Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,коваля виготовле...
Послуги:       Виготовляємо ковані вироби брами ,решітки,огоро...
      Всё по ЖКХ:
     http://dengi.ua/tarif/295388-Onlajn-konferencija-s-eks-ministrom-ZhKH-Alekseem-Kucherenko
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 12.05.2011 СВІДЧАТЬ КОЛИШНІ ОСТАРБАЙТЕРИ

У роки воєнного лихоліття їх, 16-19-річних юнаків і дівчат, відірвали від звичного життя на рідній землі, силоміць забрали від батьків і вивезли до Німеччини. В неволю, де довелося їм працювати на фабриках і заводах, бауерських полях...
     У 1942 році остарбайтерами стали 37 жителів сіл Головлі та Нижні (чеські) Головлі. Повернення на Батьківщину наприкінці 1945 року стало для них радісним і тривожним водночас, адже їх зустріли розруха, нестатки. А тому взялися відбудовувати зруйноване господарство, завели свої сім’ї. Працювали люди наполегливо, завзято. Нині на території нашої сільської ради залишилося лише троє живих свідків тих далеких подій. У Головлях це Віра Сильвестрівна Корнійчук (1924р.н.), Нижніх Головлях – Ольга Степанівна Мельник (1925р.н.) та Володимир Володимирович Янча (1924р.н.).
     У селі Новий Кривин проживає Григорій Власович Риштун, колишній уродженець с.Нижні Головлі. Про його трудовий шлях вже розповідалось в «Трудівникові Полісся». А от що пригадує В.С.КОРНІЙЧУК (дівоче прізвище Онопріюк):
     - Родом я з Хонякова. В сім’ї було 6 дітей, дуже бідували. Батька забрали на війну, мене вивезли до Німеччини. Там попала в село до німкені-господарки. Виконувала різні роботи: доїла корів, мила бідони, працювала в полі. В іншому поселенні трудилися дівчата-землячки з Ганнополя, Рівок. Інколи мене відпускали з роботи, то я йшла до них. У 1945 році нас звільнили американські солдати. Восени я доїхала до Славути, пішки дісталась Ганнополя, а звідти на підводі - до Хонякова.
     Працювала у колгоспі, вийшла заміж у Головлі. Чоловік Йон Максимович Корнійчук був фронтовиком, начальником поштового відділення (помер). Проживаю разом із донькою Любою і внуком Володимиром.
     У свої 86 років Віра Сильвестрівна ще справно порається в домашньому господарстві, завжди усміхнена, життєрадісна. Її ровесниця О.С.МЕЛЬНИК (до заміжжя Шелест) теж зростала в багатодітній (9 дітей) родині:
     - З 12 років почала працювати в колгоспі на різних роботах, потім була вихователькою в дитячих яслах. 19 травня 1942 року прийшли до мене на роботу німецький начальник із перекладачем, який пояснив мету їхнього візиту. Я стала відмовлятися, посилаючись на те, що батьки старі, хворі. Німець нібито й погодився. А тут з’явився голова місцевого колгоспу Ровбал (чех), який велів забрати мене й відвезти у Головлі до церкви, де вже чекали німецькі автомобілі (за те, що відправляв із села людей до Німеччини, Ровбал після війни відсидів 10 років у в’язниці). Не дозволили навіть зайти додому, щоб попрощатися з рідними. Прибіг батько і приніс одежину, харчі. Через 2 доби у вагонах товарняка ми вже їхали до Німеччини.
     З позначкою «ost» там попала на військовий завод, де виготовляли зброю. Через декілька місяців відібрали нас 20 чоловік та повезли кудись. На одній станції мене забрала молода хазяйка Гільда і привела до свого батька-бауера. Доводилось щоденно працювати по 17 годин. Листувались з односельчанкою Надією Семенюк, яка залишилася на заводі. Пізніше вдалося поїхати і зустрітися з нею – яка то радість була для нас!..
     Всі роки до виходу на пенсію Ольга Степанівна трудилася в колгоспі: полола, косила, 26 років була дояркою. Обиралася членом правління колгоспу, депутатом сільради. Її портрет красувався на Дошці пошани, а ім’я занесено до Книги пошани села. Намагалася жінка у всьому бути попереду - бездоганно виконувала всі виробничі завдання. Разом із чоловіком Володимиром Йосиповичем, колишнім фронтовиком, трудівником колгоспного виробництва виростили і виховали двох доньок – Валю і Віру. Чоловік, на жаль, уже пішов на Вічний спокій. Нині Ольга Степанівна мешкає з донькою Валею. Має 4 внуків, 5 правнуків, бентежиться за їхнє майбутнє.
     Поринув у спогади і В.В.ЯНЧА:
     - До війни працював у колгоспі їздовим. У чужій країні на примусових роботах гнув спину в невеличкому селі на багатого господаря Стака. Мав справу з кіньми: орав, перевозив солому і сіно, виконував інші сільськогосподарські роботи. Після звільнення американцями проходив службу в одній з військових частин Радянської армії – барабанщиком в оркестрі. Повернувшись додому, залишився їздовим. Одружився з Марією Йосипівною Кудрановською (чешкою). До слова, її також мали відправити до Німеччини, але зі Славути дівчині вдалося втекти. Тому всі важкі роки окупації довелося переховуватися…
     Багато літ Володимир Володимирович трудився у споживчому товаристві (Головлівському, пізніше - Ганнопільському): розвозив товари і продукти в сільські магазини. Марія Йосипівна була незамінною у хмільовій ланці, городній бригаді. В подружжя Янчів троє дітей, які часто приїжджають у рідне село, допомагають стареньким батькам в господарстві. Згадуючи ті страшні воєнні роки, колишні остарбайтери плачуть. Хіба можна забути ту згорьовану молодість? Ніколи! Чи вщухне біль у їхніх серцях? Стільки часу минуло, а душевні рани не гояться й досі.
     Анатолій ГАЛУС,
      громадський кореспондент.
     


  коментарі: 0



Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 9 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 6 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік