Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Продам недорого часник. ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,ковалят097214882...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 14.03.2011 МИ МУСИЛИ ПЕРЕМАГАТИ. АЛЕ НЕ ТАКИМИ ЖЕРТВАМИ…

Часто молодь звертається з проханням розповісти непатріотично, неполітизовано, а правдиво про фронтові будні. Чи страшно було на війні? В яких військах воювали? Чи хватало їжі солдатам? Чи мали поранення?.. На більшість запитань можна відповісти відомим прислів’ям - як в кіно, так і на війні - кращі місця ззаду. Адже є різні види військ, різні служби. Одні провоювали всю війну без поранень і з орденами вернулись додому, інші загинули в першому бою. В піхоті, де я мав за честь служити, іншого не буває. Під час наступу на ворожі позиції, якщо тебе не вбили сьогодні, то це буде завтра; а якщо тебе поранило - вважай, тобі пощастило.
     Після детальної перевірки (через “сито”) нас зараховували в піхотний полк №1128. Обмундирування не вистачало, не хватало також зброї. Прямо з маршу - виснажені голодом, ненавчені - ми уже були на передовій. Під ранок нам розносили на сніданок суп, смак котрого ще й досі пам’ятаю. Й обов’язково для хоробрості давали ще спирт. Все майже так, як пише в своїй книзі «Родання» Олександр Маталко:
     - Запитали: “В окупації перебував?”
     - Перебував. Отам за акаціями передова. “Пішов. Не обмундирований. “Гвинтівку здобудеш в бою”... Беззбройний і не муштрований, штурмував несамовитим криком страшним. Біг і сварився: «Ось я вам! Кулаком замашним». Отак і загинув геройськи…
     Перший бій для багатьох із нас був останній. В бою за Тернопіль найбільші втрати в живій силі понесла наша Хмельниччина. За офіційними даними (Книга пам’яті України), за період війни тільки Славутський район втратив понад 8 тисяч убитими, з них майже третина загинула за звільнення Тернополя.
     Запитують: як харчувались на війні?
     Було всякого. Солдату багато не потрібно. Наїстись і виспатись. Суворов, великий російський полководець, писав: «Голодний солдат за Родину воевать не будет». Хоча, солдатська норма ніколи не доходила до солдата. Її з’їдали різні “тилові щурі”, розкрадали інтендантські служби. Таке становище було і при радянській владі у військах, особливо на фронті. Щоб запобігти цьому, під час роздачі їжі обов’язково чергували офіцери, а також знімали проби. Бувалі кухарі також були фокусниками: із загального котла так наллють в спецкотелок провіряючого, що оближеш губи.
     Одного разу був такий випадок. А сталося це на плацдармі біля Вісли. Черговий офіцер майор Вакуров дещо запізнився для зняття проби - прийшов, коли вже роздали їжу. Запитав: «Каак дела ссолдатики?” (заїкався). Відповіли: «Суп плохой». Солдат узбецької національності Рашид підходить: «Смотри, котелок вода и два крупа». Майор поколотив в одному котелку, потім у другому і дав команду: «Виливайте!» Батальйон вилив суп. Через годину ми вже їли американську тушонку, пили чай з цукром, курці курили махорку…
     Уже на Одерському плацдармі в нашу частину прибуло поповнення з Львівської області. Частина бійців були віруючі, а тому не захотіли, відмовились брати зброю, керуючись Заповідями Божими: не кривдь ближнього, не кради, не вбивай. Запам’ятався один із неприємних епізодів. Це було вже під Новий рік на Одері. Терміново вишиковують полк, підводять солдата роздягненого без погонів, ременя, босого. Відбирають п’ять солдат із строю. Виконавець трибуналу зачитує вирок: «За измену Родины - расстрел!» І так один залп, другий - ніхто із п’яти не вцілив. Тоді виконавець особисто з пістолета ТТ пострілом в потилицю позбавляє життя солдата...
     Яких тільки дій не відбувалось в період війни... Звичайно, доброго було дуже мало. Адже війна є війна, вона без жертв не буває. Тільки жертви бувають різні. Бувають «продані», а ще «любой ценой». Тільки от ціни людському життю немає. Так, ми мусили і повинні були перемагати. Але не такими жертвами! В спогадах ще багато-багато не описано, про що і тепер не слід писати. За відвертість, за факти, що відбувались в період війни, раніше загрожували великі неприємності. Хоча, тепер нам це не загрожує. А через декілька років не лишиться жодного свідка, учасника цих жахливих подій. Правду про це все понесемо у вічність, в небуття. Ось чому наші нащадки повинні про це знати - це історія. А життя продовжується…
     Уже під Ростовом, після демобілізації в 1947 році, відбулася моя зустріч з майором Вакуровим, який став рядовим солдатом. Колишній офіцер розповів: після тієї злощасної перевірки його розжалували в рядові, був поранений, тому й залишився живим. Видно, Господь таким чином врятував його…
     Ми, учасники боїв, діти та онуки загиблих у боях за Тернопіль, якось відвідали місця захоронених своїх близьких, а також військове кладовище, поклали вінки і квіти. Відвідали також місця боїв, зокрема в районі цукрового заводу і Загребелля, де і закінчилась тернопільська епопея. Виступали ми перед учнями та педколективом місцевої школи. Нашу делегацію супроводжували голова ветеранської організації області і міста, а також редактор газети «Свобода». Був організований поминальний обід. Пам’ятники, обеліски знаходяться під постійною увагою жителів і адміністрації Тернополя. Ніхто не забутий...
     Борис ІВАНЮК, с.Колом’є.


  коментарі: 14

 :   (написано 17.03.2011 в 04:06 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.03.2011 в 12:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 13.04.2011 в 08:50 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 13.04.2011 в 17:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.04.2011 в 16:15 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.04.2011 в 17:23 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.05.2011 в 13:19 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.05.2011 в 15:55 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.05.2011 в 19:47 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.05.2011 в 23:31 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 08:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 12:42 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.06.2011 в 08:35 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.06.2011 в 13:30 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

7 + 6 + 5 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6859
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 8 + 9 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік