Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       продам хату з земельною ...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,коваля виготовле...
Послуги:       Виготовляємо ковані вироби брами ,решітки,огоро...
      Всё по ЖКХ:
     http://dengi.ua/tarif/295388-Onlajn-konferencija-s-eks-ministrom-ZhKH-Alekseem-Kucherenko
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 25.11.2010 НОВЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ГОЛОДОМОРУ 1932-1933 РОКІВ НА СЛАВУТЧИНІ: ПЕРЕБІГ ПОДІЙ

Розглядаючи проблему висвітлення спланованого комуністичною владою голоду, не можна не відзначити, що в сучасному краєзнавстві усталилася думка про незначні розміри голоду 1932-1933 років на прикордонних теренах, до яких у вказаний час належала й територія сучасного Славутського району. Таким чином, головна увага краєзнавців зверталася виключно на відображення окремих випадків голоду на теренах населених пунктів Славутчини. Натомість проблема як передумов голоду, так і формування цілісної картини Голодомору на теренах нашого краю не знаходила свого відображення…
     Сьогодні, напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору в Україні, із читачами “Трудівника Полісся” своїм дослідженням на цю тему ділиться славутчанин Владислав БЕРКОВСЬКИЙ, кандидат історичних наук, директор Центрального державного архіву зарубіжної україніки.
     
     Розглядаючи перебіг голоду на теренах сучасного Славутського району, слід зазначити, що його перші прояви були зафіксовані вже наприкінці 1931р. Зокрема, в грудні за допомогою звернулися голодуючі курсанти перших Славутських курсів машиністів локомобіля.
     Катастрофічна ситуація з продовольством виявилася в період підготовки до весняної посівної кампанії. Наприклад, оцінюючи діяльність Мухарівської та Іванівської сільрад, президія контрольної комісії Славутської ра-йонної робітничо-селянської інспекції зазначила, що тут вдалося забезпечити виконання плану із заготівлі насіння для весняної посівної кампанії лише на 18,5% та 16%. Загалом по Славутському району план весняної посівної кампанії радгоспами був виконаний лише на 23,3%, колгоспами – на 72%, селянами-одно-осібниками – на 32,2%. Подібна ситуація спостерігалася й щодо інших планів. Зокрема, план із м’ясозаготівлі в другому кварталі 1932р. було виконано було лише на 12,5%. З огляду на ці факти і з метою негайної повної реалізації поставлених державою планів супроти селян було застосовано найжорсткіші заходи, які призвели до масових їх втеч із колгоспної панщини.
     Однією з основних причин початку голоду, згідно з даними Вінницького обкому КП(б)У, став той факт, що за станом на березень 1932р. із селянами-колгоспниками зерном за трудодні розрахувалися колгоспи трохи більше 58% районів області. В усіх інших районах добитися повноцінного розрахунку з селянином не вдалося з-за відсутності зерна, яке повністю було вивезено під час хлібозаготівель. Так, у березні 1932р. секретар Славутського райкому КП(б)У Котляр повідомляє центральне партійне керівництво, що з 83-х колгоспів району повністю без хліба залишилися… 65.
     Бездумне виконання всіх забаганок Кремля місцевою владою, яке й призвело до голоду, змушувало останніх до применшення масштабів лиха, перекладання відповідальності на інших, заміни в усіх офіційних документах влади слова «голод» словосполученням «продовольчі труднощі». Саме від цих так званих «продовольчих труднощів» уже в середині квітня 1932р. потерпали люди на теренах Славутчини.
     Першими на собі відчули їх мешканці Гориці, Клепачів, Манятина та Селичева, де вже у квітні голодувало понад 30% населення. За станом на 21-22 квітня 1932р. в Клепачах хліб був відсутній більш як в 50 родинах. При цьому найгострішої форми голод набрав у Великому Правутині. Так, 4 травня 1932р. керівництво Славутського прикордонного загону, в сфері впливу якого знаходилося дане село, повідомляє, що з 240 родин великоправутинців від голоду попухли 117. Більше того, зафіксовано було перші випадки смерті від голоду, оскільки голодуючі харчувалися лише картопляними лушпайками та кормовими буряками. А вже 10 травня Славутський райком КП(б)У сигналізував, що низка сіл району зна-ходиться в надзвичайно важкому стані. Більше того, й у самій Славуті «робітники хлібом не забезпечені. Хлібопекарні працюють з перебоями». І дійсно, протягом травня 1932р., незважаючи на постійні клопотання та звернення місцевої влади, в Славутський район не було надіслано жодної продовольчої допомоги.
     В умовах голоду селяни вдавалися до різних форм не лише протесту, але й спроб вижити (виїжджали в інші, забезпеченіші, райони, виходили з колгоспів). Наприклад, у Славутському районі до середини березня 1932 року кількість колективізованих господарств зменшилася на 9,7%. А вже у травні через голод Варварівський колгосп полишили більше 50% колгоспників, із Бачманівського колгоспу група голодуючих селянок із дітьми прийшла під стіни районної колгоспної спілки з вимогою дати їм хліба. Крім того, з квітня 1932р. розпочалася нова хвиля антирадянських заворушень селянства – зокрема, в Жукові, Піддубцях та Потеребі селяни намагалися розгромити колгоспні комори та гамазеї.
     Найбільше від нестачі продовольства страждали робітники підприємств Славутчини. Зокрема, 19 травня 1932 р. секретар райкому КП(б)У Осіпов інформував вище керівництво про масовий невихід на роботу працівників Славутської фарфурні, про масові втечі працівників лісорозробок (втекло більше 2000 осіб). За відсутності продовольства робітничі їдальні змушені були зменшувати норми видачі хліба робітникам державних промислових підприємств до 200 грамів на добу, або й взагалі припиняти видачу харчування. Так, наприклад, в їдальні Славутського лісозаводу №2 до кінця травня добова норма видачі хліба була зменшена до 30 грамів.
     Напівголодне існування селян в 1931 – на початку 1932 років призвело до значного запізнення весняної посівної кампанії. Так, наприклад, за станом на 1 червня 1932р. у Славутському районі було засіяно лише 69,7% від запланованого. Не останню роль в цьому відіграло й катастрофічне зменшення поголів’я робочої худоби. Зокрема, за період з 1 листопада 1931 по 1 травня 1932 року чисельність поголів’я коней в Славутському районі зменшилася на 17,4%. Особливо катастрофічною була ситуація в одноосібних господарствах, які за півроку втратили більше 24% коней.
     Ще на стадії планування хлібозаготівель більшовицьке керівництво України визначало заходи, необхідні для забезпечення проведення всіх заготівельних кампаній. Наприклад, 5 серпня 1932р. Славутський райком КП(б)У доповідає, що в індивідуальних господарствах намагаються якнайшвидше зібрати хліб і таємно перемолоти на борошно. Задля протидії цьому вже 1 серпня Вінницький обком КП(б)У приймає постанову про вилучення у населення приватних жорен. Застосування цих та подібних заходів в межах так званого «серпневого наступу на село» призвело до того, що вже у вересні 1932р. в прикордонних районах розпочався голод. Наприклад, 1 жовтня того року до канцелярії голови ВУЦВК Г.Петровського надійшла телеграма голодуючих славутських інвалідів із проханням про допомогу.
     Для контролю за дотриманням усіх настанов та рішень московського керівництва до областей та районів України було скеровано спеціальних уповноважених. Зокрема, в листопаді 1932р. із перевіркою стану виконання плану хлібозаготівлі до Вінницької області прибув П.Любченко, який відзначив особливо погану ситуацію в прикордонних районах, поширеність ворожих настроїв у середовищі селянства щодо хлібозаготівлі – «последний кусок хлеба весной отдали»...
     Зважаючи на виникнення проблем щодо виконання усіх обсягів зернозаготівельної кампанії, радянська влада застосовує зменшення розмірів соціальної підтримки населення. Зокрема, 29 листопада 1932 р. політбюро ЦК КП(б)У визнає за доцільне:
     а) з 1 грудня зменшити норму видачі хліба службовцям, робітникам та утриманцям з 400 до 300 грамів. Особливо яскраво про це зменшення свідчить лист мешканки с.Красностава Ш.Ліберман, яка з розпачем пише: «Я вже опухла від голоду та холоду»;
     б) зняти з постачання харчами всіх кустарів. Виконання даної постанови на місцях призвело до того, що, наприклад, у Вінницькій області з 29тис. кустарів без державної підтримки залишилася 21 тисяча;
     в) зменшити фонд видатків на громадське харчування на 15% та зменшити видаткові фонди на постачання продовольством міського та сільського населення.
     Також, у межах вищезазначених постанов та директив, найжорстокіші методи були застосовані до селянина-одноосібника. Зокрема щодо тих із них, які не виконували плану хлібоздачі, застосовувалися штрафні завдання з м’ясозаготівлі (у розмірі 15-місячної норми) та картоплезаготівлі (в розмірі річної норми). Таким чином, селянин-одноосібник та селянин-колгоспник за невиконання державних планів із хлібозаготівлі відповідали продукцією, вирощеною у присадибному господарстві, своїм особистим майном.
     Наприклад, у вилученого з колгоспу берездівчанина М.Савчука конфісковано було весь хліб, зароблений в колгоспі, вирощені на городі просо та квасолю, а також здано на м’ясо корову. Як результат - без засобів до виживання залишено 2 дорослих та 2 дітей віком до 4 років. Подібна ситуація спостерігалася і з вилученим із колгоспу мешканцем села Волиця Остапом Теслюком, в родині якого без засобів для існування залишилося 5 осіб.
     Більше того, весь прихований селянами для виживання хліб держава оголошувала як розкрадений. Згідно з даними секретаря ЦК КП(б)У М.Хатаєвича, в Україні приховуванням розкраденого зерна займалося від 85% до 90% колгоспників. На це явище 25 листопада 1932р. у своєму інформаційному листі вказував й Славутський райком КП(б)У. Зокрема, відзначено було, що уповноважені райкому виявили масове приховування хліба "в ямах під підлогами, під столами, під ліжками, в подвійних стінках". Так, наприклад, лише в Ганнопільському колгоспі уповноваженими було виявлено сховище із 3276кг зерна.
     Починаючи з листопада 1932р., за особистої санкції Й.Сталіна, із українського села вилучався не лише хліб, але й усі інші продовольчі товари. Однак, незважаючи на обшуки, депортації та судові кари, селянин відмовлявся віддавати радянській державі останнє зерно. Тому 6 грудня 1932р. з ініціативи Л.Кагановича в Україні запроваджують занесення сіл на так звані "чорні дошки", що реально означало позбавлення селян права на виїзд за межі села до повного виконання планів хлібозаготівлі. Вже 8 грудня С.Косіор повідомляв Й.Сталіну, що в Україні на "чорні дошки" потрапили до 400 сіл, виїзд із яких було заблоковано військами. Поряд із цим 16 грудня 1932р. комісія Політбюро ЦК КП(б)У розробила та встановила нові зони та шкали щодо вилучення хліба з врожаю 1932 року. При цьому Славутський та сусідні з ним Заславський і Шепетівський райони потрапили до переліку першої зони.
     В результаті проведених у жовтні 1932 – січні 1933рр. заходів радянська держава вилучила практично всі запаси зерна в українського селянина. Хоча плану хлібозаготівлі так і не було виконано. Тому 1 січня 1933р. Й.Сталін у своїй телеграмі до вищого керівництва України повідомив про необхідність застосування до "колгоспників, колгоспів та одноосібників, які вперто продовжують приховувати розкрадений і прихований від обліку хліб […], найсуворіших заходів покарання". Принагідно слід зазначити, що в прикордонній зоні, а в тому числі й на Славутчині, репресії виконували бійці місцевих прикордонних загонів.
     Що більше - 22 січня 1933р. у директивному листі ЦК ВКП(б) та РНК СРСР, власноручно підписаному Й.Сталіном, було віддано розпорядження про блокаду України. Зокрема, сільрадам заборонялося видавати дозволи на виїзд за межі краю, заборонялася видача проїзних документів на залізничному та водному транспорті без посвідчень сільських чи міських рад, а ще запроваджувалася система оперативних заслонів, маневрених груп та фільтраційних пунктів, які мали заблокувати вільне переміщення шляхами України.


  коментарі: 14

 :   (написано 15.03.2011 в 05:22 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 17.03.2011 в 22:53 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 14.04.2011 в 05:39 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.04.2011 в 08:07 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 17:19 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 22:24 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 15:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 22:29 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.05.2011 в 21:05 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.05.2011 в 10:38 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 23:21 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.05.2011 в 08:08 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 05:54 з адреси:  h131-161.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 14:11 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

9 + 1 + 1 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6858
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 1 + 4 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік