Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     Многие лета Порошенку П.А и Гройсиану В.Б а также отцу реформ Яценюку А П.Их всех на 2 срок ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 25.02.2011 А МИ БУЛИ ДІТЬМИ ВІЙНИ…

Я - дитина війни. Вдумайтесь в ці слова. Що може бути страшніше за них? Але про війну я нічого не розкажу, бо я її не пам’ятаю. Я розповім про її відголоски.
     Батько мій пішов воювати в 1944 році, коли мені минуло лише рік, а старшій сестрі – дванадцять. Всього нас залишилось з мамою п’ятеро – всі дівчатка. В тому ж 44 році батько і загинув. Тому батькових листів дома зберігалось небагато. Але я, як тільки навчилась читати, по декілька разів на день перечитувала їх. Пригадую один із них. Старша сестра написала батькові, що хоче вислати йому нашу фотографію. На що батько відповів: «Любі мої дівчатка! Ви хочете вислати мені свою фотографію, то дуже прошу вас, не висилайте, не треба. Я і без фотографії бачу вас і тільки вас. Всі ви в мене перед очима». Він розумів, що, як казав Вася Тьоркін, «на войне, как на войне – всякое бывает». Оце «всякое» він, мабуть, і передчував: не хотів, щоб після його смерті, підхвачені вітром, літали по світу фотографії його дітей.
     Війни я не пам’ятаю. Але ж вона мені снилась. Довго снилась. І завжди однаково. Як буває нічне небо, вкрите зірками, - мені привиділось у снах таке ж безмежне від горизонту до горизонту небо. Але вкрите літаками. Гуркіт, стрілянина, а я тікаю і не знаю, куди заховати голову, кричу й… прокидаюсь від свого крику. А назавтра все повторювалось спочатку.
     І ось коли над селом пролітав літак, а літали вони тоді й нижче, і повільніше, то ми, подружки (нас на той час було семеро і до трьох з них батьки з війни повернулися), то ми, де б не знаходилися на той час – на вигоні, в лісі чи в полі, бігли за ним і вслід кричали. Не знаю, чи нас хтось з дорослих навчив цьому, чи ми собі самі придумали таке: якщо дуже голосно щось просити, то в літаку це почують і скинуть нам із літака обов’язково. От ми і старались – кричали й просили. Але кожний своє. Ті дівчата, чиї батьки повернулися з війни, гукали: «Літак, літак! Скинь мені туфлі чи плаття». А ми, сироти, благали: «Літак, літак, скинь мені батька». Але скільки ми не кричали, нас так і не почули…
     Ось тільки цими проханнями й відрізнялись діти з батьками від нас. А у всьому іншому вони були такі ж, як і ми, - вічно голодні, погано зодягнені. Коли я згадую ті далекі роки, мені на думку приходять рядки Михайла Коцюбинського з повісті «Фата моргана», де він описує заробітчан. «Ідуть та й ідуть. Мокрі, похилені, нещасні, немов каліки-журавлі, що відбились від свого ключа. Немов осінній дощ. Ідуть і зникають у сірій безвісті…» Отак і ми, немов каліки-журавлі, бродили чорними полями, щоб знайти якусь замерзлу торішню картоплину. Не для свиней чи корів, а для себе. А літом, у жнива, босими ногами по стерні бігали за комбайном, щоб назбирати колосків, яких валялось безліч і які нам не дозволяли збирати, а то ще й батогом по спині могли за це отримати. Хай краще погниє, ніж комусь дістанеться...
     Але коли нам вдавалось таки наповнити торбинки колосками, то які ж щасливі ми поверталися додому! Адже це уже був хліб, хліб з нового урожаю, коржі, смачніші (на той час) за всі сучасні вишукані кондитерські вироби. Тоді усім девізом життєвим було: «Нам солнца не надо, нам партия светит, нам хлеба не надо, работу давай…» Але це нам, «чорним людям», як нас тепер називають, не потрібно було нічого - ні хліба, ні сонця. А партія світити то світила, але ні нагодувати, ні зігріти нікого не спішила. Лиш їм, білим людям, потрібно було все. І сонця побільше, і хліба.
     Іноді за колосками нас водили організовано. Всіх збирали біля школи, і ми в супроводі 1-2 вчителів ішли в поле. Селом крокували колоною. Побачили б теперішні діти-школярі цю колону! Заробітчани з повісті Коцюбинського виглядали, мабуть, краще, ніж ми, - абияк одягнені, босі, з торбами через плече, що діставали до п’ят, йшли вулицями села та ще й співали: «За детство счастливое наше спасибо, родная страна!»
     У різні періоди свого життя я по-різному ставилась до слів цієї пісні: коли скептично, коли іронічно. За що ж ми так палко дякували рідній країні, за яке таке щасливе дитинство? Ніяк не могла збагнути. Але чим ближче я підходжу до свого фінішу, тим частіше згадується дитинство. І уже воно не здається таким безрадісним. Можливо, справді, воно було щасливе? Хоча б тому, що тоді, в дитинстві, ще попереду було все життя. Попереду було те «прекрасное далёко», про яке співається в одній дитячій пісенці. Тоді здавалося, що воно дійсно буде прекрасним. А по-друге - і для мене це здається найважливішим! - те, що пройшло воно в уже мирній країні. Бо для людини це дуже велике щастя – жити в мирній державі. Тому й переконана, що немає кращого свята в нас – найсвятішого Дня Перемоги.
     Марія САМЧУК, с.Ганнопіль.
     


  коментарі: 15

 :   (написано 17.03.2011 в 03:12 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.03.2011 в 21:06 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 13.04.2011 в 09:07 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 13.04.2011 в 18:18 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.04.2011 в 15:29 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.04.2011 в 16:29 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.05.2011 в 11:24 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.05.2011 в 15:16 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.05.2011 в 18:19 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.05.2011 в 22:42 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 07:34 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 11:46 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.06.2011 в 07:48 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.06.2011 в 12:35 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 1 + 2 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День працівників суду

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 3 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік