Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 20.03.2012 РОБОЧЕ МІСЦЕ ЇЇ БУЛО, ЯК КВІТУЧИЙ САД…

Найкращих слів та побажань в день свого ювілею - 75-річчя з дня народження заслуговує чарівна жінка, невтомна працівниця Ольга Степанівна ТРИНДЮК. Понад 40 років пропрацювала вона в сфері поштового зв’язку, із них 10 років - листоношею, а 30 – начальником відділення №4 (біля паперової фабрики).
     Вона завжди була вимоглива до себе та підлеглих їй поштарів, які обслуговували це відділення. А ще - ввічлива, усміхнена, відкрита для людей. Робоче місце її було настільки привабливим, наче квітучий сад. Відділення, яке ця чудова жінка очолювала, вважалося одним із кращих на Славутчині. Планові завдання виконувались систематично. За якісне обслуговування населення та виробничих підприємств Ольга Степанівна неодноразово нагороджувалася різними відзнаками.
     Перебуваючи з 1998 року на заслуженому відпочинку, Ольга Триндюк не пориває зв’язків зі своїм колективом. Жінка бере активну участь у роботі ветеранської організації, є членом ради та постійно виконує доручення, зокрема, систематично розсилає вітальні листівки своїм колегам-ветеранам до днів народження та свят.
      А, як відомо, наша первинна - одна з найбільших ветеранських організацій у місті. Так ось із активної та діяльності її членів й починаються успіхи первинної.
     Хочеться побажати шановній Ользі Степанівні довгих років життя при хорошому здоров’ї, щоб вона і надалі була серед свого колективу, раділа його успіхам та передавала свій великий життєвий досвід молодому поколінню.
     Василь ГАВРИЛЮК, голова ветеранської організації працівників зв’язку.
     
     - Помилуй, Боже, моїх дітей, внуків і правнуків... Даруй їм здоров'я і довголіття! Завжди звертаюся в молитвах до Господа нашого Іісуса Христа, коли стою на літургії, - каже Ольга Степанівна Триндюк. Її два сини присвятили своє життя служінню захисту Вітчизни - старший Валерій, полковник, мешкає в Харкові. Працював викладачем вищого військового зенітно-артилерійського училища. Менший за нього (аж на 14 років!) Олег - несе службу в Львові, теж уже став полковником. Обидві невістки - росіянки, родом із Оренбурга. Як каже Ольга Степанівна, дуже поважливо вони ставляться до неї, називають мамою, звертаючись тільки на «Ви». А менша так гарно щебече по-українськи, аж львівський говір вчувається.
     - Народили невісточки мені четверо внуків: трьох хлопців і одну дівчинку. Маю вже правнуків. Як я їх усіх люблю! - ділиться своїм щастям, ніби розсипає пелюстки квітів, наша співрозмовниця. Але раптом у очах її з'являється тінь смутку - згадала про чоловіка Петра Никифоровича, якого поховала більше 10 років тому. Закінчивши лісотехнічну академію, багато років працював він на паперовій фабриці, потім через райком забрали на солодовий завод. Трудився серед людей й коли на пенсію пішов...
     Було їй 18, коли побралися з ним у селі Святець Теофіпольського району нашої області, звідки обоє родом.
     - Дуже шкодую за чоловіком, що врятувати не вдалося, - тромб проклятий. Але така Божа воля... Я от слухаю службу в храмі чи проповіді священика і думаю: яке ж воно все справедливе! Дуже щаслива, що вінчалася зі своїм Петром! Відтоді скільки зверталася до Бога в молитвах у тяжкі моменти свого життя, Господь в усьому мені допомагав. А коли ми одружувалися, всеньке село зійшлося подивитися на нас, як ми йшли до церкви з іконами. Вчителі то поглядали, мов на зрадників... Час такий був - 1956 рік йшов. Атеїс-тична пропаганда розгорталася. Але як мені не любити Бога і церкви, коли я в церкві, можна сказати, виросла? Тепер із вдячності щоразу квіти до храму несу…
     І розповіла Ольга Степанівна нам про своє нелегке дитинство, коли її батько не повернувся з фронту, а мама залишилася з п'ятьма дітками. Взутися не було в що, то вони зимою босоніж щодня перебігали до церкви, яка розташовувалася зовсім поряд (через один будинок від їхньої хати). А влітку, перш як іти до церкви, ноги довго «намилювали» листям жасмину, щоб відтерти від бруду. Мила ж тоді не було.
     Особливо важко довелося виживати в 1947 році, коли люди опухали з голоду. Найпершою їжею була для них, дітей, лобода. Бігали стернею в поле на скиртовисько, аби встигнути нарвати її молодесенької без корінчиків, приносили мамі. А матуся сяк-так води на тринозі підігріє соломою (бо ж дров не було, лісів поблизу села немає), трішки посолить ту лободяну юшку - і харч готова. Найбільше не любили діти млинців із вики - як згадує Ольга Степанівна, скільки не жуй їх, все одно не ковтнеш. А от натерті буряки цукрові, які знаходили замерзлими на полях, йшли на кашу, варили з них і чай. Не забуде жінка ніколи, як збирали колосочки та посіяні горошинки в полі, а польовий сторож одного разу побив їх за це...
     - У таких умовах ми виросли, через що ціную життя І радію нині всьому - кожній квіточці, кожній зернині. Молоді люди тепер навіть не уявляють, що то була за система... Мого дідуня засудили на 10 років каторги тільки за те, що він виготовив у 1948-ому для сільської церкви іконостас. Усе село тоді плакало за ним. Маючи тільки молотка і стамесочку, він же зробив із дерева таке різьблене мереживо, що люди не переставали дивуватися красі. Простояв той іконостас у нашій старенькій церкві 60 літ(!) - аж до 2007 року. А коли розбирали його, то знайшли маленьку записочку, написану дідусевою рукою, де він вказав своє прізвище, ім'я та по батькові.
     Бачите, жорстокі нелюди уздріли «злочинство» в тому, що людина для храму Божого постаралася!.. Хоча, Господь нашого дідуня і в тюрмі оберігав: не спочивали й там його майстрові руки, так що він трудився й тюремного режиму не пізнав. А коли повернувся, то прожив на землі до 87 років. Царство йому небесне!
     Ольга Степанівна розповідала про свою рідню, що її тьотя і сестра менша на криласі в церкві співали. Мають вони й «свого» батюшку - ним став сестрин онук… Слухаючи жінку, ще раз переконалася, як важливо для людини зростати в сімейній сув'язі моральності і любові! Ця чиста лінія обов'язково виводить людину на світлу дорогу добра, оберігає від злих напастей долі.
     Віра МАЛЬЧУК.
     


  коментарі: 3

 :   (написано 08.05.2012 в 09:56 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.06.2012 в 09:28 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 20.06.2012 в 06:34 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 6 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День ліквідатора

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


5 + 1 + 4 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік