Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Продам недорого часник. ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,ковалят097214882...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     ГО "Славутське міськрайонне об`єднання "МАЙДАН" збирає гумові авто-покришки, горючі суміші для "коктейлів Молотова" і арматуру для відпраки у Киїів на Майдан-3. (Штаб ГО "Майдан" на 4-му поверсі "ОТЦ") ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 07.01.2011 СТЕЖИНА ЙОГО ВИПРОБУВАНЬ

Нещодавно до моїх рук потрапила дуже цікава книжка-сповідь «Моя стежина», яка вийшла друком 2009 року. Автором її є Володимир Семенюк – наш земляк. Він – провізор вищої категорії, з липня 1964 року і до наших днів завідує аптекою №27 у самому центрі Києва. Його життя – це синтез сили, волі, доброти та справжньої людяності. Це аж ніяк не пряма стежка, а саме «Стежина», якою він пройшов і продовжує крокувати – крізь чималі випробування, через успіхи та невдачі.
     Книгу «Моя стежина» читаю і перечитую із захопленням та великим зацікавленням. Вдячний її автору, нашому землякові, за спогади, цікаві розповіді про наш край, який багатий на сторічні події, про свій шлях, своїх батьків, родичів, славних земляків, людей, з якими навчався в школах Славутського району, вузах, працював і нині працює. Спілкувався він з видатними людьми – вченими, письменниками, артистами, музикантами. У його серці назавжди збереглася любов до альма-матер – Львівського медичного інституту (нині Національний університет), в якому здобув вищу освіту.
     Народився Володимир Семенюк 5 січня 1935 року в с.Яблунівка Берездівського (нині Славутського) району в сім’ї вчителя. Батько – Василь Григорович Семенюк виходець з багатодітної сім’ї села Головлі, мати - Олена Степанівна Малиновська з Дятилівки. У їхній сім’ї зросло троє синів - Анатолій, Володимир, Микола. Дитинство, обпалене війною, і юність Володимира промайнули серед неповторної краси волинської (поліської) природи: серед лісів, борів, гаїв, в оточенні кришталевих річок, річечок, озерець Славутчини - у селах Яблунівка, Дятилівка, Головлі, Плоска, Мирутин.
     Довелося йому вчитися у 4 школах: у Дятилівці закінчив 1 клас, у Головлівській - 2 клас, (саме в Головлях він почув у школі довгоочікуване слово: «Перемога!»), третій клас – у с.Плоска. 1946р. пішов до Мирутинської школи (де вчився із 4 до 10 класу). Випуск був у 1953 році, а всі ці села – це його мала Батьківщина.
     Навчаючись у школі, Володимир прагнув стати артистом, брав участь у всіх гуртках. Мріяв про журналістику, писав замітки до стінгазети, намагався складати вірші, трохи малював. Часто у помислах бачив себе вчителем. Адже його батько, старший брат Анатолій, його дружина були педагогами. Але доля розпорядилася по-іншому: він став фармацевтом.
     Працював у Закарпатській області, смт Коцюбинське Київської області 46-й рік завідує аптекою №27 комунального підприємства «Фармація» Київської держадміністрації. Побував за кордоном. Милувався краєвидами Словенії, Угорщини. Володимир Семенюк – член правління Київського фармацевтичного товариства, «Заслужений працівник охорони здоров’я України», «Відмінник охорони здоров’я», лауреат премії «Золоті руки країни», нагороджений орденом «Знак Пошани», медалями, учасник майже всіх з’їздів фармацевтів, Всеукраїнських нарад, нагороджений Почесними грамотами Міністерства із охорони здоров’я України, Кабінету Міністрів України, Фармацевтичної асоціації України, дипломами учасника ВВДНГ. Обирався депутатом Шевченківського району столиці, читав лекції студентам Київського педінституту ім.Горького (нині національний педагогічний університет ім.Драгоманова). У газеті «Молодь України» вів рубрику про лікарські рослини.
     На фармацевтичній ниві він уже понад 50 років. Трудовий колектив – його опора. З метою розширення діапазону своїх знань у 1989 році В.В.Семенюк закінчив другий вуз – Київський торгово-економічний інститут (економічний факультет).
     Разом з чарівною дружиною Ганною Савелівною (уродженка Черкащини), фармацевтом, виростили і виховали двох синів – Святослава (історика) і Олеся (юриста). Володимир Васильович їм присвятив такі віршовані рядки:
     Сини мої – опора і надія.
     Я вас благаю: з стежки не звертайте
     Й, наперекір негодам-буревіям,
      Ви твердою ходою по життю ступайте.
     
     Дружині
     У саду ми рвали вишні із тобою,
     І вони були такі червоноспілі!
     А тебе я бачив лиш такою,
     Коли вишні ці ми вдвох садили.
     
     Люблю я тихе надвечір’я,
     Коли з тобою ми удвох.
     Все навкруги відпочиває,
     Лиш соловейко “тьох” та “тьох”.
     У вільний час Володимир Васи- льович любить займатися художніми промислами: малярством, вишиванням, плетінням на машині. Йому присвоєно звання «Майстер декора- тивно-прикладного мистецтва». Захоплюється театром (особливо оперою). На дачній ділянці вирощує безліч лікарських рослин. Гарно співає, пише чудові вірші - в книзі вони органічно вплетені в канву розповіді, в них вихлюпують незглибні джерела духовності...
     А скільки ж цікавих людей зустріне читач на сторінках книги, з якими її автор був і є дуже близько знайомим! Це співаки Діана і Тарас Петриненки, Гізела Цикола, Костянтин Огневий, Анатолій Мокренко, Юрій Гуляєв, Микола Кондратюк, Раїса Кириченко, Ольга Басистюк, письменники і поети Олесь Гончар, Володимир Сосюра, Іван Драч, Борис Олійник, актори Богдан Бенюк, Богдан Ступка, майстри художнього слова Анатолій Паламаренко, Неоніла Крюкова, авіаконструктор Олег Антонов та інші.
     У Головлях нині проживають його родичі: двоюрідний брат Ростислав, сестра Алла, у Головлівській зош працює вчителем брат Петро Йосипович Жоган, в школах Нетішина вчителюють його три доньки. Володимир Васильович не один рад провідував їх, навідувався у рідне село.
     Нині лікарями працюють племінники Володимира Васильовича: у Москві – Геннадій Жоган, у Фастові Любов Зощук, у Нетішині - Діна Зощук. Побував В.В.Семенюк і в рідній школі с.Мирутин через 5 років на зустрічі. Життя В.В.Семенюка, темпераментної і ерудованої людини – насичене і розмаїте. Безумовно, його книга «Моя стежина» також цікава, цінна. На розсуд читачів пропоную декілька поезій, які увійшли до неї.
     Анатолій ГАЛУС,
      вчитель-пенсіонер, с.Головлі.
     Я вдячний тим,
      хто був зі мною поруч –
     Моїй сім’ї, колегам шану шлю.
     Я вдячний всім, я щиро вдячний Богу
     За те, що нині перед Вами я стою.
     Не причиняй ти іншим зла
     І не бажай його нікому.
     Бо скоїш у житті хоч раз -
     Тобі ж повернеться бідою.
     * * *
     Як нестримно мчаться сонячні літа,
     Мов у вирій птиці відлітають.
     Лиш любов, безмежна і свята,
     Хай ніколи нас не покидає.
     РІЧЕЧКА ДИТИНСТВА
     Я знов прийшов до річки дитинства,
     Щоб зачерпнуть цілющої води.
     Вона ж з роками зовсім не змінилась
     І я відчув себе ще молодим.
     
     Ті ж верби похилились над водою
     І пестить їх легенький вітерець,
     А я стою із думою важкою –
     Невже колись прийде цьому кінець?
     
     Та глянув я, коли крізь хмар забрало
     Заграв над нею ніжний сонця схід –
     І річечка враз ожила, заграла,
     І свіжістю майнуло юних літ.
     
     Цей свіжий вітер юності й дитинства
     Приходить часто уві сні мені.
     А у душі моїй тужливо й урочисто
     Ще гріються нові й нові пісні.
     
     НОСТАЛЬГІЯ
     Чи бував ти у рідному краї?
     Чи ти чув, як щебече пташина?
     Як берізка в зеленому гаї
     Ніжно листям до тебе прилине?
     
     Чи бував ти у лісі весною,
     Коли проліски перші розквітли?
     Де шепочеться дуб із сосною -
     Намагався ти їх зрозуміти?
     
     Побувай ти у рідному краї,
     Подивись, як там сонечко сходить.
     Бо життя, як дитинство, минає,
     Все найкраще в минуле відходить.
     
     Доки роки твої не скінчились,
     Доки б’ється у грудях серденько,
     Побувай ти на рідних могилах,
     Поклонись до землі їм низенько.
     
     Журавель хай в криницю загляне,
     Запитавши води: «Як живеться?»
     Хай душа твоя чистою стане,
     Серце людям нехай посміхнеться.
     
     Побувай, же у рідному краї!
     Побувай! Побувай! Побувай!
     
     БЕРІЗКА
     З берізки облітає жовте листя,
     Хоч надворі ще літо золоте.
     Й калина ще не вбралася в намисто,
     І за вікном жоржина не цвіте.
     
     Скажи, берізко , що з тобою сталось,
     Чому ти губиш листячко своє?
     Чи, може, хтось тебе вже так образив,
     Що впоратися й сили не стає?
     
     Берізка, сумно опустивши віти,
     Стояла у важкій-важкій журбі.
     Й мені здалось, що зміг я зрозуміти,
     Що коїться у зраненій душі.
     
     То, може, й нам пора
      хоч щось збагнути
     Й навчитись поважать чужі думки,
     Бо втрачених років не повернути,
     Як і берізці згублених листків.
     
     ГОРОБИНА НІЧ
     Які чудові горобині ночі,
     Як і очей твоїх земна глибинь!
     Я одного лише у Бога прошу:
     Це почуття, мене ніколи не покинь!
     
     Поки я буду дихати і жити,
     Я хочу, щоб в душі любов цвіла...
     Хоч восени з тобою ми зустрілись,
     Та по життю лише весна із нами йшла.
     * * *
     Народе мій,
      хоч в льох ти не запертий,
     Та вгору все ж не йдеш,
      стоїш, застовбенів.
     З тебе знущаються
      цинічно і відверто,
     Зграя політиків усіх мастей й чинів.
     * * *
     Цілуймо мамині руки,
     Скорочуймо дні розлуки.
     Цілуймо уста коханої,
     Єдиної в світі «жаданої».
     
     * * *
     Знаю, безліч доріг у брехні –
     Всі нечесні, слизькі і брудні.
     А у правди дорога одна -
     Врешті-решт переможе вона!
     


  коментарі: 14

 :   (написано 17.03.2011 в 09:46 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.03.2011 в 01:12 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 14.04.2011 в 03:43 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.04.2011 в 03:56 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 15:37 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 19:05 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 13:44 з адреси:  h131-170.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 20:12 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.05.2011 в 18:12 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.05.2011 в 07:20 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 22:13 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.05.2011 в 05:49 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 03:54 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 10:48 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 2 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6859
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


4 + 3 + 2 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік