Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 09.09.2011 ЧЕСНІСТЬ – НАЙКРАЩА ПОЛІТИКА

Наша державність і справді, неначе яблуко в Довженковому саду, достигла на кінець літа. Ось уже й 20 річниця Незалежності України зібрала свої хліба, відспівала жайворонками в полях, підготувала до вирію маленьких лелечат, зачервонілася диво-калиною, налилася соковитими плодами…
     Природа усіма своїми барвами й принадами неначе переконує всіх нас: життя прекрасне! Попри всі його труднощі та проблеми. Адже вони, власне, й існують задля того, щоб ми їх вирішували. Не спочивали на лаврах, а йшли вперед, і своїми трудами та молитвами до Всевишнього змінювали обставини, домагаючись успіхів і справедливості в ім’я майбутнього нашої держави, своїх дітей та внуків.
     Певно, саме тому, що наша розмова з головою Славутської районної державної адміністрації О.А.Несеном відбувалася в день Преображення Господнього, це благотворно вплинуло на початок її й спонукало до невимушеного, щирого діалогу.
     
     - Олеже Анатолійовичу, вітаю із Яблучним спасом і хочу запитати, як ставленика Президента України на теренах Славутчини, з чим асоціюється для Вас найважливіше державне свято – День Незалежності?
     - 20 років мого свідомого життя і становлення пройшли під знаком Незалежності держави. В пам’ятку – зустріч із першим Президентом Л.Кравчуком, коли я ще був студентом Київського державного аграрного університету… Ми тоді дуже хвилювалися, коли слухали його. І, звичайно, думали, що Незалежність дуже швидко допоможе нашій вільній країні стати заможною, досягнути високих результатів у розвитку сільського господарства, вирішенні соціально-побутових проблем. Адже потенціал Україна мала неабиякий. Але «маємо те, що маємо» - це за словами того ж Леоніда Макаровича. Ну, скажіть, хіба сьогодні, на 20-му році Незалежності ми повинні їздити по бездоріжжю?! Або, проживаючи в суцільній зоні ризику від присутності п’яти АЕС, так дорого платити за спожиту електроенергію?! І таких риторичних питань в українців виникає немало.
     - Ну, це Ви вже ставите їх, як і всі громадяни нашої держави, аж тепер. А тоді, на зорі Незалежності, що для Вас було найважливіше?
     - Знайти себе й приносити користь державі. Саме тому після закінчення університету я у 1993 році повернувся в рідне село й пішов працювати помічником бригадира садово-городньої бригади. Бригадиром у мене був тоді досвідчений, умудрений практичним досвідом, чоловік, який, хоч і мав за плечима лише восьмирічну освіту, багато чому навчив мене з життєвих університетів. Саме з ним ми закладали отой 8-гектарний смородиновий сад, що колись щедро плодоносив між Великим Скнитом і Нараївкою. А наша городня бригада вирощувала на той час 10 гектарів(!) пізньої капусти та багато інших овочів на чималій площі господарства.
     - Як Ви думаєте, Олеже Анатолійовичу, чому нині сільськогосподарські підприємства Славутчини – навіть ті, що залишилися на плаву – відмовилися від овочівництва? Два десятиліття тому, як писала наша газета, ми ж продавали державі щороку майже 7 тисяч центнерів різної овочевої продукції.
     - Давайте почнемо з того, що в теперішній час наші селяни отримали можливість суттєво збільшити свої присадибні ділянки, де й докладають найбільше зусиль, працюючи на свої родини. Держава, можна сказати, вперше дала їм таку можливість, і що б хто сьогодні не говорив - земельна реформа стала реальністю лише з отриманням Україною Незалежності.
     Ну, а повертаючись до овочівництва, скажу, що це могла б бути перспективна справа в забезпеченні зайнятості населення на селі. Адже вирощування овочів потребує здебільшого ручної праці. Тільки от проблеми з реалізацією їх, певно, зупиняють фермерів. Знаю про це зі спілкування з приватними підприємцями, та й селянами, які займаються овочівництвом.
     - Ви обмовилися щойно про земельну реформу… Хотілося б почути Вашу думку в цілому про стан використання земель в нашому краї – бажано без нарікань на труднощі та природні умови.
     - Дякую за таке, не без скепсису, пряме запитання. Ним Ви спонукаєте мене згадати ті часи, коли в нас було 34 колгоспи (маю на увазі перші роки Незалежності). Ми все вирощували тоді ще за «передовими» радянськими технологіями, нам і справді повсякчас заважала природа зі своїми катаклізмами.
     Сьогодні вперше за 11 років, відколи очолив управління агропромислового розвитку району й працюю в районній державній адміністрації, бачу поля Славутчини в бездоганному стані. Це відчутний результат дбайливого ставлення до землі, причому, як фермерів, так і власників присадибних ділянок. А тому ниви наші забуяли високими врожаями. Наприклад, у ТОВ «Полісся» зернових цьогоріч вирощено по 66цнт із гектара, СФГ «Світанок» - 48,1, ТОВ «Євроінвестбуд» - 47,1, СГК «Улашанівський» - 45,7, ФГ «Обрій» - 45,1цнт із гектара. Причому, хочу наголосити, що всі господарства, які досягли кращих результатів, проводили посіви полів тільки високорепродуктивним кондиційним насінням озимих і ярих культур. В цілому хліборобами Славутчини цьогоріч намолочено понад 70 тисяч тонн зерна при середній врожайності 35,9цнт із гектара (+12,6цнт до минулого року). Це – найвищий показник за роки Незалежності.
     - Що особливо хотілося б Вам відзначити у цьогорічній жнивній кампанії, кого із фермерів району назвати?
     - Скажу щиро, я в захопленні від уміння господарювати в сучасних умовах таких керівників господарств як Андрій Теслюк із Улашанівки, Андрій Остапчук із Малого Правутина, Валерій Прус із Головель та інших. Скажімо, в першого, господарство якого спеціалізується на вирощенні елітних сортів зернових культур, горох вродив по 32цнт із гектара, гречка – по 20цнт. Андрій Ростиславович розкрив свій талант агронома, більше того – не замикається в собі, постійно переймає досвід інших, читає багато повчальної літератури, одне слово - не зупиняється на досягнутому.
     - Кажуть, мудрість до людини приходить з роками. Хоча, буває й так, що роки приходять самі… Байдужість стає поганою школою, особливо для керівників. Чи не так?
     - Дозвольте уточнити, не тільки керівників, а й держави. Я коли бачу руїни колишніх сільськогосподарських ферм, завжди з болем думаю: ну, чому Верховна Рада на той час, як було що зберігати, не прийняла якийсь закон, аби не руйнувати оті майнові комплекси? Хіба ви не пам’ятаєте порожніх магазинів у селах? Але завдяки тому, що районне споживче товариство зуміло вистояти в такий важкий період перших років становлення держави й зберегти свою інфраструктуру, нині вони наповнилися ще кращими товарами, набули сучасного вигляду…
     А в сільськогосподарському комплексі у нас чомусь, як мовиться, пустили воза з горба без дишля… Та й хіба тільки в сільському господарстві такий обвал стався. Згадайте, у нас і автобуси у віддалені села не курсували, і пального, як тільки приходила посівна чи жнивна кампанія, не ставало…
     - Бачите, в Україні усе складається чомусь за словами відомого політика «хотіли як краще, а вийшло як завжди». От і веземо з-за кордонів м’ясо, овочі - та що завгодно.
     - Так, і на полях працюють переважно, імпортні комбайни. Подумати тільки, лише недавно в Україні з’явився свій «Славутич» - а де ж наші міністри і депутати були раніше? Чому Білорусь сьогодні трактори МТЗ великими партіями експортує в Казахстан, інші країни, а Україна й тут не має чим похвалитися? Врешті-решт, уже тепер, коли ми, як мовиться, дійшли до межі виживання, нам потрібно підтримати селян гарантованими дотаціями держави. На жаль, торік виробники сільськогосподарської продукції їх так і не отримали. Щоправда, цьогоріч уряд обіцяє виправити ситуацію.
     - Я думаю, що ніхто, крім нас, не засукає рукава, аби наростити ще й темпи промислового та соціа- льно-економічного розвитку району. Це, хочете чи не хочете, у великій мірі лягає і на Ваші плечі, Олеже Анатолійовичу.
     - Мені й справді доводиться щодня тут тримати руку на пульсі. Звісно, радію за ті підприємства, де вже є інвестори або власники, і це стосується в першу чергу публічного акціонерного товариства «Славутський солодовий завод» (який реалізує понад 80% продукції) та філії «Славутський маслоробний комбінат» (18,3%). До речі, з 1 грудня минулого року остання перереєструвалася за фактичним місцем знаходження в с.Крупець, що позитивно вплинуло на показники району в розвитку нашої переробної промисловості в цілому. На даний час ведемо переговори з потенційними інвесторами ДП «Романінський цегельний завод», які готові поставити новітнє обладнання та налагодити тут виробничий процес. Днями я зустрічався й з представниками агробізнесу, які уже відкрили в південних районах Хмельниччини потужні комплекси з вирощування врх та виробництва іншої сільськогосподарської продукції. Запропонував їм оглянути приміщення, що збереглися в Крупці та Поляні. Там же, де тепер вітер гуляє, за радянських часів потужний тваринницький комплекс із вирощування молодняка нетелів функціонував! А от для Ганнопільського спиртзаводу ніякого просвітління поки що, на жаль, не бачу...
     - Помітила, Ви завжди чесно кажете людям, що можете і чого не можете зробити. Якими переконаннями керуєтеся при цьому?
     - Не люблю кривити душею, мати подвійне дно, аби будь-якою ціною втриматися в своєму кріслі. І загравати з людьми задля цього не збираюся. Прагну якомога більше зробити конкретних справ, щоб люди відчули позитивні зміни. Ось до 20-річчя Незалежності будемо газ пускати в Досіні та Волиці, відкривати дитячі садочки у Губельцях, Дякові, Мухареві, Ставичанах, Великому Правутині, вводити в дію дороги у Великому Правутині і Великому Скниту. Для 8 бібліотек району вже закупили комп’ютери, де маємо забезпечити мешканцям сіл доступ до всесвітньої мережі Інтернет. Бібліотеки ми просто зобов’язані зробити сучасними інформаційними центрами на селі!
     Ну, а в контексті вашого запитання пригадався мені недавній схід громадян у Киликиєві. Люди обурювалися, що їм довго не виготовляють державних актів на землю. Доля правди в цьому є. Але коли ми вивчили дане питання, то з’ясувалося, що селяни самі запізнилися в часі, своєчасно не роззирнулися, де знаходяться їхні паї, не внесли гроші на виготовлення актів. Ось і довелося в не дуже приємній атмосфері чесно пояснювати киликиївцям ці елементарні речі.
     - Чесність, на мою думку, - це взагалі велика перевага будь-якого не тільки керівника, а й політика. Чому Ви, Олеже Анатолійовичу, погодилися очолити районну організацію Партії регіонів?
     - Хіба ви не бачите чи не відчуваєте щодня слабкість нашого громадянського суспільства? А політичних партій у нас – як грибів після дощу. Хоч живемо ми в одній державі й усі бажаємо їй добра та процвітання. Отож, я, як голова районної державної адміністрації, очолив ту політичну силу, яка підставляє своє плече Президенту в реформуванні країни. Всі, хто сьогодні зчиняє істерію з найменшого приводу чи будь-яких дій влади, уже мали можливість управляти країною. А нам залишається щоденно дивитися у вічі людям і практичними діями виводити державу з глухого кута.
     Переконливим прикладом для мене в повсякденій роботі було і залишається й ліде- рство голови обласної організації Партії регіонів Василя Степановича Ядухи.
     - Бажаємо Вам успіху! Насамкінець що хотіли б Ви сказати жителям району перед ювілеєм Незалежності?
     - Вранці, коли я сьогодні їхав із Великого Скниту до Славути на роботу, бачив, як селяни в чепурному вигляді із красивими кошиками яблук та інших фруктів, прикрашеними яскравими живими квітами, сходилися до храмів, і безмежно радів. Слава Богу, що наші люди не занепадають духом, через роки й десятиліття несуть у серцях своїх святу віру. Особливо пожилі мешканці району, які багато в житті бід й натерпілися. Щоправда, молодь теперішня хоче мати все і відразу, хоч такого, всі ми знаємо, не буває. А от у старшого покоління нам усім не завадило б повчитися мудрості та любові до праці на рідній землі. Ну, а найперше - духовності.
     - Чи не вважаєте Ви в такому разі, що Україні потрібна революція моральна?
     - Вона, на мою думку, відбувається в серці кожного з нас повсякчас. Бо змінюються не тільки держава і світ навколо – оновлюємося духом ми. А тому сьогодні, коли ми стоїмо на цьому двадцятилітньому рубежі держави, зичу віри в Божий промисел і краще майбутнє України усім нашим громадянам!
     Віра МАЛЬЧУК, фото автора.
     



  коментарі: 16

Надар : Он пика вже у фотографію не влазит, а туди ж, куди і столична президентська банда - про чесність щось говорить. До нього, Душнючка по селах їздила короваї надкусювала, голови сільрад для неї гопцалки влаштовували, тепер та ж сама жопа, хоча й у іншій проекції.  (написано 10.09.2011 в 18:49 з адреси:  46.247.207.158)
 :   (написано 07.11.2011 в 20:01 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.11.2011 в 15:05 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 20.11.2011 в 10:18 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 16.12.2011 в 22:41 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 25.01.2012 в 05:23 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 03.02.2012 в 23:11 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 24.02.2012 в 21:38 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.03.2012 в 10:00 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.04.2012 в 17:49 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.04.2012 в 20:44 з адреси:  h131-151.meta.ua)
 :   (написано 11.05.2012 в 13:25 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.05.2012 в 18:18 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 20.06.2012 в 03:26 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

9 + 1 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День сухопутних військ України

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 9 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік