Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,коваля виготовле...
Послуги:       Виготовляємо ковані вироби брами ,решітки,огоро...
      Всё по ЖКХ:
     http://dengi.ua/tarif/295388-Onlajn-konferencija-s-eks-ministrom-ZhKH-Alekseem-Kucherenko
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 10.02.2011 ПОЛЕГШИТИ ЖИТТЄВІ ОБСТАВИНИ ЛЮДЯМ

Атмосфера прямих телефонних ліній, які час від часу проводить із жителями Славутчини районна державна адміністрація, у передчутті спілкування з людьми про те, що їх найбільше хвилює, буває напрочуд трепетна. В уяві постають мальовничі простори 79 сіл району, де функціонують 36 сільських рад, понад 30 фермерських та інших сільськогосподарських комплексів, працюють промислові підприємства, серед яких найбільше – ВАТ «Славутський солодовий завод». Та й маслоробний комбінат і цикорієсушильний завод, хоч і знаходяться в межах міста, замикають свої географічні простори на славутських фермах і полях, звідки у великій мірі надходить сировина для виробництва їх першокласної продукції, що експортується далеко за межі нашого краю.
     І ось минулої середи, 26 січня, вся ця, так би мовити, інфраструктура Славутчини раптом водночас постала перед очима, коли голова РДА Олег Анатолійович НЕСЕН розпочав безпосереднє спілкування з додзвонювачами. В кабінеті керівника району зібралися представники найважливіших служб, аби у потрібний момент надати кожній людині конкретну відповідь на будь-яке запитання.
     В тому-то й полягає «сіль» прямого зв’язку, що ніхто не знає, про що можуть в одну мить запитати тисячі жителів краю! Хоча, телефонують, як правило, лише окремі з них - ті, кому щось уже вкрай допекло, або нестерпно болить. І тоді пряма лінія асоціюється, буває, навіть зі швидкою допомогою. Просто, поміч надається іншого характеру і плану. Хоча головне – аби людині полегшало, аби кожному, хто додзвонився, допомогти…
     
     Першим цього разу вийшов на прямий зв’язок Олексій Дмитрович МАЛІНОВСЬКИЙ із Манятина. Його цікавило питання коли йому надійде відповідь на листа, який він надіслав у райдержадміністрацію.
     О.А.Несен уточнив, якого числа направлявся лист, і, з’ясувавши, що термін розгляду його закінчився 25 січня, добродушно відповів:
     - Напевно, наша відповідь уже в дорозі.
     - Сподіваємося на Вашу допомогу, - вдячно озвався чоловік на іншому кінці телефонного дроту.
     Для присутніх на прямій лінії О.А.Несен надав інформацію, що нині урядом переглядається механізм надання пільг із перевезення населенню. Адже хоч і передба- чається законом для нашого району надання цих пільг майже на один мільйон гривень, а реально надходить 350-400 тисяч. Тут, як каже Олег Анатолійович і перевізників, і людей можна зрозуміти.
     - Алло! Олеже Анатолійовичу, скажіть хоч Ви нам, яка доля отих доплат для дітей війни, що люди стільки судяться і не можуть добитися справедливості, аби закон виконувався, - схвильовано, але з глибокою довірою зателефонувала на пряму лінію Галина Станіславівна ЗАБЛОЦЬКА із Киликиєва. І пояснила, що це вона не за себе, а за чоловіка свого, Василя Станіславовича, так піклується.
     - Розумієте, в законі про Державний бюджет ці виплати у повних обсягах не передбачені. Так, і в нас уже є окремі рішення судів, зокрема, по Волицькій сільській раді, але вони ось уже два роки не виконуються.
     - То що ж нам робити порадите? Чи поновлювати ті документи до суду? – розчаровано перепитала жінка.
     - Я Вам не можу в цій справі щось обіцяти, самі розумієте. Це Ваше право, - відповів О.А.Несен.
     - А я скажу Вам ось що: в Макіївці моя родичка вже отримала через суд усі доплати як дитина війни. То що, виходить на Сході України закон діє, а на Заході – ні?! – чується в трубці обурений тон Галини Станіславівни. – І в Черкасах у мене знайомі гроші отримали…
     - Давайте домовимося так: Ви назвіть свою точну адресу, а я доручу працівникам управління праці та соціального захисту населення підготувати поширений коментар із цього питання, щоб Вам було легше орієнтуватися й визначитися з тим, як бути далі.
     - Добре. Дякую.
     Ситуацію прокоментувала присутнім на прямому зв’язку заступник начальника управління праці і соціального захисту населення РДА Мар’яна Грінько: «На ту доплату до пенсій дітям війни, яка закладена в Законі України, не мають коштів ні бюджет, ні Пенсійний фонд. Саме тому законом про Державний бюджет передбачено зменшення виплат. Хоч Конституційний суд визнав, що невиконання рішення про виплати дітям війни є обмеженням їх права. Люди стали звертатися до судів, де відповідачем виявився Пенсійний фонд України. Пройшовши суд і апеляційну інстанцію, людина врешті звертається у виконавчу службу, яка зобов’язана забезпечити виконання рішення”.
     
     
     Ще один дзвінок пролунав із приводу перевезення пасажирів до Яблунівки і з Яблунівки. Це питання порушив на прямій лінії Володимир Олександрович МУЗИЧУК.
     - Дуже просимо пустити автобуса, коли перезмінка в лікарні, щоб людей з роботи додому підвезти… - промовив із болем співрозмовник. – Уявіть собі, Олегу Анатолійовичу, як важко чи пішки, чи велосипедами працівникам лікарні після робочої зміни діставатися полем, коли або хурделиця, або дощ, або інша сльота… Нам би хоч вечірній рейс пустили!
     - Обов’язково налагодимо підвезення людей, я Вам обіцяю, - запевнив голова РДА. – Думаю, найближчим часом ми вирішимо цю штучну проблему, яку створює недобросовісне ставлення до перевезень одного приватного підприємця.
     - Дуже надіємося, що Ви нам допоможете. До побачення!
     На пряму лінію дійшов сигнал із Ганнополя. Телефонував колишній працівник державного підприємства «Ганнопільський спиртзавод» Микола Миколайович ГАВРИЛЮК і бідкався, що ніяк не може дочекатися, коли йому виплатять заборговану більш як за рік зарплату.
     - Якби Ви знали, шановний, скільки нами зусиль уже потрачено, аби домогтися дозволу на реалізацію майна заводу, котре не задіяне у технологічному процесі цього виробництва, щоб виручені кошти направити на погашення заборгованої зарплати людям! – сказав О.А.Несен. - Зокрема, маю на увазі перевалочну базу в м.Славута – вона нині не потрібна заводу. Або лінія розливу напоїв, яку є бажаючі придбати, - вона також уже не використовується на підприємстві, бо спиртзавод перейшов на виготовлення зовсім іншої продукції…
     - То чому ж їх не продають?! Хай би з людьми розрахувалися хоч за це, - підбадьорений словами керівника району, озвався на телефонній лінії М.М.Гаврилюк. – А Ви можете мені сказати, скільки завод винен своїм працівникам?
     - Цей борг є надзвичайно великим – 1473,6 тисячі гривень. Ось ми чекаємо, що днями пройде звіт Мінагрополітики перед Кабінетом Міністрів, зокрема, й по Ганнопільському спиртзаводу, може, врешті одержимо той дозвіл на реалізацію майна… Напрацювання щодо потенційних покупців його в районній державній адміністрації вже є. Повірте, нам так само чи не найдошкульніше болить ця проблема, і ми над нею постійно працюємо.
     - Дуже дякую Вам. Будемо ждати!
     Для присутніх на прямій лінії працівників ЗМІ Олег Анатолійович уточнив: директором ДП «Ганнопільський спиртзавод» і надалі продовжує працювати С.П.Пиндюра. Але, в зв’язку з величезними боргами, заблоковано всі рахунки підприєм- ства і практично зрушити з місця проблему повернення боргів людям у їх трясовині неможливо. Щоправда, протягом вересня-грудня Київська фірма «Заріна» (директор Солтис Олег Ярославович) переробила тут на давальницьких умовах сировину, і тим, хто працював у цей час, зарплата своєчасно виплачувалася. Але здійснити відрахування до фондів державне підприємство не може, тому що завод є банкрутом і накладено арешт на всі його рахунки.
     До спілкування приєднався присутній на прямій лінії начальник управління економіки РДА Анатолій Степанович Новак, який пояснив, що вже прийнята постанова №642 Кабінету Міністрів України щодо ліквідації концерну «Укрспирт» і створення державного підприємства «Спирт». Так ось, до цієї структури включено ряд споріднених вітчизняних виробництв: додаток №1 нараховує їх 46, додаток №2 – 32 (куди увійшов і Ганнопільський спиртзавод). Що стосується останнього додатка, то це ті підприємства, від яких буде відчужено частину майна, незадіяного у виробничих циклах, аби хоч якось відновити їх функціонування, перепрофілювавши підприємства чи створивши на їх місці дочірні структури…
     Олег Анатолійович Несен, усвідомлюючи реалії життя, лише додав: «Ми готові реалізувати частину того майна, яке нині простоює. Не бачу нічого страшного в тому, якщо воно перейде в приватну власність, аби лиш працювало і давало якусь віддачу. Нам би закрити всі ті борги, які тяжіють і над заводом, і над людьми, і над районом”.
     Далі на прямій лінії голови РДА почувся знайомий працівникам «Трудівника Полісся» голос колишнього активного дописувача газети, талановитої людини Василя Івановича КОСОВАНА. Хоч хвилювало його питання далеко не творчого плану. Бо живе в селі Дяків, як і всі педагоги, складає прошарок сільської інтелігенції, котра змушена повсякчас ще й сільськими клопотами перейматися – городи обробляти, худобу утримувати, аби вижити. (Свята наша інтелігенція! Дай, Боже, їй сили витягти з багна державу і наших дітей! – Авт.).
     Так от непокоїло нашого дозвонювача питання цін на молоко. Як сказав Василь Іванович, влітку селянам платили по 3 гривні, 3 гривні 50 копійок за літр молока, а нині – по 2 гривні. «Це ж таки неподобство», - справедливо обурився він.
     І його настрій одразу перейшов на голову РДА. Як сказав О.А.Несен, маючи за плечима тривалий період роботи начальником управління району з агропромислового розвитку, він і сам не може ніяк збагнути, чому переробники молока ведуть таку цінову політику, яка не задовольняє людей… Бо хоч і вступив у дію новий Податковий кодекс, який не повертає підприємствам пдв, не варто ж, переробникам, як впевнений голова адміністрації, “виїжджати” тільки на селянській праці.
     - А з ким це я говорю? – раптом перепитав В.І.Косован, певно, засумнівавшись у щирості співрозмовника.
     - Ви говорите з головою районної державної адміністрації Олегом Анатолійовичем Несеном.
     - Ага, знаю, знаю Вас. Олег Анатолійович. Щастя і здоров’я Вам у новому році! – почулося на лінії.
     - Дякую, Василю Івановичу! – з усмішкою відреагував на такий несподіваний відступ у діалозі керівник району.
     - У мене до Вас є ще таке питання. Моя дружина – інвалід першої групи загального захворювання, пільг ніяких не має…
     - А Ви, скажімо, користуєтеся пільговою оплатою за телефон?
     - Ні.
     - Ось у мене тут на прямій лінії присутній начальник Славутського центру електрозв’язку С.А.Погуляєв, то він підказує, що Вам належить пільга.
     Розуміючи, що більше нічого втішливого в плані пільг держави для таких людей, як дружина В.І.Косована, сказати не може, Олег Анатолійович раптом запропонував своєму співрозмовникові:
     - А Ви під’їдьте до нас у районну державну адміністрацію й заяву на матеріальну допомогу напишіть – хоч трохи Вам і Вашій дружині поможемо.
     - Дуже дякую… - пролунало розчулене у відповідь.
     - Алло! Добрий день, Олег Анатолійович. Із новим роком Вас і усіма святами! – почувся бадьорий голос нової додзвонювачки на прямій лінії. – Ви мене впізнаєте?
     - Впізнаю, впізнаю, Галина Василівна. Це Ви з Дідової Гори? - відповідає керівник району.
     - Так, так. Згадайте нас, Яковчуків, колись Ви до нас, як працювали в «Інсеко», заходили.
     - Що Вас хвилює? – перепитує Олег Анатолійович.
     - Може, Ви якось видумали б нам того автобуса, щоб хоч раз у суботу привозив наших дітей і в неділю забирав. Чули? Мого ж хазяїна - така бідонька! - уже немає, коняка забила… - мало не плаче жінка.
     - Пам’ятаю Вашого чоловіка, ще ж такий крепкенький був. Ото правда несподіване горе – ця його смерть. Співчуваю Вам. А ми про автобус обов’язково подбаємо. Добренько? Подзвоніть мені наступного тижня, я Вам скажу результат.
     Поклавши телефонну трубку, Олег Анатолійович ще ніби перебував у Дідовій Горі – пригадав, які там живуть гостинні й щирі люди. «Хоч яблучком чи грушею почастують, аби лиш у двір зайшов, поспілкувався, увагу їм приділив», - згадалося приємне. А на обличчі тінь смутку від втрати знайомої доброї людини пролегла…
     Настрою не додав і ще один дзвінок – від Ніни Максимівни Нікітчук із Ганнополя, яка, маючи 40 років педагогічного стажу, ось уже три роки практично залишається лежачою і безпомічною, а тому часто телефонує напряму до РДА.
     - Чуєте, Олегу Анатолійовичу! Місяць тому придбала я прозапас балон газу – з Ізяслава нам возять. Поставили мені його в сарай. А коли треба було підключити, попросила сусіда, ветлікаря нашого (я поряд із ветдільницею мешкаю). Саша узявся за балон, та й каже: «Він пропускає газ!». Ой, ґвалт, що ж мені тепер робити? – забідкалася жінка.
     - Сам балон пропускає чи, може, біля редуктора? – перепитав О.А.Несен.
     - Пропускає балон там, де відкручується. Я тепер боюся далі його у себе тримати, не те що підключати. Та й навіть води нагріти нічим… - пожалілася немічна мешканка Ганнополя.
     - Ніно Максимівно, я зараз зв’яжуся з директором Славутської філії публічного акціонерного товариства «Хмельницькгаз» В.В.Урбановичем і попрошу, щоб сьогодні ж після обіду у Вас забрали той небезпечний балон й привезли новий, наповнений газом.
     - Зробіть мені, будь ласка, таку послугу (плаче в трубку жінка). Бо зима, а в мене плитки нема. Якби ж я хоч ходяча була! А то мене доглядає сусідка – прийде, зварить мені щось поїсти і піде до своєї хати. А мені як тепер бути?
     - Не переживайте. Зараз до вас після обіду приїдуть з балоном, - запевнив голова РДА.
     - Якби Ви знали, яка я Вам вдячна!.. – почувся в трубці уже спокійніший тон співрозмовниці.
     Щойно закінчилася пряма лінія, голова районної державної адміністрації О.А.Не- сен у присутності всіх її учасників зателефонував на мобільний Валерія Володимировича Урбановича, попросив допомогти хворій жінці… Як з’ясувалося пізніше, в той день таки був доставлений балон газу для Ніни Максимівни Нікітчук. Стало хоч трішки легше жити цій людині. І подумалось: навіть якби на пряму лінію РДА звернулася одна ця жінка, такі лінії є просто безцінними в повсякденній роботі керівництва району.
     На прямій лінії побувала
     
      Віра МАЛЬЧУК, фото автора.
     



  коментарі: 15

Віктор : Ось і вирішив питання пан голова райдерадміністрації району, кому газового балона закрутив, кому телефона порекомендував на пільги поставити. А якщо з добром сказати. то нічого позитивного в районі не змінилося в часу, коли головою району став пан Несен О.А. Як на мою думку, голова району повинен стояти на захисті селянина та розвивати своє товаровиробництво. А тут прослідковується думка, ... продати і віддати ті борги, що тяжіють ... А селянин вже не всилах тягти плуга за всю державу.   (написано 10.02.2011 в 17:55 з адреси:  95.81.16.28)
 :   (написано 16.03.2011 в 18:35 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.03.2011 в 13:05 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 14.04.2011 в 05:58 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.04.2011 в 08:23 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 17:33 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 23:06 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 16:20 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 22:54 з адреси:  h131-141.meta.ua)
 :   (написано 18.05.2011 в 21:46 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.05.2011 в 11:03 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 23:28 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.05.2011 в 08:10 з адреси:  h131-173.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 06:37 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 14:36 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

3 + 2 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


3 + 7 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік