Коментар до фото: ....
Завантажується пошукова система...
Tutor  :  Стьопа! Пішов би ти у сраку, СамоДрочівський мудак. Стараєшся для спонсора твоєї пархатої партійки, пана жидюри Коломойського. Шоб той жидюра наші ліси поприбир  ...
Skrumex  :  Жаль , очень жаль!  ...
Куплю/продам:       Зніму квартиру з меблями...
Робота:       Пропоную роботу для зварювальника,ковалят097214882...
Послуги:       САМОЗАХИСТ ДЛЯ ЖІНОК
   &nbs...
     Зніму квартиру з меблями.
     Тел. 097 78 75 301
...
Інтернет-ресурс міста Славута
Славута

меню сайту

     петиції
     інтегральний світ
     головна
     фото з супутника
     віртуальна подорож
     WEB камера
     фотографії
     гостьова книга
     вітання
     співчуття
     пошук знайомих
     форум
     чат
     карта міста
     телефони
     куплю/продам
     послуги
     робота
     повідомлення
     бізнес міста
     залізниця




border=0

інформери

Курс долара






 08.10.2010 СЛАВУТСЬКИЙ “ГРОСЛАЗАРЕТ”

Зимою спалахнула епідемія сипного тифу. Хворих відправляли у блок №1. А вже звідти одна дорога - у рови. Підійшла і моя черга. Пропав апетит і почався жар. Фельдшер заглянув у рот, подивився на мій язик і махнув рукою. Санітари поклали мене на носилки і понесли до тифозного блока. Там скинули на нари і пішли геть. Оглянувся я довкола, й стало моторошно на душі. На нарах валялися нікому не потрібні живі й мертві трупи. Одні ще ворушилися, другі лежали без пам'яті й важко дихали, а треті були вже готові...
     Це був найвільніший і одночасно найстрашніший блок. З начальства сюди ніхто не заходив, обминаючи його десятою дорогою. Одначе і тут були свої начальники: староста, фельдшери, санітари з числа тих, хто вже перехворів тифом. Один із них, Шенгерій Петро, виявився моїм земляком із сусіднього села Яхників. Ця зустріч врятувала мене від, здавалось би, неминучої смерті. У найтяжчі три-чотири доби, коли я лежав майже без пам'яті, він приносив гороховий суп із котла для обслуговуючого персоналу і годував мене з ложечки, а коли я став одужувати, підтримував деякими харчами. Згодом він дістав мені справжні милиці (мабуть, якогось померлого). А потім допоміг зняти гіпс із ноги, за яким було повно вошей. Вперше після поранення я побачив свою покалічену п'яту, розбухлу і синю, з двома великими рубцями, що затягнулися. Уся гомілка від коліна до ступні була тонка, як палиця, без литки, що всохла. За порадою фельдшера я почав ходити на милицях, потроху ступаючи і на поранену ногу - треба було її розходжувати.
     Коли я вже трохи зміцнів, Петро став приносити мені махорку для продажу за українські гроші на міжблокових базарах. Де він її брав - не знаю. Можливо, одержував від поліцаїв або вимінював за одяг з померлих від тифу. Але я добросовісно виконував це його доручення, а за те щовечора з'їдав літр нормального супу з картоплею і крупою. Приносив він і шматки хліба. Жилося мені біля нього порівняно добре. Я не був голодний, набрався трохи сили й ходив на костилях уже швидко і впевнено. Пізніше, на початку літа, костилі я продав, а собі купив ковіньку. Нога, хоч і боліла, та я її усе більше навантажував.
     Десь навесні чи на початку літа у таборі сталася надзвичайна подія. Група лікарів і санітарів (колишніх командирів) здійснила втечу, зробивши підкоп із своєї кімнати аж за проволоку. Півроку вони рили тунель і непомітно виносили землю на подвір'я під виглядом сміття. Прокопали, мабуть, більше ста метрів і вночі втекли у навколишні ліси до партизанів.
     У таборі зчинився великий переполох. Німці і поліцаї перевіряли усі приміщення, перетрушували обслуговуючий персонал, а також і хворих, підкидаючи до них своїх «стукачів». Частину санітарів відправили у робочі табори. Попав на етап і Петро Шенгерій. Зостався я без його харчової підтримки... Але, як мені стало відомо, він вижив і у 1945 році повернувся на Батьківщину. Правда, попав не додому, а у тайгу, де ще вісім років спокутував своє перебування у полоні. І лише після смерті Сталіна вирвався на волю й приїхав у рідне село. Працював у колгоспі. Їздив я кілька разів до нього у гості, був і він у мене...
     Та повернемось до табору. Пересортували і нас, полонених. Мене, як такого, що одужав, перевели до інвалідів у 9-й блок. І знову потягнулося сіре, голодне животіння. Правда, магаровий раціон не повторювався. Чи то вплинула Сталінградська битва, чи нас усе меншало, бо з фронтів не надходило, як раніше, поповнення, але стали давати нормальний хліб і баланду з картоплею та буряками.
     Найтяжчий період був уже позаду. У 1941-42 роках від голоду, ран і хвороб полонені гинули безкінечними тисячами. Їх також нещадно били і розстрілювали. А вже після Сталінграда становище стало мінятися на краще. Потік ешелонів із полоненими різко скоротився. Над фашистами вперше замаячив привид розплати за скоєні злочини й хоч не усі, але вони почали потроху м'якшати. Принишкли і поліцаї. Деякі з них, замітаючи сліди, намагалися попасти у робочі команди або в інші табори.
     Мінялася і моральна обстановка у казармах. Уночі не можна було заснути через клопів, які боляче кусалися. Але вони боялися світла, і ми збиралися під єдиною лампочкою у центрі казарми, де завжди точилися гарячі дискусії на злобу дня. Якщо раніше дехто відкрито лаяв Сталіна за колективізацію і розкуркулення, за розстріли і дружбу з Гітлером, розпатякував про те, що українців скоро відпустять додому і навіть дадуть землі, то тепер розмови точилися переважно довкола можливого розгрому німців і закінчення війни.
     Хоч серед нас, поранених, не було таких, хто б добровільно здався у полон, все ж запеклі антирадянщики і кандидати у німецькі холуї траплялися. Пам'ятаю, ще у третьому блоці з одним із них я зрізався, як кажуть, до ножа. Він стверджував, що німці розпустять колгоспи, і кожному українцеві дадуть землію.
     - Від німців ти отримаєш не більше двох метрів землі, у які тебе положать, як здохнеш! - відрізав я йому наостанку і покульгав до своїх нар.
     - Сталінський виблюдок! - донеслось услід.
     Сьогодні я визнаю, що у тому ярликові була якась доля мого тодішнього духовного змісту, хоч відстоював я не Сталіна, а свої патріотичні позиції. Моє відношення до Сталіна завжди було суперечливим і до кінця не визначеним, бо я формувався у середовищі людей, які найбільше постраждали від Сталіна і у той же час аплодували йому. Ніколи не забував я і розмов моїх дядьків про те, що Ленін дав землю селянам, а Сталін відібрав її та ще й відправив найкращих хліборобів на Соловки.
     Не знаю, чи була у таборі якась підпільна група, але на другий день підсів до мене чоловік років сорока п'яти, з палицею у руках і накульгував на одну ногу. Привітався й почав говорити про се, про те: розпитував, хто я, звідки, де служив, як попав у полон. А потім і каже: «Видел я вчера, как ты срезался с этим холуем. Так нельзя. Между нами могут быть доносчики. Будь осторожен, а то попадешь в расход». Після того я трохи прикусив язика.
     


  коментарі: 29

 :   (написано 06.11.2010 в 05:42 з адреси:  h131-176.meta.ua)
 :   (написано 06.11.2010 в 07:44 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.11.2010 в 00:10 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.11.2010 в 00:38 з адреси:  h131-150.meta.ua)
 :   (написано 23.11.2010 в 10:47 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 23.11.2010 в 10:57 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 01.12.2010 в 06:28 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 01.12.2010 в 14:51 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 10.12.2010 в 17:56 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 14.12.2010 в 05:19 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 27.12.2010 в 14:17 з адреси:  h131-175.meta.ua)
 :   (написано 02.01.2011 в 23:29 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.03.2011 в 14:50 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 16.03.2011 в 13:53 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 03.04.2011 в 14:35 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 14.04.2011 в 06:25 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 15.04.2011 в 08:30 з адреси:  h131-182.meta.ua)
 :   (написано 27.04.2011 в 22:22 з адреси:  212.113.37.105)
 :   (написано 27.04.2011 в 22:24 з адреси:  212.113.37.105)
 :   (написано 30.04.2011 в 17:30 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.04.2011 в 23:03 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 16:01 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 07.05.2011 в 22:41 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 18.05.2011 в 21:40 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 19.05.2011 в 10:56 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 29.05.2011 в 23:36 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 30.05.2011 в 08:14 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 06:27 з адреси:  h131-156.meta.ua)
 :   (написано 11.06.2011 в 14:24 з адреси:  h131-156.meta.ua)


Ваше ім'я:

Текст коментара:


Якщо пишеться щось проти України, видаляю всі коментарі дописувача. Прошу не дублювати коментарі до різних статей. Прошу не копіювати текст у коментарі з інших сайтів, вкажіть лише посилання на текст, чи сайт. Також,прошу придумати собі нік/псевдонім і писати постійно під ним, до кожного коментаря дописується спеціальне число, або набір з буквами (IP-адреса), якщо воно однакове у коментарях, то велика ймовірність, що написано з одного комп'ютера, або з однієї локальної мережі. Любилеті анонімайзерів(схована, замінена IP-адреса), сильно не переймайтеся даною можливістю приховати походження посту. Якщо Ваш коментар не відобразився після натискання кнопки відправити, то, або не вірно введена сума, або Ваша поточна IP-адреса з якихось причин заблокована. Деякі слова у коментарях автоматично приховуються(якщо у когось, щось особисте, то вирішуйте приватно, а не поливайте брудом зі сторінок сайту/тів).

1 + 2 + 4 =  (обов'язково до заповнення)


ВІТАННЯ
Поздравляю с Днем рыбака!
Счастья, здоровья, благополучия!
И ни хвоста, ни чешуи!

***** 22-RUS *****

09.07.2017
host-46-241-58-26.bbcustomer.zsttk.net
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання

СПІВЧУТТЯ
Правління Славутського відділення Спілки Поляків Україна висловлює співчуття Пані Катерині Севич з приводу важкої втрати- трагічної смерті брата Станіслава.
16.02.2017
host-18-199.internetunion.pl

фото з галереї

Фото №
День вуличної музики

Фото розміщене:
20.05.2017
VG



статистика по сайту
Оголошень 6860
Фотографій 1679
Відповідей у гостьовій 1690
Записів у пошуку 439
Тем у форумі 456



Для більш детальної статистики натисніть на зображення
лічильника.



гумор

Каталог україномовних сайтів Рейтинг каталога сайтов Хмельницкого региона

зв'язок з адміністратором
Ваше і'мя:  

Текст повідомлення:  
(текст читає тільки адмін)  

Ваша електронна скринька:  


1 + 7 + 1 =  




 331491233

Славута


Славута 2017 рік