Коментар до фото: здорові діди від свіжого лісового повітря коли в лісах сиділи в криївках...
Завантажується пошукова система...
de  :  Gol  ...
Іван Іванович  :  це дурня  ...
Куплю/продам:       Продається трактор ( дод...
Робота:       шукаю майстра з ремотну водонасосних станцій 0673...
Послуги:        Ремонт квартир офісів під ключ та косметичний...
     ...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця



інформери

Курс долара






 20.11.2010 НА ТАКИХ ІВАНАХ СВІТ ТРИМАЄТЬСЯ

Клепачі – одне з небагатьох населених пунктів Славутчини, яке не зазнало руйнівних процесів реформування земельних відносин. Вірніше, на його території у свій, Богом визначений час, народилася людина, яку клепачівці згодом, у 1992 році, обрали керівником місцевого сільськогосподарського підприємства. А коли повіяли вітри перемін, зумів той молодий літами, а мудрий і далекоглядний за складом свого розуму керівник підняти рівень господарювання на ще вищий щабель. Так утворилося на теренах району селянсько-фермерське господарство «Клепачі». І очолив його, звісно, сам Іван Степанович КОНОНЧУК.
     …Він і нині все той же – не змінився ні статурою, ні поглядами на життя. Обвітрене молодече обличчя. Розумний погляд. Лише чуб трохи порідів і в очах причаїлася ледь помітна втома. А коли сідає на велосипед (каже, що кращого транспорту для села нині годі й шукати!), то, здається, навіть щось юнацьке в його поставі з’являється.
     Ось котиться той «ровер» рівненькою дорогою до тракторного стану, а до серця Івана Степановича – осіннє сонце золотими променями горнеться. Хтось таки розумно вирішив, думає він, свято трудівників села пізно восени відзначати. Бо, маючи майже 6 тисяч гектарів орендованих у селян із Клепачів, Малого Скниту, Дякова, Красносілки, Мирутина, Плоски та Довжок земель, майже всі їх йому вже вдалося впорати – залишилася до обмолоту хіба лише третина кукурудзяних плантацій. А було ж їх до тисячі гектарів. І ячмінь, і ріпак (по 500га кожної культури) вчасно зібрали, і пшеницю, яку вирощували на 700 гектарах, і овес – на 300га. Мають «Клепачі» ще й цикорій: тут його садять з року, в рік, підтримуючи гарні партнерські стосунки зі Славутським цикорієсушильним заводом. І могли б, як каже Іван Степанович, без того цикорію нібито й обійтися. Але де ж людям від безробіття дітися? На що надіятися?!
     Пішов на співпрацю Конончук і з компанією «Інсеко» - спільно буряки цукрові та сою вирощують. Таким чином, майже 300 чоловік у названих вище населених пунктах району змогли знайти собі роботу на Іванових полях. А він і з тими, що в господарстві працюють, і з тими людьми, що довірили в оренду йому свої земельні наділи, завжди своєчасно й по совісті розраховується. Зарплата в СФГ «Клепачі» повсякчас, навіть у найскрутніші часи, готівкою виплачувалася. А плата за землю у Конончука – найвища в районі: по тонні зерна за кожен орендований пай він віддає людям у той час, коли інші корпорації та фірми платять значно менше... На жаль, селяни із Ганнополя і Великого Скниту віддати в оренду І.С.Конончуку землю не відважилися, і не відомо, чи від того виграли або в майбутньому виграють.
     Між тим, Іван Степанович переконаний, що сьогодні набагато легше працювати з людьми, як було раніше. Ситуація в державі змінює їхні погляди в кращий бік. Поїздивши по заробітках, українці відчули, що то є робота на чужині, і стали більше цінувати те, що мають. Отож, якщо йдуть на працю, то не з примусу і не з опущеною головою, а, як каже голова СФГ, в доброму гуморі. Залюбки трудяться й у власних підсобних господарствах, які стали тепер для селян мало не основою благополуччя.
     Щоправда, село старіє, і уже тепер, як зізнався І.С.Конончук, в Клепачах, наприклад, є 30-40% господарів, готових відмовитися від власних городів. «Ось побачите, і ми, як у Європі, дійдемо до того, що побіля сільських хат будуть лише газончики з квітами, - каже Іван Степанович. – Просто, є загальносвітові тенденції розвитку сільського господарства – в умовах великих технічних можливостей ним мають займатися в державі не половина чи більша частина населення, а всього-навсього 7-8%. І вони нагодують людей! Відійшовши від принципів соціалізму, Україна також іде вперед, хто б і що не говорив нині, наша держава розвивається, причому, прискореними темпами».
     Ми спробували разом із Іваном Степановичем знайти підтвердження його переконанням. Ну, перш за все, багато інвестицій вкладається в наше благополуччя українцями, які виїхали на заробітки за межі держави. Так, тим, хто залишився тут, доводиться сутужно. Але це допоки економіка держави стає на ноги. А далі – і ринки збуту знайдуться, і ціна відповідна на продовольство сформується. «Шлях долає той, хто іде», - нагадує голова фермерського господа- рства відому істину. І від себе додає: «Сильні люди, які отримують стрес, надалі вибирають той шлях, який неодмінно приведе до успіху. Просто, вони починають по-іншому дивитися на світ, по-іншому жити…»
     Свого співрозмовника я, звичайно, давно відношу до тих сильних людей, на яких тримається світ. Недаремно і він два роки тому пережив рейдерські атаки на своє фермерське господарство… Захищав не власне добро, а людське. Тепер вірить, що при Президенті В.Януковичу такого більше не станеться. А якби тоді не вистояв, що зосталося б у рідному селі? Певно, такі ж руїни Карфагена, які можна нині побачити на місці колишніх сільськогосподарських дворів і тваринницьких комплексів у багатьох селах Славутчини.
     До речі, й сам Іван Степанович, який тривалий час небезуспішно займався ще й тваринництвом, нині під тиском зовнішніх чинників зовсім відійшов від нього. Каже: «Допоки в Україну завозитимуть пальмове масло, у 6 разів дешевше за наші молоко, масло, сир, вітчизняні виробники не матимуть нормальних цін і ринків збуту продукції. Те ж саме і з виробництвом м’яса діється. Подивіться, майже ніде ферм не зосталося, а прилавки магазинів завалені ковбасними виробами із сировини невідомого походження. Там усе є: і соя, і крохмаль… тільки не м’ясо. Навіть у Славуті зосталося небагато торговельних точок, де продаються ковбасні вироби, які ще можна без сумніву і без шкоди для здоров’я споживати. Бо тваринництво в Україні – збиткове, а держава не дає дотацій виробникам цієї продукції. То де ж вона візьметься? У нас же, даруйте, тут не прерії, як в Австралії, де тварини ходять стадами і ведеться їх відстріл. Ось держава подбає про те, щоб ця галузь у нас мала бодай 10-15% рентабельності, і українські господарі, я впевнений, до тваринництва знову обличчям повернуться...»
     Так, наші люди вміють і хочуть господарювати. Але їх треба підтримати: надати їм молодняк худоби, малу техніку – і нехай виробляють молоко, м’ясо, овочі та фрукти. Селяни матимуть роботу, а держава – дешеве й високоякісне продовольство. Іван Степанович підтримує рішучість нової влади, яка не розкидає- ться обіцянками, а виступає за прискорення земельної реформи – прозорість продажу землі та справедливі ціни. Якщо запрацюють в державі ринкові механізми ціноутворення на землю, ми зможемо рухатися шляхом модернізації країни, переконаний фермер. На його думку, Віктор Янукович правильно говорить про «купку чиновників, яка створила систему, що сьогодні принижує нашу країну і не дає їй розвиватися».
     Отож коли, як господар великого фермерського утворення, І.С.Конончук чує нині слова Президента України, що «захищати національні інтереси – це не лише язиком розповідати, але захищати економічно», у серці додається добрих сподівань. Бо, навіть займаючись рослинництвом, він, як мовиться, на собі відчув ті негативні процеси навколо продажу збіжжя, яким орудують зернотрейдери. Хоч саме рослинництво для України, на думку Івана Степановича, є перспективною справою. Головне – налагодити важелі внутрішнього і зовнішнього ринку. «Ну, чому ми повинні їсти китайський часник чи моркву? – запитує він. – Живемо ж на масних чорноземах, а харчуємося з привізних овочів, фруктів, інших продуктів… То хіба це правильно? Просто, в нас багато років поспіль у голови людям втовкмачувалася думка про те, що Україна стане сировинним придатком Європи, і практично нічого не робилося, аби переламати цю ситуацію. Бачу спроби нової влади представляти Україну на рівних і в авіаційній, і в енергетичній сферах – й очікую від неї кардинальних змін на селі».
     Ми – українці й справді живемо, як ті Божі створіння, завжди сподіваючись на милість небесну. Селянські мрії, мов череп’яні глеки, не раз розбиваються об старі пороги. А трудівники села знову, як вроджені хлібосії, своєю працею і розважливістю прагнуть утримати на плаву наш суспільно-державний човен. То як же їм не поклонитися?! Ось і цьогоріч на Хмельниччині зібрали найкращий врожай в Україні! Ви чули про це? І велика частка в отому подільському короваєві належить селянсько-фермерському господарству «Клепачі». Люди, які працюють тут, не заливають чаркою свої труднощі і негаразди, а разом із керівником долають їх та домагаються неабияких успіхів.
     Завітайте в досвітнє село Клепачі. Пройдіться його вулицями, і ви переконаєтесь, що в жодному дворі тут не оселилося розчарування. Господарі зранку побіля худоби пораються, корів на пасовище проводжають, вози лагодять, коней запрягають… І стільки в тій буденній праці добрих помислів народжується, що, споглядаючи цю картину, і сам починаєш відчувати рівновагу душі. Все на нашій землі буде добре! Ми пройдемо ці пекельні випробування, якщо поряд із нами будуть такі люди, як голова селянсько-фермерського господарства «Клепачі» Іван Степанович Конончук.
     
     Віра МАЛЬЧУК.
     
     На фото автора (зліва направо у верхньому ряду) клепачівські механізатори Леонід Броніславович Ходаківський та Олександр Миколайович Данильчук, голова СФГ «Клепачі» Іван Степанович Конончук, бригадир тракторної бригади Олег Іванович Гричанюк, головний інженер Валентин Миколайович Матвійчук, водій Василь Васильович Українець, токар Василь Андрійович Дзюблюк; (зліва направо в нижньому ряду) трактористи Олександр Іванович Грищук, Олексій Степанович Поліщук і Олександр Миколайович Котюк та заправник Микола Іванович Березюк.
     


  коментарі: 14

 :   (написано 15.03.2011 в 01:43 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 16.03.2011 в 12:16 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 14.04.2011 в 05:36 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.04.2011 в 07:51 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 17:17 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 22:17 з адреси:  h131-155.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 15:26 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 22:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.05.2011 в 20:50 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.05.2011 в 10:24 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 23:16 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.05.2011 в 08:04 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 05:53 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 14:03 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 1 + 7 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с наступающим ДНЁМ ШОФЁРА!
Ни гвоздя ни жезла и удачи на дорогах!

***** 22-RUS *****

27.10.2017
tornode.torreactor.ml
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

сьогодні
День ліквідатора

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6881
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


4 + 6 + 4 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік