Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 29.04.2011 РОЗКІШНЕ ЧИ НЕВТІШНЕ ЖИТТЯ?

А це як кому! Наше суспільство за останні роки різко розділилося, розмежувалося на два табори: більшість і меншість – у співвідношенні десь 90% і 10%. Якщо мова йде про мінімальні пенсії та жебрацькі зарплати, то це про нас – бо більшість з нас має саме такі статки. Якщо мова йде про розкішне життя, про фантастичні надприбутки, то це, звичайно, про решту – 10%, тобто, «меншість». Для спрощення буду називати «ми» і «вони».
     Отож, якщо непомірні комунальні платежі, неспроможність хоча б на задовільному рівні утримувати сім’ю, то це - «ми» (більшість). Якщо нема за що лікуватись, бо аптечний бізнес нині дуже високоприбутковий і б’є не тільки по кишені, а й по безталанним нашим головам, то це знову – ми. Я вже не кажу про загальновідомі медфальсифікати і націнки на ліки, які сягають іноді 300-400% від реальної ціни. Це ж знову ж таки про нас, сіромах. Безробіття молодих (що дедалі зростає!), безпорадність престарілих та одиноких, дитяче сирітство при живих батьках, епідемічні хвороби, наркоманія, алкоголізм – це, знову ж таки, виразки нашого з вами життя, шановна більшість! Щоденні стрибки цін, тотальна корупція, беззахисність більшості громадян перед свавіллям правозахисних органів, зубожіння і безнадія, що сягнули високого соціального градуса, – це наше з вами сьогодення! Про нас, тобто «більшість», ще кажуть «населення», «електорат», а іноді називають – народ… Це лише тоді, коли нашими довірливими на солодкі обіцянки голосами на виборах їм треба знову всадитися в ситі державні крісла.
     І новітні казочки про реформи, які от-от зроблять наше життя «кращим і веселішим, - це для нас, братове! А зосередження уже майже всього національного багатства в руках 10% (меншості!), то це вже нам, більшості, - зась! Як кажуть, «нема ходу вашому пароходу до нашого доходу!»
     Коли стягувати непомірні податки, вводити надвисокі платежі за вищу освіту, залишати без державної підтримки сотні тисяч тяжкохворих людей, які не можуть оплатити дорогі операції та результативне лікування, то це наша гірка чарка… Пиймо до повної втрати свідомості! Бо все, що відбувалося в нашій начебто незалежній і (дуже хотілося б у це вірити!) демократичній державі за 20 років самостійності, привело простий люд до такого відчаю і зневіри, до такого розчарування і збайдужіння, що впору думати - народ зведений до стану німого, глухого і сліпого, якого ведуть до неминучої прірви. Але ж ми – більшість! І як би не хотілося отим 10% зробити нас своїми наймитами, все ж ми ще не зовсім оглухли, осліпли і вже ж точно, що не оніміли!
     Час від часу нас «зачаровують» фантастичними оповідями про те, як живеться-можеться отим 10%. Мовляв, дивіться, люди добрі, як можна жити і як живуть по той бік суспільства. Безсоромно, цинічно, нагло похваляється ця «меншість» своїм розкішним життям. Їм уже замало на своїх закритих тусовках демонструвати одне перед одним власні неймовірні багатства (це дуже престижно!). Треба, щоб про це знали ми всі (тобто, «більшість»). Ото для нас, голоти, запрограмовані такі телепередачі як «Світське життя», а тепер ще й на додачу «Розкішне життя». Що ж, дякуємо за інформацію! Бо хто, кажуть, володіє інформацією, той володіє ситуацією. Отож, ми з вами повинні володіти інформацією про те, як же живуть ті, які впродовж 20 років серед білого дня у всіх на очах розграбовували національні багатства народу. А тепер зверхньо, зневажливо дивляться на нас, хто животіє (бо це не життя, а виживання!) на 800-1000грн в місяць.
     Скільки разів доводилося читати в пресі розпачливі звернення про допомогу людей, які потрапили у велику біду. Здебільшого це потреба врятувати життя дітей чи внуків, яким необхідна термінова операція, що коштує, звичайно ж, великі гроші. А їх нема, бо жили на мізерії, на копійках, красти ніколи не крали. Чи завжди встигають вчасно зібрати кошти, щоб врятувати життя своїх близьких, рідних людей? А де ж державна медицина, де державні соціальні інституції, хто в державі захистить цих нещасних? Чому ми (більшість!) залишені самнасам зі своїми часто непідйомними проблемами? «Спасіння потопаючих – справа рук самих потопаючих!». Гарна, зручна позиція на рівні держави. А що ж наші скоробагатьки?
     Нас запевняли, що вони неодмінно поділяться з бідними, що біля керма держави будуть лише ті, що ніколи не крали. Солодкі колискові від тих, яким давно вже не до нас. У них свої клопоти і проблеми. Багато цікавого сповіщає нам телепередача «Розкішне життя»! Як вони облаштовують свої «хатинки», що коштують мільйони доларів, як прикрашають їх коштовними меблями, картинами, антикваріатом. А підлога паркетна (не прості ж люди в чунях по ній будуть ходити!) вартістю 3тис. доларів за 1кв.м. І стіни, покриті шпалерами на сусальному сріблі та золоті, бо «хатинки» ж не на курячих ніжках, а по 300-500кв.м. Отож, «бідним» тим мешканцям є чим себе зайняти, щоб ото один поперед одного вище стрибнути.
     Хіба їм до людей, які потребують уваги, поваги, допомоги, підтримки?! І не раз чи два на рік у якесь свято, а повсякчас. Бо це якраз ті, які свого часу піднімали країну з руїн, волочили на собі плуги та борони, щоб жоден клаптик землі не облогував. А потім майже вручну обробляли її, тягаючи гектари буряків за гичку. Це та більшість, яка будувала фабрики, заводи, шахти, кораблі, що так «успішно» за 20 років порозтягали по приватних норах спритники. А тепер бачите, ці, скороспілі «аристократи», відчули в собі «белую кость», хизуються на весь світ краденим у народу національним добром! Вони уже й їдять, звичайно, не те, що ми, і не на тому, одягаються теж так, щоб було видно «пташку з польоту», їздять в дорогущих лімузинах, мають прислугу, охорону, особистих адвокатів, лікарів, масажистів, перукарів, тощо. А ще мають живі іграшки (звісно, породисті) – різних тварин, коней, які прикрашають їхнє життя.
     Особлива увага приділяється коням (породистим), що коштують мільйони доларів. Тварини щотижня проходять ультразвукове обстеження, кожний кінь має свого ветеринара. А чи маємо ми уже хоч домашнього сімейного лікаря? Одні мрії лише. Ми ж бо не коштуємо так дорого. Ми ж зовсім дешеві, ну просто нічого не варті, як пісок під ногами (а хто звертає увагу, скільки там піщинок?).
     Вони, меншість, уже відчувають себе надлюдьми, вищою кастою, відповідно до того так себе й поводять. Це вже якийсь паралельний світ, який з нами не пересікається. Вони – небожителі, ми ж як сліпі кроти… Так їм хочеться нас сприймати. Але ж ми, братове-українці, - не кроти і ніколи ними не станемо, хоч би як гнуло нас сьогоденне життя! Ми не пісок під ногами, і кров в наших жилах червона, як і в них... А значить, не дивімося в землю, не ставаймо на коліна, бо Сонце і Місяць, Зорі і Небо ще не прихватизовані, вони – для всіх. Ми – народ, ми – більшість, ми – джерело влади. Отож, маємо не просити, а вимагати і досягати справедливого і достойного життя. Адже майбутнє наших дітей, внуків і правнуків у наших натруджених руках. Бо ми – більшість! Пам’ятаймо це!
     Лариса ЧОРНОКРИЛЮК, м.Славута.
     


  коментарі: 1

 :   (написано 10.06.2011 в 07:30 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 1 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День сухопутних військ України

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


2 + 8 + 5 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік