу Василя Шкляра їм би всім довелось провалитися під землю за нездатність об’єднатися та ефективно протидіяти нинішньому антиукраїнському режиму Януковича. Того дня з великої імпровізованої сцени перед меморіалом говорили лише Музи – лунали повстанські патріотичні та народні пісні у виконанні відомих гуртів і виконавців, що набагато дієвіше та краще від любої осточортілої політично-словесної тріскотні.
     
     
     
     Андрій ЩУРИК м.Славута


Розміщено:
Ігор  
+380972586091   slavuta3000@ukr.net


  коментарі: 2

 :   (написано 06.06.2012 в 07:47 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.06.2012 в 08:30 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

4 + 1 + 3 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6859
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


7 + 9 + 5 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік