Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Продам пару робочих коне...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,коваля виготовле...
Послуги:       Виготовляємо ковані вироби брами ,решітки,огоро...
      Всё по ЖКХ:
     http://dengi.ua/tarif/295388-Onlajn-konferencija-s-eks-ministrom-ZhKH-Alekseem-Kucherenko
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 14.02.2011 ЯК ПОЛКОВНИК ВОРОНА ДИВІЗІЇ ВОДИВ В АТАКУ


      Полковника Ворону в місті знали всі, або майже всі. Особливо знайомством з ним пишалися колишні військовослужбовці строкової служби. Не був винятком і я – звичайнісінькій собі гвардії єфрейтор запасу. А історія ця трапилась ще тоді, коли в усіх райцентрах проїзд біля місцевого райкому компартії, або як зараз прийнято говорити – Білого дому, був обмежений дорожніми знаками «В’їзд заборонено”. Понад тим Білим домом, крім міських автобусів та спецтранспорту екстрених служб, мали право їздити тільки наближені до правлячого Олімпу номенклатурники і аж ніяк не прості смертні, тим більше – на мотоциклі. Проте одного разу, завдячуючи полковнику, мені вдалося хоч одним боком наблизитися до богообраних – з вітерцем проїхатися повз той партійний райком. Але про все по порядку.
     Якось одного разу, їдучи вранці стареньким «Їжаком» на роботу, бачу як загальний улюбленець полковник Ворона кудись дуже поспішає, а завбачивши мене – махає обома руками, щоб я зупинився. Як тут не виручити кумира! Не встиг я загальмувати, як полковник з розгону всідається позад мене і звично командує:
     - Дуй быстее прямо, там меня военный автобус ожидает. Штабные учения у нас, а я папку с документами забыл!
     - Добре, вдягайте ось мотошолома.
     - Да какой, нахрен, шлём! Ты же со мной! Учения у нас!
     - Гаразд, поїхали, - тільки тут до мене почала доходити вся важливість ситуації, проте, напевно, не зовсім, бо перед знаком, що забороняв проїзд до райкому, я звично зібрався повернути в бічну вуличку.
     - Куда!? – Заверещав полковник, - я же сказал, прямо дуй!
     - Так знак же, - пояснюю.
     - Какой знак, нахрен! Ты же со мной! Там дивизия уже разворачивается!
     Ну, дійсно, який же я телепень, адже «холодна війна» в розпалі! Як до мене не дійшло відразу, що американський імперіалізм і військові блоки НАТО, АНЗЮСи і АНЗЮКи там різні тільки й чекають, аби Ворона не встиг на свої військові навчання, щоб тут-таки розправитися з нами! Коротше кажучи, газую щосили під той знак і відчуваю на собі всю відповідальність за проведення військових маневрів та безпеку країни в цілому. Напевно, так само перейнялися тією безпекою країни і міліціонери, коли я проїзджав повз їх відомство, бо в дзеркало заднього виду побачив, як мене взявся супроводжувати міліцейський «бобик», блимаючи синіми проблисковими вогнями над брезентовим тентом. Я тоді відчув себе навіть не звичайним богообраним, що поїхав під знак повз райком партії, а куди вище – я спасав країну! Незважаючи на тисячі тонн різного озброєння, включаючи ядерне, яким по вінця було нашпиговане наше містечко, - таки не обійшлося без мого старенького дриндулета, на якому я віз аж цілого полковника, і мене, навіть, супроводжував міліцейський ескорт!
     Проте не встиг я в повній мірі насолодитися своїм богообранством, як за перехрестям показався той самий зелений військовий ПАЗик, що чекав полковника, а міліцейський ескорт, замість і надалі супроводжувати мене, чомусь загородив тим «бобиком» мені дорогу. Ворона, звісно, не став чекати подальшої розв’язки суто цивільних обставин, а зіскочивши з мого мотоцикла і притримуючи папку з документами, побіг чимдуж до свого автобуса. До тями мене повернув міліцейський… лейтенант.
     - Права! – Протягнув він до мне руку, вимагаючи моє водійське посвідчення, - ви порушили правила дорожнього руху, поїхали під забороняючий знак, ще й з пасажиром без шолома.
     - Який знак? Який пасажир? – Щось белькотів я в своє виправдання, - я, того, товариша полковника, на навчання підвозив, дивізія…
     - Товаришу полковник! – Закричав я щосили, - Виручайте! Арештовують!
     Та куди там волання якогось нікчемного (хоча й гвардії!) єфрейтора запасу проти напруженої міжнародної обстановки і військового протистояння наддержав! Полковник Ворона вже не просто біг до штабного автобуса – він був в самому розпалі тих своїх навчань! В його воєнізованій уяві уже вовсю навколо гриміла канонада, рвались снаряди, смерчем проносились над головами ворожі винищувачі, а він підіймав в атаку батальйони, полки й дивізії, штурмом брав укріпрайони умовного противника, розробляв тактичні, стратегічні удари й контрудари проти ворожих армій!
     - Я сказав, права! – Остаточно привів мене до тями міліцейський лейтенант, якому було глибоко начхати на полковникові дивізії й військові маневри в цілому, - він, в першу чергу, стояв на сторожі правил дорожнього руху і… спокою мешканців Білого дому.
     Мені нічого не залишалось, як віддати йому своє водійське посвідчення і, остаточно розпрощавшись з місією богообраного і спасителя країни, поїхати на свою буденну роботу.
      Але ж без прав довго не поїздиш, тому почекавши день-другий, поки вляжеться пил тих злополучних військових маневрів, заходжу до полковника Ворони на роботу і, так і так, мовляв, - у мене через вас права забрали, - кажу йому.
     - Как?! Как посмели?! Сволочи! Ну, я им покажу! – Полковник, вмить побагровівши в праведному гніві, зірвався з-за столу і, потрясаючи в повітрі кулаками, вже знову розвертав дивізії і кидав полки в атаку, тільки тепер не на умовного противника, а на цілком конкретне міліцейське відомство, яке насмілилось відібрати водійське посвідчення у гвардії єфрейтора запасу, - короче, я им сейчас позвоню и завтра заберёш у них права.
     Діждавшись того «завтра», приходжу в місцеву ДАІ, пояснюю суть справи.
     - Принесеш квитанцію про сплату штрафу на п’ять рублів, і забирай свої права, тільки більше не порушуй, - напрочуд швидко вирішили там мою проблему.
     Я ладен був розцілувати тих «дайців», що так легко відбувся, моє серце огорнула тепла хвиля вдячності і до них, і до полковника Ворони, що, попри напружену міжнародну обстановку і військове протистояння, знайшов час поклопотатися за якогось там єфрейтора. Таки легко відбувся, думав я собі, зважуючи всю важкість мого протиправного проїзду повз райком партії…
     З часом ця історія почала потроху забуватися, коли десь через кілька місяців я випадково зустрів на вулиці полковника Ворону. Той враз звично набрав войовничого вигляду, набундючився,¸готуючись щосекунди знову кинути полки в атаку:
     - Сволочи! Я им позвоню! Завтра же заберёш права!
     - Так я, того, вже давно забрав, - відказую, - і штраф заплатив. П’ять рублів.
     - Как, штраф?! Сволочи! Я им позвоню! – Полковник уже вовсю розвертав свої дивізії і знову звично нещадно крушив невидимого противника, але я вже не дослухався, - мені тепер було не до якогось там умовного сценарію військових маневрів, а назрівала катастрофа куди важливіша, - в моїй уяві розлітався в друзки авторитет цілком конкретної людини – полковника Ворони.
     Андрій ЩУРИК
     Дане оповідання, в першу чергу, є художнім твором, а можлива схожість з окремими фактами і персонажами, - цілком випадковою.
     


  коментарі: 15

! : Оповідання Андрія про полковника Ворону, цілком випадково, нагадало мені одного цілком реального унтер-пришибеева, що частенько вештається вулицями нашого міста та дурить довірливих славутчан :)  (написано 15.02.2011 в 09:39 з адреси:  194.44.166.202)
 :   (написано 16.03.2011 в 18:35 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.03.2011 в 13:26 з адреси:  h131-188.meta.ua)
 :   (написано 13.04.2011 в 09:04 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 13.04.2011 в 17:54 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.04.2011 в 15:12 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.04.2011 в 16:06 з адреси:  h131-188.meta.ua)
 :   (написано 06.05.2011 в 11:19 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 06.05.2011 в 14:50 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.05.2011 в 18:10 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.05.2011 в 22:14 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 07:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 11:25 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.06.2011 в 07:32 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.06.2011 в 12:03 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

9 + 4 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6857
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


3 + 4 + 4 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік