Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Зніму квартиру з меблями...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,ковалят097214882...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     Зніму квартиру з меблями.
     Тел. 097 78 75 301
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 02.03.2012 В ОБСТАНОВЦІ СУВОРОЇ ТАЄМНИЧОСТІ

615-ий полк складався з двох дивізіонів – перший був розташований неподалік від сіл Комарівка та Сільце (останнє затоплене в зв’язку з будівництвом ставка-охолоджувача Хмельницької АЕС), другий – під Хоровицею. На озброєнні полку тоді були рідкопаливні ракети класу «земля-земля» типу 8К63, або (за класифікацією НАТО) – СС-4. Дальність їх польоту – 2тис.км. Отже, закінчивши тримісячні курси перепідготовки за спеціальністю «підйомно-транспортне обладнання та наведення ракет», лейтенант Михайло Сорокін був призначений на посаду старшого техніка зі стикування головних частин із корпусом ракети у стартову батарею першого ракетного дивізіону.
     Ось так розпочалася надзвичайно відповідальна, нелегка й напружена офіцерська служба нашого героя.
     - Вона тривала в режимі суворої таємниці, - згадує тепер він. - З метою дезінформації іноземних спецслужб за легендою наш ракетний полк вважався майстернями з ремонту автомобільної техніки, а його військовослужбовці носили в петлицях емблеми автомобільних військ. Уже пізніше ці емблеми було замінено на артилерійські. Обидва підрозділи перебували під посиленою караульною охороною, а їхні території за периметром були обнесені металевою сіткою, крізь яку проходив електрострум напругою 380 вольт, - смертельної для всього живого.
     Слухаю Михайла Івановича і захоплююся його розповіддю:
     - Служба була наскільки важкою, настільки й цікавою, - каже він. - Вимагала постійного підвищення теоретичних знань, удосконалення бойової майстерності. Тому всі військовослужбовці – від солдата до командира - постійно самовдосконалювалися. Розклад занять неухильно дотримувався. Солдати й сержанти строкової служби, як правило, мали середню спеціальну освіту, а всі військовослужбовці, перед тим, як потрапити у наші режимні війська, проходили суворий відбір і спецперевірку.
     Виявляється, що солдати та сержанти до того, як приступити до самостійної роботи з бойовою технікою, мали здати залік із теорії та практики, техніки безпеки обслуговування ракетних комплексів, адже все електрообладнання було під напругою у 380 вольт, а також під час проведення робіт із вантажем (кожна з ракет мала довжину 22 метри та важила понад 40 тонн). Та найбільш небезпечними були роботи з компонентами рідкого ракетного палива. Спеціалістів такого профілю готувалося мало. Управляти процесом заправки бойових ракет навчали тільки в Одинцово, до того ж, у дуже обмеженій чисельності. Саме вони відігравали головну «скрипку» під час заправки ракет паливом. Називається воно гептил. Найбільша ж його небезпека полягала в тому, що воно було агресивною речовиною, тобто, отрутою першої категорії. Одного вдиху її випарів для людини достатньо, аби отримати смертельну дозу. Проте, незважаючи на цю обставину, за всі роки існування дивізіону тут під час проведення подібних операцій не було допущено жодної надзвичайної події із загибеллю людей. Цим особливо гордиться М.І.Сорокін.
     - Ракети, котрі ми обслуговували, - а їх у кожному з обох наших дивізіонів на бойовому чергуванні перебувало по 8 одиниць, - були оснащені як звичайними, так і ядерними боєзарядами, й націлені на ті країни Західної Європи, де перебувала ядерна зброя. Але наші бойові розрахунки не знали, на які саме географічні пункти були націлені наші ракети, - це не входило до нашої компетенції. Таких полків, як наш, у складі 43-ї ракетної армії, штаб якої перебував у Вінниці, було 25, ділиться колишніми військовими таємницями ветеран.
     Отже, завдяки напруженій праці, високій особистій відповідальності М.І.Сорокін у перші роки служби став висококласним спеціалістом – йому в числі перших кваліфікаційною комісією дивізії присвоїли спочатку другий, потім – перший клас, а згодом – вищу кваліфікацію «майстер», завдяки чому він щомісяця отримував доплату по 20 карбованців до зарплати. Свою високу майстерність Михайло Іванович тричі успішно підтверджував, беручи безпосередню участь в пусках ракет – на державному ракетному полігоні «Капустин Яр» (Астраханська область, Росія).
     Перебуваючи позаштатним інструктором полку та дивізії у складі стартових відділень, Михайло Іванович передавав свій досвід молодим офіцерам. Його портрети, як кращого офіцера частини, майстра своєї справи, красувалися на Дошці пошани у гарнізонному будинку офіцерів та військового підрозділу, де він служив.
     У грудні 1983 року гвардії майор М.І.Сорокін звільнився в запас із правом носіння військової форми. Але відпочивав від армійських клопотів всього місяць – йому було запропоновано посаду старшого помічника начальника 2-го відділення Славутського райвійськкомату. Багатий армійський досвід цієї мужньої людини сприяв забезпеченню високого рівня організації та проведення у навчальних закладах міста і району допризовної підготовки шкільної молоді, її готовності до служби в армії, вступу в суворовські та вищі військові училища. І лише в 1997 році ветеран Збройних сил був звільнений із військкомату за віком.
     Але Михайло Іванович і надалі бере активну участь у громадському житті нашого міста – є членом президії ради ветеранів, активно популяризує героїзм учасників бойових дій у Великій Вітчизняній війні - фронтовиків-славутчан. Ставши громадським кореспондентом редакції газети «Трудівник Полісся» (що нам особливо приємно!), Михайло Іванович, починаючи з 2009 року, опублікував на її шпальтах більше 30 розповідей про військовий шлях наших земляків, і став переможцем творчого конкурсу, оголошеного «Трудівником» у 2010 році в честь 65-ї річниці Великої Перемоги. Його нагороджено Почесною грамотою редакції «Трудівника Полісся» з нагоди 90-річчя газети, а також грамотами ради ветеранів міста та міської ради – за активну участь у діяльності ветеранської організації та громадському житті міста.
     Одне слово, Михайло Іванович Сорокін і надалі залишається в строю, слугуючи прикладом для наслідування як для молоді, так і для людей старшого віку. Тож побажаємо йому, а в його особі – всім ветеранам військової служби, воїнам запасу і у відставці, й тим, хто сьогодні зі зброєю в руках стоїть на сторожі Незалежності та суверенітету нашої держави, - здоров’я, великого особистого щастя, а головне - мирного неба над головою.
     Олександр ДЕЙКАЛЮК.


  коментарі: 7

Віктор : Чому ж немає фото Сорокіна М.І.  (написано 08.03.2012 в 22:29 з адреси:  176.8.15.141)
 :   (написано 06.04.2012 в 23:38 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.04.2012 в 00:25 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.05.2012 в 15:08 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.05.2012 в 20:22 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 25.05.2012 в 06:25 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 20.06.2012 в 06:52 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

5 + 2 + 3 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6860
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 1 + 8 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік